Рама не з нами. Чому американська бізнес-зірка йде на вибори з ідеєю злити Україну
Кандидат в президенти США Вівек Рамасвамі пропонує заморозити війну Росії проти України за корейським сценарієм
Черговий республіканець, після не стільки Дональда Трампа (бо експрезидент вже давно не дивує своїми витівками), скільки його візаві Рона Десантіса, поставив під сумнів плани України повністю відновити контроль на окупованими територіями – це наймолодший кандидат в президенти від партії і завзятий бізнесмен індійського походження Вівек Рамасвамі.
В інтерв’ю телеканалу ABC він заявив, що Сполучені Штати мають домогтися від України, яка не є "головним пріоритетом зовнішньої політики США", "великих поступок" з метою закінчити війну. Республіканець вважає, що вторгнення РФ до України – це погано і Путіну він не довіряє, але наполягає на заморожуванні конфлікту за корейським сценарієм. Аргументи Рамасавамі: війна штовхає Росію до обійм Китаю, і цей альянс є головною "військовою загрозою" для Штатів. Відтермінування нової, ще жорстокішої війни Росії проти України, яка стане можливою через надану Москві змогу накопичити сили, Рамасвамі не бентежить.
Хто такий Вівек Рамасвамі
Народився він 9 серпня 1985 р. у Цинциннаті (штат Огайо) у родині емігрантів з Керали (Індія). Батько – інженер у General Electric, мати — психіатр-геріатр.
Сам Рамасвамі отримав добру освіту. В 2007 р. закінчив Гарвардський коледж зі ступенем бакалавра з відзнакою в галузі біології. Лауреат престижної премії Бовдойна, якою відзначають щороку найкращих студентів та аспірантів Гарварду. В 2013 р. він отримав ступінь доктора права в Єльській школі права.
Свої перші кроки у бізнесі Рамасвамі зробив ще у першокурсником, коли разом з іншим студентом Гарварду Тревісом Меєм (згодом він став директором однієї з компаній Рамасавамі) заснував технологічну компанію Campus Venture Network, що спеціалізувалася на софті для студентів-бізнесменів.
Окрім того, в тому ж році він почав працювати більше за фахом у компанії QVT Financial, заснованій у 2004 р. "зіркою" Deutsche Bank і ще одним випускником Гарварду Деніелом Голдом, який за певний час потрапив до списку найоплачуваніших менеджерів хедж-фондів у світі.
У Голда Рамасвамі відповідав за біотехнологічний напрям діяльності фонду, і пропрацював у QVT Financial до 2014 р., коли вирішив заснувати власну біофармацевтичну компанію Roivant Sciences (і до купи взяв на роботу своїх мати та брата), зосередившись на закупівлі розробок перспективних ліків, від яких відмовилися через брак коштів. І саме шеф – Деніел Голд – разом з ізраїльською компанією Dexcel Pharma допомогли майбутньому кандидату в президенти запустити бізнес, вклавши $100 млн венчурного капіталу.
На ці кошти Рамасавамі, зокрема, придбав у GlaxoSmith Kline розробку препарату проти хвороби Альцгемера — RVT-101 попри те, що ці ліки не були вельми перспективні та, взагалі, не пройшли чотири клінічні випробування. Однак це не завадило Рамасвамі "роздути" цей препарат і розмістити акції свого стартапу лише з ним у 2015 р. За один день було продано 99% акцій, а капіталізація Roivant Sciences досягла $3 млрд, що стало найбільшим рекордом в історії біотехнології та забезпечило Рамасвамі місце на обкладинках топових бізнес-ЗМІ, зокрема Forbes; і статок у $600 млн у 2016 р. Що ж до препарату, то у 2017 р. він провалився і вже під егідою Рамасавамі.
Проте на хвилі успішного піару RVT-101 підприємець множив компанії. Було створено ще: Axovant (неврологія), Urovant (урологія), Enzyvant (рідкісні захворювання), Myovant (жіночі та ендокринні хвороби), Dermavant (дерматологія), Datavant (штучний інтелект; співзасновник і директор Треві Мей).
Бізнес має британську прописку. Зокрема, юридична адреса Roivant Sciences Holdings Ltd – Лондон, Броадвей, 50 (Вестмінстер). Але Roivant Sciences Ltd, що має 75% акцій холдингу, зареєстрована у Гамільтоні – адміністративному центрі на Бермудських островах. Тобто це оффшор, так.
Але у 2021 р. Рамасвамі пішов з посади гендиректора Roivant Sciences і став співзасновником Strive Asset Management – компанії з управління активами, офіс якої у штаті Огайо. І саме від цього штату у 2022 р. Рамасвамі планував спробувати потрапити до Сенату. А вже 21 лютого 2023 р. він оголосив про висунення своєї кандидатури на пост президента. Що цікаво, зробив він це у програмі Такера Карлсона – улюбленця російської пропаганди, добре відомого українцям через розповсюдження кремлівських наративів, якого згодом випхали з телеканалу Fox.
