Павуки в банці. Чого насправді варто боятись в історії з "Рьодан"

У 1998 році Йосіро Тогасі створив вкрай успішну манга Hunter x Hunter. За рік Nippon Animation адаптувала її під аніме-серіал з аналогічною назвою. А потім, вже за 25 років, в Росії раптом почали затримувати фанатів – підлітків, юнаків та юначок — цих манга та аніме і за лічені дні демонізували їх до рівня чи то екстремістів, чи то суїцидників, чи то "нацистів-комуністів" (привіт "Сімпсонам"). Важко сказати точно, адже спікери путінського режиму встигли змішати стільки всього, що ключовим за краще вважати лише дієслово "демонізували". Все решта – антураж. 

Здавалося б, що нам до того, що відбувається у країні-агресорці. Все як завжди: репресії, полювання на відьом, утиски прав і свобод, тощо. 

Проте аналогічно за лічені дні "фанати" (саме в лапках) в кремлівській інтерпретації раптом з’явилися в Україні. І, враховуючи 9 років війни й останній рік повномасштабного вторгнення Росії проти України, до таких явищ слід приглядатися уважно. Власне, як це роблять українські правоохоронці.

Тенета для павуків

Ця спільнота фанатів Hunter x Hunter називає себе "Рьодан" — на честь клану з манги "Геней Рьодан" ("Примарна бригада" або "Бригада фантомів"), символом якої є павук з цифрою 4 (у японській її назва звучить так само, як і "смерть"). Об’єднані спільними інтересами підлітки вирішили відрізнятися — фарбувати волосся в чорний колір, носити одяг цього ж кольору із павуками. Це абсолютно нормально для молоді. В цивілізованих країнах, звісно. Але тут важкий випадок — Росія.

І, зрозуміло, що групи підлітків в чорному одязі бренду "Хікіморі Кай" (термін з японської мови: Хікіморі — соціофоб, відлюдник; переважно молода людина із проблемами з соціальною адаптацію, яких в самій Японії дуже і дуже багато) і фарбованим волоссям привернули до себе увагу, так би мовити, представників інших субкультур, якщо вірити розповідям "рьоданців" в інтерв’ю журналістам. Йдеться про хулів, або ж ультрас, або ж "офніків" (футбольних фанатів). Саме з ними у анімешників трапилася сутичка в московському ТЦ "Авіапарк" 18 лютого. 

До речі, це дуже нагадує те, що відбувалося з емо років 15 тому, коли хули також хейтили і били хлопців та дівчат із довгими чубчиками у рожево-чорному одязі. Емо як субкультури вже давно немає, а хули — є, і вони, схоже, жодним чином не змінилися. 

Достеменно, звісно, невідомо, хто саме почав конфлікт 18 лютого. "Рьоданці" запевняють, що зачепили їх "офніки". І це цілком ймовірно, насправді.

Так чи інакше. Був конфлікт, була бійка. Кепсько, але нічого екстраординарного. Такою ситуація стала вже за тиждень, коли в очах Кремля "Рьодан" стала вкрай небезпечною субкультурою, яка обрала власний флешмоб – масові бійки у ТЦ (де багато глядачів, до речі). На біду "рьоданців" вони, а саме адміністратор одного популярного тематичного пабліку у "Вконтактє", влітку вирішив "порофлити" і на честь мобілізації в Росії появи у продажу мілітарі-одягу "Хікіморі Кай" назвав свій паблік "ЧВК Рёдан" ("ПВК Рьодан"). 

В цей час мабуть в кабінеті якогось співробітника компетентних органів над головою запалала лампочка – "Бінго!".

І ось вже "флешмоби" набувають масовості, з якими "хоробро" веде боротьбу численна армія поліцейських. Перша бійка сталася у вищезгаданому "Авіапарку". Почалися затримання підлітків: в тому ж ТЦ 24 і 25 лютого. 26 лютого — масова бійка в пітерському ТЦ "Галерея", де поліцією РФ було затримано десь 150 підлітків. Бійки і затримання також відбувалися у новосибірському ТЦ "Галерея", московському "Маркос Молл" (дуже не "скрєпна" назва, до речі), в Казані, тощо.  

Від Харкова до Львова

Майже одночасно войовничі "рьоданці" з’являються в українському інформаційному просторі.

27 лютого у Харкові біля ТРЦ "Нікольский" зібралися на свою "акцію" близько 245 осіб, більшість — неповнолітні. Масовій бійці поліції вдалося запобігти. Було складено 72 протоколи на невиконання батьками своїх обов'язків. 

Того ж дня поліція завадила сутичкам у Печерському районі Києва. Зібрання близько сотні підлітків, згідно із заявою Департаменту освіти Житомира, відбулося знов-таки 27 лютого на Михайлівській площі. 

