Росія -2025. До чого готується Кремль

"Ділова столиця" разом з аналітичною мережею Research Solutions підготувала дослідження "Прогноз-2025. Що чекає на Україну?" Сьогодні ми публікуємо перший текст у рамках цього проєкту. Наступні частини прогнозу вийдуть на шпальтах "ДС" впродовж кількох наступних днів.

Останні соціологічні опитування, які проводили як російські дослідники, так і наше видання, дозволяють зрозуміти, як структуроване російське суспільство у питанні ставлення до війни. Так, 35% росіян виступають за продовження війни до повного знищення України як самостійної держави. Саме ці люди є головною промілітарною опорою Путіна. Водночас частина цих людей (5-7%) доволі критично налаштована щодо російського президента. І як мінімум половина тих, хто виступає за продовження війни, — пенсіонери, які ніколи не потраплять до війська.

Ще 45% росіян виступають за зупинку війни і готові погодитися зупинити її по лінії фронту. Важливо відзначити, що за останні півроку (з травня-червня 2024-го) ми бачимо тенденцію до зростання кількості прихильників зупинки війни у поколінні 35-45 років. Вочевидь, це повʼязано з тим, що саме це покоління стало основою російської армії, тож саме у цій віковій категорії найбільше вбитих та поранених. При цьому значна частина тих, хто зараз виступає за закінчення війни, є ідейними антипутіністами.

Приблизно 20% дорослих громадян РФ не мають відповіді на питання: вони за мир чи війну. Вони, судячи з усього, готові приєднатися до "переможця". Буде ухвалене рішення про заморозку — вони його підтримають. Буде рішення про продовження війни — більшість із них готова і до такого розвитку подій.

Переговори. Психологія vs логіка

Питання переговорів зараз впирається в дві речі: психоемоційну (при чому ця емоція є насамперед емоцією самого Путіна) та прагматично-логічну (повʼязану зі станом російської економіки).

Повномасштабне вторгнення почалося з трьох причин:

• Путін вважав, що швидка переможна війна дозволить повернути Росії статус третього полюсу світу;
• Путін вважав, що швидка переможна війна дозволить повернути Росії необмежені поліцейські функції на пострадянському просторі;
• Путін вважав, що швидка переможна війна дозволить повернути Росії статус словʼянської (російської, білої) православної держави, де не існує жодної загрози національної інверсії.

Сьогодні можна стверджувати, що Путін не досягнув і за будь-яких обставин не зможе досягнути жодної з поставлених цілей в середньостроковій перспективі, яка вимірюється його фізичним життям. При цьому він розуміє, що продовження війни різко погіршує життя росіян і все більше штовхає Росію до технологічної залежності від Китаю.

Згідно з нашими дослідженнями, на початку осені 62% росіян відзначали, що не мають накопичень взагалі або їх вистачить максимум на один місяць. Виходячи з галузевих та макроекономічних прогнозів можна припустити, що восени наступного року кількість тих, хто не матиме чи практично не матиме заощаджень, сягне 67-68%.

Для розуміння економічної ситуації варто навести кілька важливих цифр.

• Зростання цін на основні види товарів прогнозується на рівні 10-20% залежно від продукту. Ріст доходів буде близьким до нуля.
• Падіння ринку нерухомості прогнозується на рівні 8-10%. І це при тому, впродовж останніх років будівництво було одним з головних драйверів російської економіки.
• Згідно з опитуванням російського союзу промисловців і підприємців 37% компаній заявили, що їхня головна проблема – неплатежі.
• Число банкрутств компаній в 2024 році виросло на 40%. Наразі це малий і середній бізнес. Найбільші компанії буде підтримувати держава, однак тенденція очевидна.
• Борги росіян зараз складають рекордні 1,44 трлн рублів.

Якщо додати ключову ставку центробанку, яка складає 21% і може зрости до 23% вже в першому кварталі наступного року, можна говорити про наявність системних кризових явищ в російській економіці, які в 2025-му лише поглиблюватимуться.

