Корвет з анексованим ім'ям. Росія нарощує сили в Чорному морі

Керівництво Росії сьогодні все більше консервується в своїй агресії.

Агресії як по відношенню до учасників протестів, які вимагають від режиму звільнити Олексія Навального, так і по відношенню до України, а також до Сполучених Штатів, де зараз новий президент Джо Байден формує свою адміністрацію і зовнішню політику США.

Ці два фактори — протести і нова політика Вашингтона — зумовили активізацію кремлівської пропаганди про Штати як про екзистенційну загрозу державності РФ.

З огляду на те, зауважимо, що наступник Дональда Трампа в ході першої телефонної розмови з Володимиром Путіним в якості президента відразу ж висунув йому ряд цілком конкретних претензій: втручання в американські вибори, масштабна кібератака, можливі виплати талібам за вбивство американських солдатів в Афганістані.

Режим Путіна всерйоз стурбований протестною активністю росіян, яку, як уже визнають навіть окремі кремлівські ломи, "зростила" одна з "веж Кремля", яка послідовно зливає ФСБ.

Тому минулого тижня окремі балакучі голови (речник МЗС РФ Марія Захарова, голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, а сьогодні і заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв) щільно пропрацювали тему "американського інтернету" і американських технокомпаній, що скочуються нібито до жорстокої цензури.

Посил один: контрольований США інтернет — це загроза Росії. Таким чином, режим підготував грунт до вимикання країни з Всесвітньої мережі саме під приводом, мовляв, турботи про державні інтереси, а не з тієї причини, що владу настрашили масштабні протести.

Чорне озеро

Внутрішні проблеми не стали приводом для Москви знизити свою присутність у зовнішній політиці. Навпаки, вони підштовхують Кремль продукувати гранично чіткі і войовничі меседжі противнику.

В першу чергу мова йде про Сполучені Штати, які разом з союзниками по НАТО вибудовують ефективний кордон стримування РФ в Чорному морі.

Адміністрація Байдена ж може надати цим процесами додатковий імпульс.

Москва ж недвозначно дає зрозуміти, що буде всіляко протидіяти як створенню такого блоку (куди можуть увійти Румунія, Україна, Туреччина, Грузія, Болгарія); так і присутності американців в Чорному морі.

Як? Традиційними методами.

Зараз в Чорному морі перебувають два есмінці Porter і Donald Cook, а також заправник Laramie.

Вчора пресслужба 6-го флоту США, виклавши відповідне відео, повідомила про чергову авіапровокацію росіян: в безпосередній близькості до Donald Cook пролетів Су-24.

Паралельно стало відомо про те, що Росія продовжує мілітаризацію окупованого Криму, нарощуючи своє чорноморське угруповання.

Новим надходженням став малий ракетний катер проєкту 21631 "Грайворон". Це вже дев'ятий з 12 таких МРК, прийнятих на озброєння, і четвертий (з шести) — в захопленому росіянами Севастополі.

Назва для катера явно була не випадковою. Таку ж носить місто Грайворон, розташоване сьогодні в Білгородській області Росії.

Спочатку ж Грайворон, який знаходиться на берегах річок Грайворонки, Ворскли і притоку Дніпра, був заставою Охтирського слобідського козацького полку, заснованою 1678 р. козаками з Правобережної України. До 1917 р. входив до складу Російської імперії і місяць — Російської республіки. У 1918 р. підпорядковувався уряду УНР в складі Харківської губернії. Поки Москва знову не отримала контроль над цим містом.

Рішення назвати новий МРК, відправлений до окупованого росіянами Севастополя, — цілком зрозуміле. Це агресивний сигнал-обіцянка того, що "наше" залишиться "нашим".

Тобто Росія продовжить претендувати на українську територію і перетворювати Крим на одну велику військово-морську базу, що представляє собою безпосередню загрозу суверенітету і територіальній цілісності України.

Нептун і його вірні москіти

Яким чином Україна за підтримки союзників може реагувати на нарощування потужності російського угруповання в Чорному морі?

Відповідь на це питання залишається незмінною — силами москітного флоту і новітніми ракетними комплексами "Нептун".

Що стосується українського москітного флоту, покликаного за рахунок мобільності ефективно і швидко реагувати на загрози з боку росіян, то він являє собою асорті з катерів українського, американського, британського і французького виробництва.

До 2025 р. Україна сподівається мати в своєму розпорядженні приблизно 80 катерів: українські "Гюрза-М" і "Кентавр", американські Island, британські Mark VI, французькі Ocea (для прикордонників).

Головне, щоб влада, яка уклала без сумнівів важливу угоду з британцями, різко не змінила курс. Як це часто трапляється в Офісі Зеленського, політика якого дуже часто є рефлексією.

Питання до Банкової вже виникали раніше. Наприклад, рік тому, як відомо, спалахнув неслабкий скандал навколо зриву держоборонзамовлення.

Тоді журналіст Юрій Бутусов повідомив, що в ньому де-факто ліквідується ракетна програма: не закладено фінансування програми "Нептуна", закупівлі ракет "Вільха", снарядів для гаубиць "Богдана".

Влада на повідомлення Бутусова відреагувала оперативно і взялася запекло його інформацію спростовувати.

Як би там не було, вже в серпні береговий ракетний комплекс РК-360 МЦ "Нептун" після серії успішних випробувань був прийнятий на озброєння ЗСУ.

Були зволікання із замовленням, але в кінці минулого року Міноборони уклало з конструкторським бюро "Луч" контракт на закупівлю РК, що випускає ракети, здатні вразити ціль на відстані близько 300 км.

11 січня стало відомо про те, що ВМС створили ракетний дивізіон, який буде озброєний цими РК. І, за словами командувача ВМС Олексія Неїжпапи, перший дивізійний комплект дивізіон (а це 6 пускових установок УСПУ-360, 6 транспортно-заряджаючих машин ТЗМ-360, 6 транспортних машин ТМ-360 і рухливий командний пункт СКП-360) прийме вже в цього року.

Це, безумовно, прекрасні новини. Але, з іншого боку, корабельної платформи для "Нептуна" на горизонті поки що не видно.

Планувалося, що нею стане катер проєкту "Веспа", що випускається "Кузнею на Рибальському" і що розробку корабельного комплексу повинні були закінчити до 2020 г. Але віз і нині там.

Благо в Києві почули доводи Вашингтона і відмовилися продавати Китаю "Мотор Січ", яка випускає двигуни для крилатих ракет. Однак політичними рішеннями особливо не повоюєш. Для серйозного опору і захисту територіальних вод потрібен сильний флот, здатний змусити агресора заплатити високу ціну. Але коли він з'явиться, невідомо.