Зміна декорацій. Навіщо Кремлю визволяти своїх головорізів з підвалів ОРДЛО
Журналіст "Нової газети" Георгій Александров, автор скандальної статті про декілька сотень росіян, які утримуються у в'язницях ДНР, і, набагато рідше ЛНР, раптово повідомив у своєму ФБ, що з ним, нібито, зв'язався адвокат "одного з хлопців, яких тримають по беззаконню в місцях ув'язнення в ДНР" і написав, що після виходу його статті "росіянам почали потихеньку скасовувати вироки". "Мого підзахисного, - цитує безіменного адвоката Александров, - з терміном до 20 років, сьогодні повідомили про скасування вироку. Він зателефонував своєму колишньому командиру з мого телефону, той відповів - так, з Кремля прийшло ц/в, росіянам переглянути справи".
"Все не дарма", - підводить підсумок Александров.
І, дійсно, не даремно - адже зрозуміло, що самі по собі такі зірки не сяють. Особливо, якщо згадати, що стаття у "Новій" вийшла першого серпня, а "ц/у з Кремля" почало діяти вже з шостого. Іншими словами, стаття була прорахованим інформаційним вкиданням, сам Александров, до речі, цілком собі прихильник "російського світу" якщо судити з його коментарів у ФБ, так і по тону самої статті, виконав при цьому роль зливного бачка, а "Нова газета", після знищення кількох журналістів, які зробили їй ім'я в якості незалежного видання, органічно увійшла в російський дезинформационно-зливний пул і нині використовується в кремлівських спецопераціях на загальних підставах, нарівні з, приміром "Ехо Москви", і іншої кишенькової типу-опозиційної шушваллю.
Все це цілком очевидно. Менш очевидний сенс самого зливу - але і тут, вслухаючись у звуки, які видає такого роду інформаційна сантехніка, можна вловити загальний сенс того, що відбувається.
Які моменти важливі? Перше: за винятком максимум одного-двох десятків ідіотів, які в'їхали в ОРДЛО просто по дурості, і чесно заслужили дарвіновскую премію у вигляді кулі в місцевому підвалі, більшість з присутніх там росіян - колишні бойовики. Їх нікому не шкода, крім їх рідні, і вже абсолютно точно їх нікому не шкода в Кремлі. Говорити ж про справедливість чи несправедливості їх перебування в ув'язненні, про наявність чи про відсутність підстав для їх арешту і "суду" взагалі безглуздо. У бандитському анклаві немає і не може бути ніякої законності - а заарештовані вони саме за "законами" ДНР і ЛНР.
Друге: очевидно, що не випустять всіх, і це визнає в коментарях і сам Александров. За його оцінками, число росіян, яких тримають у ДНР в ув'язненні, не перевищує 500. Припустимо, що ще 200 набереться в ЛНР. Припустимо, що відпустити намірилися половину з них - навряд чи більше, оскільки там є і такі монстри, яких можна тримати тільки в клітці, і більше ніде, а про повернення їх у Росії не може бути й мови. Тобто, мова йде максимум три з половиною сотні звільнених. Імовірніше всього їх буде набагато менше - два, від сили три десятки.
Але якщо б Кремлю терміново знадобилися півтори-дві сотні головорізів для зміцнення, наприклад, ПВК Вагнера, що несе втрати в ЦАР, звільнити їх можна було б без усякої розголосу, і так само тихо відправити на місце остаточної утилізації на африканському континенті. Так що справа тут, безумовно, не в кадровому голоді. Судячи ж з скандальному сливу, нам готуються продемонструвати змучених тортурами страждальців, яких тримали в тюрмах ОРДЛО "ні за що".
Такий хід може означати одне: у Кремлі готують зміну декорацій. Абсолютно аналогічний сценарій незадовго до цього був реалізований в молдавському Придністров'ї. Відморозок Євген Шевчук спочатку без особливих проблем втік до Молдови, потім до Москви, а потім на Мальту, звідки і подав позов проти Росії в Європейський суд з приводу своїх порушених прав. Ясно, що після такого позову всі твердження про те, що Шевчук був російським інструментом, і що віддаючи накази затримувати, катувати і вбивати людей в ПМР він просто виконував вказівки з Москви, виглядають дуже непереконливо.
Нове ж керівництво ПМР веде себе дуже обережно і акуратно лавірує між Москвою, Кишиневом і Брюсселем - так, з повною повагою до Москви, але все ж явно окремо від неї. Таким чином Росія акуратно зіскакує з звинувачень у тому, що Придністров'я є окупованій їй територією, і це відбувається незважаючи навіть на те, що присутність російських військ у Придністров'ї цілком офіційно визнано всіма.
Треба думати, схожий трюк Кремль готує і в ОРДЛО. Спочатку жертви тортур покажуть по телебаченню і докірливо похитають головою, нарікаючи на суворі донецько-луганські звичаї. Потім, трохи оговтавшись, ці страждальці подадуть позови до Європейського суду, а, оскільки адміністрація ОРДЛО не є стороною, якій можна пред'явити такий позов, то вони будуть подані проти України і Росії. Обидві сторони будуть, природно, заперечувати свою причетність, і ситуація надовго - на кілька років як мінімум, зависне в повітрі, благо, Росія чудово навчилася на десятиліття заморожувати незручні їй справи в ЄСПЛ. Тим часом, нинішнє керівництво ДНР і ЛНР несподівано втече, і, або розчиниться у повітрі, або випливе десь там, звідки немає видачі.
У числі зручних країн такого роду крім Росії можна назвати Ізраїль, не видає своїх громадян, а громадянином Ізраїлю може стати всякий єврей або член єврейської сім'ї; Молдову, фактично відмовилася видати Україні побіжного суддю Чауса - прямої відмови немає, але видача затягнулася на цілу вічність, або, скажімо, Мальту і Кіпр, чиє громадянство легко купити в обмін на інвестиції в місцеву економіку. Є і більш екзотичні варіанти - і багато їх. Нові ж люди, що стояли у влади, будуть набагато помірніше старих. На них не буде крові, а, значить, не буде і формальних перешкод для переговорів з ними - і тут-то на Україну негайно почнуть тиснути усіма можливими способами. Звичайно, всі будуть розуміти, що це за підставні фрукти, але розуміти - одне, а довести - інше.
Одним словом, почнеться акуратний і тривалий торг за вталкиванию ДНР в Україну. ЛНР ж, судячи з усього, поки притримають в резерві, на випадок, якщо щось піде не так і знадобиться різко крутнути ситуацію.
