Російську авіацію позбавлять гордості
Днями в ході візиту в Делі французького президента Франсуа Олланда було укладено міжурядову угоду на постачання багатоцільових винищувачів Dassault Rafale для ВПС Індії. Угода, прямо скажемо, багатостраждальне. Операції з Dassault Aviation у Індії відверто не задавалися ще з початку 2000-х, коли індійське міністерство оборони, впечатленное успіхами придбаних у цієї фірми винищувачів Mirage в Каргильском конфлікті, спробував закупити 40 машин нової модифікації (Mirage-2000-5) з опціоном на ліцензійний випуск ще 110. Цей контракт зірвався частково з-за дуже високої ціни (запропоновані Москвою Міг-29 коштували вдвічі дешевше), але його наслідком стало панування росіян у цьому сегменті індійського ринку.
У 2007 р. в Делі знову зацікавилися французькими винищувачами, тепер Rafale. Згідно з тодішніми калькуляциям контракт на поставку 126 таких машин повинен був обійтися в $12 млрд, але справа затихла. У 2012-му "рафали" виграли супертендер, перевершивши російський Міг-35, американські F/A-18 виробництва корпорації Boeing і F-16IN компанії Lockheed Martin, шведський Gripen компанії SAAB і європейський Eurofighter Typhoon. Перемога в конкурсі, однак, не означало автоматичного укладання контракту. З тих пір угода буксувала, причому знову-таки з-за ціни: до 2014 р. вона зросла до $22 млрд. В ході торішнього візиту Моді в Париж договір був переглянутий, і мова йшла вже про купівлю 36 винищувачів з опціоном на ліцензійний випуск за $7,5 млрд. Тепер же Олланд озвучив суму в $9 млрд, і вона, по всій видимості, ще не остаточна. Тим не менш все вказує на те, що угода таки буде закрита. І в жертву їй, по всій видимості, буде принесено участь Індії у програмі PMF (раніше FGFA) — спільної з РФ доводки та випуск компанією Hindustan Aeronautics Limited (HAL) винищувача п'ятого покоління на основі ПАК ФА.
На стадії попереднього контракту в 2010 р. передбачалося, що сторони вкладуть у проект по $6 млрд і буде випущено 500 таких машин — навпіл для кожного учасника проекту (200 одномісних і 50 двомісних ПАК ФА, а також 166 одномісних і 48 двомісних FGFA). Втім, згодом і загальна чисельність і кількість "спарок" неодноразово переглядалися в бік зменшення. Планувалося також, що перші літаки почнуть надходити на озброєння вже в 2015 р., але терміни весь час переносили. Між тим список претензій і до літака, і до партнерів у індійської сторони аж ніяк не зменшився (одних тільки зауважень до конструкції планера було близько 40), а відбраковування російськими ВКЗ прототипів "своїх" ПАК ФА і скорочення замовлення росіянами не додавали Делі оптимізму — тепер Індія вважає достатнім число 64 машини.
У кінцевому рахунку, в кінці грудня минулого року Росія була змушена запропонувати індусам зрізати більше третини ціни участі в програмі: тепер мова йде про $3,7 млрд при збереженні колишніх умов передачі трьох прототипів, технологічних ноу-хау та інтелектуальних прав. Тим не менш командування ВПС Індії схиляється до виходу з проекту, хоча про це офіційно поки не заявлялося. Між тим такий крок з великою часткою ймовірності поховає проект ПАК ФА і для Росії. Власне, міжнародна кооперація Москві знадобилася тому, що російський бюджет просто не тягнув цю програму самостійно, про що, до речі, прямо заявив маршал Матесваран в інтерв'ю Financial Express. Крім того, величезний замовлення від ВПС Індії забезпечив би підтримку російського авіабудування і сприятливий режим РФ у сфері військово-технічного співробітництва (притому що їй все гірше вдавалося відстоювати свої позиції на індійському ринку).
Нинішній стан економіки РФ визначено гірше, ніж у 2002 році, коли Росія почала пропонувати Індії партнерство. Десяток Т-50 і один недобуд — це як і раніше експериментальні машини, які зважаючи на кількість дефектів навряд чи варто вважати еталонами. Тому недавня заява головкому ВКЗ Віктора Бондарева про те, що ПАК ФА піде в серію вже в наступному році, — типове шапкозакидництво. До речі, тепер ця серія до 2020 р. має скласти не 52, а всього 12 машин. Не виключаю, що більшу частину парку складуть доведені до розуму наявні літаки. І ціна штуки при цьому, зрозуміло, значно збільшиться. А знайти заміну індусам росіяни просто не зможуть: китайський винищувач п'ятого покоління вже добре літає, Пакистан, будучи союзником КНР, швидше включитися в цей проект, тим більше вже маючи позитивний досвід такого співробітництва. Угода з Іраном навряд чи можлива з політичних міркувань "того боку". Інші воліють купити готове і перевірене. Так що якщо чутки про смерть "гордості російської авіації" і передчасні, то не дуже.
Тому росіянам залишається тільки кидатися жовчними коментарями про те, що "рафали" не просто дорожче, але до того ж і відносяться до молодшого покоління. Втім, тут мотиви Делі більш ніж логічні. По-перше, справа в тому, що значна частина авіапарку ИВВС стрімко старіє і питання її заміни стоїть надто гостро, щоб вкладатися в довготривалі програми з невизначеними перспективами. Тим більше що у випадку з FGFA горезвісні $3 млрд є ціною лише першої стадії проекту — розробки і доведення прототипів, і в неї не включені подальші витрати, пов'язані з запуском серійного виробництва.
І це далеко не єдиний мотив Делі. У політичному сенсі кооперація з Францією дозволяє ввести "третій полюс" тяжіння в галузі ВПК — між американо-британським і російським. Але куди цікавіше технічні перспективи. Життя п'ятого покоління бойової авіації, по всій видимості, буде дуже короткою. Стримує його розвиток людський фактор. Пілот на борту — це обмеження по компоновці, перевантажень, необхідність систем життєзабезпечення і порятунку, що в кінцевому рахунку позначається і на ціні, і на бойових можливостях. Цим, власне, і зумовлений відмова європейських фірм від розробок у цьому напрямку: вони воліють зробити стрибок від апгрейдів четвертого покоління відразу до шостого. І тут Dassault Aviation є одним з безперечних лідерів. Причому вона вже працює над передбачуваної заміною "рафалям" (поки в ніші придушення систем ППО і ПРО) — безпілотної багатоцільовий бойовий системою SCAF. Напевно індійське міністерство оборони брала в розрахунок перспективи подальшого розвитку бойових дронів.