28 лютого, як повідомляється, бійку "рьоданці" намагалися влаштувати у Вінниці. Також є повідомлення про зібрання на Полтавщині, в Івано-Франківську. І перелік, мабуть, збільшуватиметься, оскільки є ознаки певної координації та організації в соцмережах. Правоохоронці вже заблокували 18 каналів та пабліків, і продовжують їх виявляти. Буквально сьогодні стало відомо про Telegram-канал "ПВК Рьодан" у Рівному, створений 14-літнім школярем. 

Чому це небезпечно 

Впливати на певні субкультури та на молодь "фахівцям" у цій сфері доволі легко загалом. Діти навіть не підозрюватимуть, що могли стати жертвами маніпуляцій через власну аполітичність. 

І справді, здавалося б, де умовне ФСБ і Путін, а де аніме і вся супутня культура. З одного боку, похмурий, нудний, серйозний світ дорослих дядьків і тіток у костюмах. З іншого – контраст: яскравий, так, подекуди теж похмурий, але вкрай багатий і цікавий світ аніме і манга. Світ, де можна ще й знайти прихисток розчарованим або ж невдоволеним — тим, хто інстинктивно таким чином рефлексує на атмосферу тоталітарного — на рівні держави — гноблення чи диктату дорослих конформістів. 

Чим сильніше це гноблення, тим сильніший опір. Особливо в такій тоталітарній державі, як Росія. І такі андеграундні тусовки подекуди є єдиним способом уникнути тоталітарного тиску. Так би мовити, бути в опозиції до влади і до виконувачів її волі — правоохоронних органів, інколи в дуже радикальних варіаціях штибу "західного" A.C.A.B або ж суто російського А.У.Е (дітища романтизованого тюремного життя країни таборів та в’язниць). 

Чи є таким "Рьодан"? На перший погляд — ні. Водночас така держава як Росія, де режим створено чекістами, розуміє, що не може дотиснути або зламати такі спільноти чи субкультури. І, на відміну від СРСР, де "проблему" різного плану неформалів вирішували здебільшого тупо і грубо — переслідуванням, сучасна гебня все ж трохи еволюціонувала і прекрасно розуміє: не можеш здолати, очоль. 

Навіщо? 

По-перше, заради імітації боротьби із внутрішнім ворогом. Особливо, якщо врахувати наказ Путіна ФСБ придушити "активізацію всієї погані", яка, буцім, розколює країну. Спираючись на брак критичного мислення в росіян і потужний пропагандистський ресурс, режим Путіна цілком здатен переконати їх в існуванні нової загрози в державі. 

По-друге, повертаючись до українських кейсів, колись спільнота поціновувачів творчості Тогасі дуже швидко перетворюється на інструмент впливу та дестабілізації. 

Російські чиновники навіть не приховують, що "рьоданці" можуть бути цим інструментом. Просто визнають це на свій лад — банальним віддзеркаленням, зумовленим низьким рівнем креативу та фантазії. 

Як Путін копіпастить українські наративи про війну, так і російські депутати вже виявили спроби таким чином "ворогів" розхитати Росію. Наприклад, Василь Піскарьов просуває наратив про те, що в "рьоданців" є якийсь іноземний слід — з боку "представників недружніх країн". Про це ж заявляє і відомий кремлівський божевільний — Віталій Мілонов. Без аргументації, звісно, просто в межах парадигми "Фортеці в облозі".

Саме через це типове російське віддзеркалення є сенс припустити, що "Рьодан", зазнавши чекістських модифікацій, дійсно є технологією. В Росії відбувся контрольований бета-тест: подивилися, чи можна підштовхнути підлітків до дій, і одразу всіх забрали, аби не було дійсно серйозних заворушень. 

Бета-тест відбувся, і рух можна запускати в Україні, користуючись тим, що на культурному рівні є ще багато точок дотику. І це третій момент. 

На жаль, попри дев’ять років війни культурний обмін із терористичною державою в нас триває. Хоча після 24 лютого 2022 р. відбувся черговий якісний стрибок української культури, зокрема музики, молоді українці досі із задоволенням споживають відповідний контент російського походження ("монгерштерни", "оксімірони", тощо). Аналогічно із японською культурою: більшість не японську мову вчить, щоб читати аніме чи мангу, а послуговується російськими перекладами та спільнотами. 

Ця культурна експансія з Росії, що триває і сьогодні, небезпечна, оскільки для Кремля "усі методи — добрі". Він використовує все — від спортсменів до співаків і інфлюенсерів. Чому ж не використати "ПВК Рьодан" (байдуже, штучний або ні) з метою створення додаткової соціальної напруги в Україні.  

Чи матиме цей "рух" радикальні форми — щось на кшталт своєрідного А.У.Е.? Навряд, А.У.Е., бо в нас романтизація тюремного життя на дуже низькому рівні серед молоді. А от якийсь аналог A.C.A.B. цілком можливий.