Режим Асада причетний до 98% випадків химатак в Сирії, - Global policy institute (ІНФОГРАФІКА)
Група діє з 2003 року за підтримки, зокрема, європейських держав і органів ЄС.
Так, у результаті дослідникам вдалося прямо або побічно підтвердити 336 хімічних атак, вина за 98% яких лежить на режимі президента Башара Асада (решта 2% атак завдали терористи ИГИЛ). Ще 162 повідомлення про застосування хімзброї залишилися непідтвердженими.
Аналіз застосованих отруйних речовин і боєприпасів показав, що велика частина хімічних атак являла собою скидання кустарно виготовлених боєприпасів, споряджених хлором. Автори відзначають, що хлор має ряд переваг перед бойовими отруйними речовинами. Так, він не входить в число речовин, заборонених Конвенцією по забороні хімічної зброї, оскільки має широке промислове застосування. Останнє означає, що сірійські власті мають практично необмежений доступ до запасів хлору, що і дозволило завдати стільки хімічних атак.
За даними дослідників, у ході більшості атак із застосуванням хлору боєприпаси скидалися з сирійських військово-транспортних вертольотів Мі-8/Мі-17. Автори відзначають, що конструкція боєприпасів (які в останні роки представляли собою промислові хлорні балони з імпровізованими стабілізаторами, а також коліщатками для скидання з вантажного відсіку вертольота) не дозволяє їх точкове застосування. Після появи у повстанців обмеженої кількості ПЗРК сирійські вертольоти стали скидати боєприпаси з великої висоти, що також знизило їх точність.
Аналізуючи місця падіння боєприпасів, автори роблять висновок, що вони застосовувалися в основному проти цивільного населення. Згідно з доповіддю, хімічна зброя - лише частина стратегії невибіркових ударів, яку сирійський режим послідовно застосовує практично на всьому протязі конфлікту. Мета цієї стратегії - позбавити супротивників Асада підтримки місцевого населення і примусити мирних жителів до втечі, що робить оборону населених пунктів неможливою. Характерним прикладом успіху цієї стратегії стала битва за Східну Гуту, де невиборчі (в тому числі хімічні) бомбардування призвели до підписання "угод про примирення" - фактичної капітуляції повстанців.
Крім того, дослідники відзначають, що застосування хлору в якості хімічної зброї географічно і за часом збігається з присутністю на фронті угруповання проасадовскіх ополченців "Сили тигра" ("Кават ан-Німр"). Тут слід зазначити, що в останні роки угруповання тісно співпрацює з російськими військовими - її командир полковник Сухейль аль-Хасан був неодноразово помічений у товаристві російських офіцерів.
У доповіді також говориться, що після першого ракетного удару США у відповідь на хімічну атаку в квітні 2017 року не спостерігалося випадків застосування зарину, а після американо-франко-британських ударів у квітні 2018 припинилося і застосування хлору. Таке обмежене втручання, на думку дослідників, здатне полегшити страждання мирного населення без спроб насильницької зміни режиму.
Нагадаємо, американський Сенат прийняв нові санкції проти Росії, Сирії та Ірану за військову допомогу сирійському президенту Башару Асаду.