Розвідники шушукаються. Навіщо директор ЦРУ приїхав до Москви

Адміністрація Джо Байдена відправила директора ЦРУ Вільяма Бернса з дводенним візитом до Москви, де той зустрівся з колегами з "розвідцеху" — секретарем Ради безпеки Миколою Патрушевим та головою СЗР Сергієм Наришкіним.

Візит наперед не анонсувався. Та й зараз, коли Бернс пробув у столиці РФ більше доби, цілі його перебування там, як і раніше, приховані. Подробиць мінімум. Навіть менше за мінімум.

Прес-служба Ради безпеки обмежилася лише спільною фотографією Бернса та Патрушева та однією пропозицією про те, що, власне, зустріч відбулася.

Небагатослівні й у посольстві США: повідомили лише, що директор ЦРУ за дорученням Байдена очолив американську делегацію для обговорення з російськими чиновниками питань двосторонніх відносин.

Настільки ж обтічним було й повідомлення російської зовнішньої розвідки: "У центрі уваги були питання міжвідомчої взаємодії в контексті російсько-американських відносин з акцентом на боротьбі з міжнародним тероризмом".

На перший погляд, нагадує візит заступника держсекретаря з політичних питань Вікторії Нуланд місяць тому, коли відсутність подробиць породила безліч домислів та конспірології. Через деякий час, щоправда, з'ясувалося, що її вояж до Москви був безрезультатним, зокрема щодо стабілізації дипломатичних відносин.

З тією лише різницею, що зараз контекст вносить певну ясність.

Контекст наступний. Під час візиту Бернса заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков під час форуму "Діалог Форт-Росс" (оцініть іронію: Форт-Росс — це колишнє російське поселення в Каліфорнії в XIX столітті), нарікаючи на те, що відносини між країнами гірші, ніж у час холодної війни, закликав Вашингтон направити до Москви додаткових дипломатів для нормалізації роботи посольства.

Справа в тому, що Москва раніше заборонила дипмісії наймати російський персонал, у зв'язку з чим посольство призупинило видачу віз чи інших консульських послуг громадянам Росії.

Згодом Держдепартамент також вніс росіян до списку "бездомних громадянств" поряд із Суданом чи Венесуелою — до нього потрапляють громадяни тих країн, де Сполучені Штати не мають консульського представництва або тамтешня ситуація не дозволяє надавати консульські послуги.

Рішення Держдепу спровокувало бурю обурення на Смоленській площі — спікер МЗС Марія Захарова поспішила виступити з гнівною і аж ніяк не дипломатичною заявою про садизм та інші неналежні дії Вашингтона.

І ось, через кілька днів, відомство Сергія Лаврова раптово змінює тональність заяв, звертаючись до США через Рябкова з проханням якось все ж таки відновити видачу віз росіянам.

Москва явно пішла назад у дипломатичній війні зі США, не бажаючи драконити власні еліти, що серед іншого віддають перевагу Майамі перед сочинським і кримським курортами. Що, до речі, найімовірніше і було однією з тем переговорів Бернса, колишнього посла США в РФ, та російських чиновників.

Крім цього, директору ЦРУ було що обговорити з Патрушевим і Наришкіним. Чого-чого, а точок напруги та дотику у відносинах двох країн достатньо.

Це і контроль над озброєннями, і чергове стягування Росією військ до українського кордону, і участь Росії у світовому наркотрафіку, і безліч агентів спецслужб у російських дипмісіях, яких США, Європа та НАТО періодично скидають зі своєї спини; і "гаванський синдром" — пошкодження мозку у співробітників американських дипмісій у всьому світі, до якого, на думку Національної академії наук США, призвів вплив "спрямованої, імпульсної радіочастотної енергії"; і у чому підозрюється Росія (новий інцидент зафіксовано у середині жовтня у Колумбії).

Окремо варто було б відзначити причетність Росії до кібератак на американські відомства, інфраструктуру та бізнес. Що було однією із основних тем для Байдена під час зустрічі з Володимиром Путіним у Женеві 16 червня.

Москва, як і у випадку зі своїми "їхтамнетами" на Донбасі, Близькому Сході та в Африці, заперечує свою безпосередню причетність до дій кіберзловмисників, стверджуючи, що це, мовляв, їхня ініціатива.

У той же час, згідно з доповідями американських спецслужб, що потрапляли в ЗМІ, у Вашингтоні чудово обізнані про те, які конкретно хакерські угруповання брали участь в атаках і які саме спецслужби — СЗР чи ГРУ — стоять за ними.

Проте Білий дім підігрує Кремлю, воліючи досягти хоч якогось успіху, коли закликає Росію, якій уже передав відповідні списки, допомогти із затриманням конкретних хакерів.

Зрозуміло, Москва навряд чи видаватиме людей, пов'язаних зі своїми спецслужбами, або це буде шоу на камери без наслідків. Але спроба – не катування. І Бернсу дуже важливо донести до найближчого оточення Путіна думку про готовність американців діяти жорстко.

Вашингтону важливо вийти на конкретний результат до потенційної нової зустрічі Байдена та Путіна, яка, згідно з попередньою домовленістю, має відбутися вже у грудні.

Так що директор ЦРУ в Москві, очевидно, перебував і з метою до неї підготуватися і сформувати конкретний порядок денний, а до самої зустрічі — дорожню карту з цілим рядом пунктів. Нехай відносини між Кремлем та Білим домом зараз гірші, як каже Рябков, ніж під час холодної війни, але це не означає, що представникам США не варто спробувати співпрацювати там, де це можливо та відповідає національним інтересам.