Русофоби на марші. Як Бухарест Москву правдою образив

"Відверта русофобія накрила Румунію", - так в Росії оцінили нову Стратегію національної безпеки, проєкт якої був оприлюднений Бухарестом кілька днів тому.

Агресор. Офіційно

У документі, розрахованому на 2020-2024 рр., вперше після Другої світової війни Росія визнається ворогом: у тексті прямо і неодноразово говориться про "агресивність" РФ. Зокрема, автори Стратегії звертають увагу на нарощування російського військового потенціалу на східних кордонах НАТО - на мілітаризацію Російською Федерацією Криму та басейну Чорного моря, а також на присутність російських військ у Молдові.

Є в документі і згадки про порушення Москвою "норм міжнародного права" і про дії, спрямовані на дестабілізацію Західних Балкан і України.

"Це глобальна зміна парадигми, яка враховує події в регіоні, погіршення відносин між НАТО і Російською Федерацією, поширення тероризму, гібридних і кіберзагроз, а також інші виклики",- заявив президент Румунії Клаус Йоханніс на засіданні Вищої ради національної оборони 27 травня, презентуючи проєкт Стратегії.

Документ ще не пройшов усі стадії затвердження, але вже змусив нервувати російську владу. У Москві поспішили заявити - звинувачення Бухареста "ніякого відношення до реальної ситуації не мають". "Росія не загрожувала, не загрожує і не має на меті загрожувати національній безпеці Румунії", - підкреслив, зокрема, голова комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Костянтин Косачов.

Представник російського МЗС Марія Захарова пішла ще далі і звинуватила у створенні загрози для безпеки Румунії... саму Румунію. "Нова редакція румунської Стратегії буде використана для посилення нарощування військової присутності США і НАТО на Чорному морі. Тим самим Бухарест... вносить свою лепту в подальше зростання напруженості та недовіри в регіоні", - сказала Захарова на брифінгу в четвер. Вона також звинуватила "румунських політиків" в дефіциті "самостійного мислення та готовності "обговорювати чужі конфронтаційні задуми щодо Росії навіть ціною власних інтересів".

Через заяви, а точніше, образи, Захарової російського посла в Бухаресті викликали в міністерство закордонних справ Румунії. У румунському зовнішньополітичному відомстві офіційно повідомили російському дипломату, що "згадка Російської Федерації в Стратегії національної оборони Румунії не повинна викликати подиву, оскільки це є наслідком відомої поведінки російської сторони в регіоні в останні роки. Така поведінка оцінюється як дестабілізуюча, в тому числі... на рівні НАТО і Європейського Союзу", відповідно, нова Стратегія оборони відповідає статусу Румунії як держави - члена Північноатлантичного альянсу та ЄС.

Все, сказане МЗС Румунії і написане в Стратегії нацбезпеки, начебто очевидне і абсолютно вписується в рамки загальної європейської та євроатлантичної позиції. Чому тоді документ, розроблений Бухарестом, викликав таку гостру реакцію Москви?

Справа в тому, що російські аналітики вже встигли у рядках румунської Стратегії побачити черговий доказ створення на східному фланзі НАТО до кордонів Росії на півночі та півдні "анклаву" антиросійськи налаштованих держав колишнього соціалістичного табору.

Першою засвітилася Польща, яка в середині травня затвердила свою оновлену Стратегію національної безпеки, в якій оголосила Росію "найбільш серйозною загрозою". Тепер такі ж кроки робить Румунія.

Можливе формування "альянсу русофобів" всередині НАТО і ЄС турбує РФ, оскільки, об'єднавшись і скоординувавши свої дії, "країни-радикали" зможуть більш ефективно впливати на позицію Брюсселя і коригувати її не найкращим для Москви чином.

Румунська загроза

На цьому страхи росіян не закінчуються.

Як відомо, президент США Дональд Трамп висловив намір вивести 9,5 тис. з 35-тисячного американського військового контингенту з території Німеччини до Польщі. На сьогоднішній день, за офіційною інформацією з Варшави, переговори все ще тривають.Втім, оцінку цих намірів вже дала цього тижня Захарова. "Конфігурація військової присутності США в напрямку російських кордонів не тільки посилить і без того високу напруженість у сфері безпеки на континенті, але й додатково ускладнить перспективи налагодження конструктивного діалогу між Росією і НАТО у військово-політичній сфері", - заявила представниця МЗС РФ.

У Москві припускають, що США збираються перенести свої війська з Німеччини не тільки до Польщі, але й до Румунії, і ці підозри, очевидно, посилилися після оприлюднення нової румунської Стратегії нацбезпеки. Втім, підстави для таких прогнозів були і раніше - в серпні минулого року, перебуваючи з візитом у Вашингтоні, президент Румунії повідомив Трампу про готовність своєї країни приймати великі американські військові контингенти. Тому, навіть якщо в Румунію не будуть відправлені війська США з Німеччини, все одно можна очікувати посилення американської військової присутності в цій країні - якщо не на рахунок збільшення військ постійної дислокації, то за рахунок ротаційних сил на військових базах США в Румунії.

В результаті цих маневрів країни - члени Організації договору про колективну безпеку - Росія і Білорусь - на північному і південному заході практично будуть "взяті в кліщі", що з урахуванням триваючого військового конфлікту з Україною (яка відтепер має ще й статус партнера НАТО з розширеними можливостями) зробить західні рубежі РФ і її військового блоку лінією військового протистояння - де "холодного", а де і "гарячого".

Ця неприємна для Москви ситуація посилюється тим фактом, що в Польщі та Румунії вже розгорнуті американської бази (Aegis Ashore) наземної протиракетної оборони (ПРО). У Москві не вірять, що румунська і польська бази ПРО призначені суто для захисту Європи від іранських ракет, і розглядають ці об'єкти як військову загрозу саме для Росії. Вибір цих країн для розміщення наземних баз системи протиракетної оборони обумовлений тим, що і Польща, і Румунія знаходяться на важливих стратегічних напрямах, і з їх території легко контролювати російський північний захід і Чорноморський регіон відповідно, стверджують військові експерти з РФ.

Більш того, ряд російських фахівців з питань оборони взагалі просуває теорію про те, що йдеться про місця дислокації зброї для "першого обезголовлюючого удару". Згідно з цією концепцією ракети з польської бази можуть бути націлені на Москву, з румунської - на Сочі (цей чорноморський курорт, як відомо, називають "літньою столицею" РФ). Коли саме Варшава та Бухарест вперше з Другої світової війни практично синхронно називають Росію ворогом, ця ситуація виглядає, з точки зору Кремля, просто як небувала загроза. Що повністю пояснює таку нервову реакцію російської сторони на останні новини про румунську Статегию нацбезпеки.

Утім, і без "російської стурбованості" зрозуміло, що з прийняттям нових концепцій оборони Румунією і Польщею геополітичні розклади в регіоні змінюються. Тепер саме Бухарест і Варшава стають головними форпостами антиросійського блоку. І в Києві повинні усвідомити цей факт не тільки на експертному рівні, але й на рівні практичної політики - в цих умовах Україна повинна докладати максимум зусиль для підтримки з Польщею і Румунією стабільно продуктивних і максимально дружніх контактів. І хоча недавня історія показує, що ми не завжди можемо впоратися з цим завданням, особливого вибору тут немає.