У 2023 році Кремль ухвалив рішення принести життя пересічного громадянина РФ у жертву макростабільності. Тобто уряд робить все, аби забезпечити ряд захищених статей бюджету за рахунок погіршення життя більшої частини населення. У 2025 році захищеними залишаться лише три статті бюджету: ВПК, армія та пенсіонери (щоправда, індексація пенсій, судячи з усього, дещо відставатиме від реальної інфляції). Всі інші прошарки суспільства, насамперед, чиновники та силовики, змушені будуть "перетерпіти" цей період. У Кремлі вважають, що це не спричинить жодних соціальних вибухів. І з цим твердженням можна погодитися: ніяких революцій знизу наразі не передбачається. Єдина реальна загроза — погіршення соціальної ситуації у вугільних регіонах. Наразі ці регіони і ряд мономіст (практично половина ВВП Росії виробляється в 400 мономістах) починають входити в зону ризику виникнення соціальних протестів, однак Кремль може стримувати соціальне невдоволення в цих регіонах.

Водночас макропоказники російського бюджету будуть виконані не в останню чергу завдяки інфляції. За умови стабільних надходжень від продажу нафти та нафтопродуктів влада зможе без проблем балансувати бюджет. Вже зараз можна стверджувати, що жодних реальних санкцій проти так званого "тіньового флоту Росії" ніхто не вводитиме, а всі попередні санкції залишаються неефективними. Єдине відкрите питання — чи дотримається Дональд Трамп обіцянки опустити ціну на нафту до 50$ за барель, якщо Росія не піде на переговори. Наразі це основне побоювання російської влади. Однак навіть якщо цей сценарій почне втілюватися в життя, то не раніше третього-четвертого кварталу 2025 року. І навіть якщо ціна у 50$ закріпиться надовго, запаси російської економіки дозволять прожити 2025-й, зберігаючи макростабільність. Так, в російському бюджеті катастрофічно не вистачатиме грошей на підтримання бізнесу та ключових держкорпорацій, що може стати причиною ряду гучних банкротств на межі 2025/2026 рр. Однак 2025-й Кремль планує пройти без будь-яких внутрішньополітичних ексцесів. Втім, якщо ситуація розвиватиметься за негативним сценарієм (тривалий період низьких цін на нафту та початок банкрутств чи прихованих банкрутств крупних підприємств) друга половина 2025-го може стати початком соціальних заворушень. Водночас усі протести, що відбувались у РФ впродовж останніх років, демонструють ту ж закономірність, яку можна було побачити в пізньому СРСР: спецслужби можуть впоратись із заворушеннями, якщо вони виникають в одній-двох точках. Однак, виходячи з вкрай повільної реакції цих спецслужб на складні ситуації, ФСБ може почати пробуксовувати, якщо відносно масштабні соціальні заворушення виникнуть одночасно в кількох регіонах.

Що ж до китайської експансії на російські ринки, то наше дослідження показало: вперше в новітній історії торгове сальдо стане, в кращому для Росії випадку, нульовим. Іншими словами, половина експорту російської нафти та цілого ряду інших сировинних продуктів коштують менше, ніж станки та комп’ютери з Китаю. В 2025 році ситуація не зміниться. Тож Росія, якщо не погодиться на переговори щодо закінчення війни і часткового зняття санкцій, поглиблюватиме технологічну залежність від продукції, виробленої в КНР. Нинішні ускладнені фінансові ланцюги передбачають накрутку кінцевої ціни на товари в 5-10%, яку закладатимуть у собівартість продукції, виробленої в країні, та яка впливатиме на інфляційні процеси.

Окремо варто звернути увагу на те, що різко ускладнюються процеси з ремонту та заміни обладнання, виготовленого країнами, які ввели санкції проти РФ. Найбільш показовий приклад — ситуація в авіаційній галузі та з ремонтом НПЗ. Це найкращі маркери процесів, які офіційна Москва пробує замовчувати. Так, на кінець 2024 року 34 з 66 літаків Airbus, які експлуатувалися в РФ, перестали літати через брак запчастин. Щодо НПЗ, то після обстрілів цих заводів українськими БПЛА три заводи так і не змогли завершити ремонти і повноцінно запуститися. Причина та ж: відсутність запчастин західного виробництва. І це лише верхівка айсбергу. Проблеми з неможливістю здійснення або високою вартістю ремонтів техніки та обладнання (від сільгосптехніки до виробничих ліній) стануть, разом із різким здорожчанням кредитів та відсутністю державних дотацій, головними проблемами російського бізнесу в 2025 році. Все це може призвести до масових зупинок на ремонти значної кількості підприємств, а також техногенних аварій, зокрема і на інфраструктурних обʼєктах. Ситуації, коли в Росії замерзали чи затоплювалися цілі міста, траплятимуться і в 2025 році. Просто наразі ніхто не може спрогнозувати, де саме і коли відбудуться такі масштабні катастрофи.