"Знак якості"
Поява Рамасвамі на шоу Такера, а тим більше з метою оголосити про свої президентські амбіції попри відсутній політичний і державницький досвід, змушує задуматися щодо мотивів цього успішного бізнесмена з потягом до авантюризму і, в принципі, "зв’язків". Можливо десь у країні-агресорі.
Чи є вони – відповідні зв’язки — у нього? Враховуючи, що він бізнесмен, доцільно було б шукати російський слід саме у бізнес-контактах. Тим більше, що, ймовірно, сумний досвід Майкла Флінна та інших експредставників оточення Трампа мав навчити ту частину американського істеблішменту, яка може спокуситися дружбою з РФ, діяти непомітно і непублічно.
Отже бізнес Рамасвамі…Дослідивши діяльність і контакти компаній, афілійованих з ним, про які йшлося вище, слід цей знайти не вдалося. Майже.
Хоча варто зазначити, що по-перше, компанії Рамасвамі — це офшори, тож усі потенційні ланцюжки може встановити хіба слідство.
По-друге — ось це "майже". І воно виникло через вищезгадану QVT Financial, яка забезпечили Рамасвамі епічну появу у світі великого бізнесу.
Річ у тім, що компанія Деніела Голда свого часу була акціонером швейцарської компанії ENR Russia Invest, датою заснування якої в офіційній документації позначається 18 травня 2007 р. (хоча перший річний звіт датується аж 1997 р.). Про це свідчить повідомлення з архіву Bloomberg за 2005 р., згідно з яким частка QVT у ENR складала 5,8%; і річний звіт ENR за 2007 р. – 5,15%.
Про те, що ENR – "цікава" компанія, свідчить уже її назва. Компанія ця орієнтована на ринок СНД, здебільшого, на його російський сегмент.
Заснована у 1996 р. норвежцем Густавом Стенболтом на гроші Георга фон Опеля, правнука засновника всім відомого німецького автовиробника. Деякий час після створення ENR Опель був членом правління цієї компанії, а також ще однієї компанії Стенболта — Valartis Group AG. Остання спеціалізується на управлінні активами багатих приватних клієнтів та інституційних інвесторів, і тому, наприклад, у 2013 р. уклала угоду про спільне управління фондом в $1 млрд з "ВТБ Капітал Управління активами" (зараз "ВІМ Інвестиції"), дочірньою компанією "ВТБ Капітал", що є дочірньою компанією вже "ВТБ Банку" (перебуває і санкційних списках).
Повертаючись до ENR, зазначимо, що керувати нею Стенболту з 2007 р. допомагає вельми цікава персона – Вальтер Фечерін. Це швейцарський дипломат, який працював у Польщі, СРСР, Канаді, а згодом був послом Швейцарії у Росії (до 2003 р.). До речі, тоді російська преса писала, що Фечерін стрімко і "не за власної волі" полишив Росію начебто через аж занадто тісні контакти з російським бізнесом. Він також є головою консультативної ради ТОВ "Нестлє Росія" — тієї самої, що відмовилася повністю вийти з російського ринку.
В цьому плані така ж уперта й ENR Russia Invest, яка свої інвестиційні яйця розкладала у різні галузі бізнесу в РФ (пріоритетною є нерухомість).
Серед російських активів ENR, наприклад, найбільший виробник квітів Kaluga Flower Holding LLC (Калузький квітковий холдинг); має облігації групи ВТБ. Володіє низкою об’єктів нерухомості у Москві (паркінг на Тургенівський площі) і Санкт-Петербурзі. Власне, в рідному місті Путіна ENR вклала $50 млн у один з найбільших бізнес-центрів міста – "Петровський форт". У 2016 р., до речі, "Форт" засвітився у скандалі через діяльність структур, пов’язаних з Євгенієм Пригожиним, які були причетні до переслідування і нападів на опозиціонерів, і мали офіси цьому бізнес-центрі.
Тож чий Вівек?
ENR Russia Invest – це одна з типових, класичних навіть, швейцарських компаній, від яких за кілометри тхне Росією. А отже, в принципі, вона є токсичною для будь-кого. Принаймні мала б бути.
Водночас варто зазначити, що у публічних документах ENR після 2007 р. немає згадки про QVT Financial, яка свого часу допомогла запустити бізнес Рамасвамі. Інтернет-серфінг зв’язків з QVT або ж компаній республіканця з ENR і низкою інших, пов’язаних з нею або керівництвом компаній (Valartis Group AG, Norinvest Holding SA, Banque Cramer & Cie SA, Whitebox Services Ltd, Athris AG, тощо) теж не виявив російський слід. Хоча і не можна виключити, що його взагалі немає саме через складну мережу бізнес-контактів і кількість компаній.
Втім, ми не можемо стверджувати, що заяви Рамасвамі йому нашепотів хтось з Кремля через кілька ланок посередників зі світу бізнесу. Сумніви й підозри, звісно є, але наразі можемо констатувати: "пропозиція" Вівека щонайменше скидається на появу ще одного політика, який хоче на цих виборах набити трохи електоральних очок на полі Трампа. Це не добре для нас, але не варто переоцінювати загрозу від подібних шукачів миру за найлегшим сценарієм у США, оскільки попри все Україна має підтримку обох партій – переважної більшості їх представників.