Фактично на шальках терезів зараз дві опції: технологічне сповзання Росії і спроба задовольнити політико-історичні амбіції (йдеться про компліментарні сторінки в майбутніх підручниках з історії) однієї людини — Володимира Путіна.

Повертаючись до питання переговорів варто зазначити, що Путін до них не готовий. Погодитись на них він може з двох причин:

• Страх, викликаний зовнішніми причинами. Наразі це може бути лише дуже жорстка позиція США, бажано в привʼязці до домовленостей Вашингтону та Пекіна.
• Обвал фронту і капітуляція України.

Еліти Путіна

Сьогодні Володимир Путін не вважає свої еліти субʼєктними, особливо в питаннях продовження війни.

Нинішня ситуація характеризується кількома важливими моментами:

• після президентських виборів Путін ліквідував посаду наглядача ("смотрящего") за силовиками, пересунувши Дмитра Патрушева на посаду керівника Морської колегії;
• у ФСБ де-факто утворилося двовладдя, коли перший заступник керівника цього відомства Сергій Корольов є і не першою, але й не другою людиною;
• після зачистки керівників тилових відомств Міноборони ці процеси перекидаються на інші силові структури (насамперед, Росгвардію). При цьому бойових генералів не чіпають (за винятком тих, хто публічно критикує вище керівництво армії);
• на регіональному рівні завдання губернаторів зводиться до двох речей: не допустити соціальних потрясінь і зростання негативних настроїв щодо політики центральної влади. Іншими словами, вони мають або знайти громовідводи, або самі ними стати;
• на регіональному рівні запрацювала програма інкорпорації (наразі мінімальної) учасників бойових дій до органів влади.

Впродовж останніх двох років Кремль почав активну кампанію імітації боротьби з корупцією. Цього року апофеозом цих зусиль став ряд затримань чиновників Міноборони, однак винятково тих, що не були причетні до бойових дій. Тема корупції залишиться головною страшилкою для більшості чиновників всіх рівнів. При цьому саме функціонування державної машини РФ передбачає, що чиновник з певного рівня не може не бути корупціонером. До арештів у Міноборони вважалося, що є певне коло недоторканних, однак з середини 2024-го це правило обнулилося. Тепер всі чиновники Росії живуть за принципом, сформульованим в епоху Юрія Андропова: "очікування виклику в КГБ та профілактична розмова у КГБ страшніші за арешт".

Якщо ж говорити про систему управління на найвищому рівні, то Путін продовжуватиме улюблену гру нацьковування усіх на усіх, зберігаючи позицію арбітра. При цьому не допускатиме ситуації, за якої гравці з найвищого кола управлінської вертикалі будуть знищені остаточно. Історія з Сергієм Шойгу, що втратив вплив, однак не потрапив до в’язниці і не позбувся статків, — доля тих, хто потрапляє в опалу.

25 березня як умовна точка біфуркації для воєнних дій росіян

25 березня 2025 року вступають в силу нові правила бронювання військовозобовʼязаних у РФ. Від мобілізації на 100% застраховані лише працівники ВПК та силовики. Важливо звернути увагу саме на силовиків: опора режиму має захищати режим, тож її купують не стільки зарплатами, скільки обіцянками не відправляти на фронт. Всі інші росіяни підпадають під мобілізацію (навіть працівники держорганів, хоча на центральному рівні бронь втрачає всього 5%, а на нижньому регіональному рівні 30% працівників). Цей крок — ознака того, що влада в центрі відчуває остаточне вичерпування тих, кого умовно можна назвати добровольцями-контрактниками.

Остання спроба витягнути на війну відносно великі маси людей через списання банківських боргів до $90 тис (вступила в дію з першого грудня 2024) навряд чи призведе до масового припливу добровольців. На нашу думку, може йтись про 100-200 тис. нових контрактників, що співмірно із планом по набору рекрутів за 2,5-5 місяців. Це коштуватиме російському бюджету 1-2 трлн рублів.

Іншими словами, російська влада готує фундамент для проведення ще однієї хвилі мобілізації. При цьому виплати мобілізованим будуть значно меншими за виплати контрактникам: влада щось дасть, але це явно будуть не нинішні $20 тис.

Чи буде проведено цю мобілізацію наприкінці весни? Усе залежатиме від перебігу переговорного процесу.

Наразі можна констатувати наступне:

• якщо до травня війну в Україні не буде заморожено, ймовірність її затягування ще на місяці (рік) різко зростає;
• росіяни готуються до обох сценаріїв: заморозки і продовження війни.