Ракета під Бидгощем. Чому польська влада так довго замовчувала інцидент

Російські пропагандисти вже використовують історію з "прильотом" у дезінформаційній кампанії проти Польщі, а заразом і проти України

На початку цього тижня в лісі у центрально-північній частині Польщі було виявлено військовий об’єкт, який нагадав про трагічний інцидент біля Пшеводуву у листопаді минулого року. І нагадав не тільки полякам та українцям, але й росіянам, які вже потрохи почали використовувати його в своїх інформаційних диверсіях проти Польщі – одного з найголовніших союзників України.

Хронологія

Об’єкт було знайдено в лісі біля невеличкого селища Замосць (1,6 тис. жителів) за 15 км на південний захід від Бидгоща. За даними RMF24, це, ймовірно, ракета класу "Повітря-Земля" з написами кирилицею.

Інформація у пресі щодо того, коли саме її виявили, має розбіжності. Низка польських ЗМІ, наприклад, Wiadomosci, пишуть про неділю, а деякі, як то Interia Wydarzenia – про понеділок. Але точно відомо, що знайшли її цивільні, а саме, зазначає PAP, клієнтка пансіонату під час прогулянки верхи.

І потім, чи то в понеділок, чи то вже у вівторок на місце події прибули працівники поліції, а за ними – військові, які встановили кордони і перекрили усі шляхи. В середу об’єкт, за словами місцевих, розміром з невелику автівку, вивезли з лісу. Великі габарити об’єкту, який глибоко ввійшов у землю, також підтвердили джерела Gazeta Wyborcza у силових структурах. 

Тоді ж, нарешті, місце падіння змогли оглянути журналісти, які побачили вирву й кілька зрізаних задля проходу техніки дерев. Втім, місцеві жителі, пише GW, досі знаходять залишки ракети в цій місцевості й забирають собі як сувеніри.

Походження

Написи кирилицею на об’єкті стали підставою для початку дискусій щодо російського походження ракети із згадками про події у Пшеводуві.

Наприклад, ексзамголови Бюро національної безпеки Польщі генерал Роман Полько в інтерв’ю naTemat не виключає, що то може бути дійсно російська ракета, яка вийшла з-під контролю. Але водночас закликає не панікувати через брак інформації і пам’ятати, що саме тому у Польщі розгорнуто системи ППО Patriot.

Водночас, інший авторитетний генерал Вальдемар Скшипчак в інтерв’ю польським Fakty висловив сумніви в тому, що це була російська авіаційна ракета, оскільки "кожен російський літак, який наближається до повітряного простору НАТО, перебуває під контролем", і тому падіння ракети одразу б зафіксували. Тож генерал не вірить, що це російська ракета — радше об’єкт, який випадково пішов не за тією траєкторією під час навчань.

За інформацією RMF24, ймовірно це дійсно є ракета, яка впала під час відпрацювання роботи польської системи ППО, яку покращують через повномасштабну війну РФ проти України.

Тим більше, що, як повідомляє преса, ракета була без бойової частини, а на місці падіння не було вибуху чи пожежі, хоча також повідомляється, що пошуки бойової частини досі тривають. Втім, наразі схоже, що це може бути ще одним доказом для версії про навчання.

Згоден з генералом Скшипчаком і військовий експерт Славек Загорський, який нагадав, що, по-перше, неподалік, біля Торуня, знаходиться Центр підготовки артилерії та озброєння артилеристів, де польські війська та війська союзників регулярно проводять навчання; по-друге, на складах у Польщі досі є радянська техніка (літаки Су-22, САУ "Гвоздіка", тощо), які використовуються для маневрів.

Варто також зазначити, що в цій локації є інші військові об’єкти. Бидгощ взагалі називають "польскою столицею НАТО", оскільки там розташовано Центр підготовки об’єднаних сил (JFTC), а також за 10 км від Замосця розташований Військовий авіаційний завод №2 (Wojskowe Zakłady Lotnicze 2), де, зокрема, ремонтують винищувачі F-16. І хоча голова підприємства полковник Томаш Козира "рішуче заперечує" припущення ЗМІ, що об’єкт міг "втратити" один з літаків, все ж відкидати цю гіпотезу теж не варто.

Чому критикують уряд

Але переважна кількість видань та експертів солідарні в оцінці дій відповідальних органів, оскільки офіційна реакція з'явилася лише після того, як цей інцидент набув великого розголосу. Так, окружна прокуратура у Гданську на запити журналістів відповідала, що "інформації не має".

Лишень у четвер міністр юстиції Збігнєв Зьобро підтвердив, що під Бидгощем дійсно впав військовий об’єкт і окружна прокуратура почала розслідування. І вже через твіт Зьобро, схоже, були вимушені реагувати й у Міноборони Польщі.

Це замовчування стало приводом для широкого загалу критикувати дії влади, якій нагадали про війну РФ проти Україні, чого має бути достатньо для більшої відкритості і чесного діалогу з громадянами.

Насправді замовчування подібних інцидентів військовими та іншими силовими органами можна зрозуміти. Але радше у частині оприлюднення подробиць. Адже, аби запобігти спекуляціям та паніці, можна було підтвердити одразу хоча б коротко факт падіння ракети і заспокоїти місцевих жителів; а відповідним службам, як знов-таки зазначає генерал Полько, — оприлюднити фото об’єкту.

Міноборони і уряд загалом цього не зробили, чим спровокували хвилю конспірологічних теорії. Це по-перше. А по-друге, мимоволі трохи допомогли російським пропагандистам у черговій кампанії з дезінформації.

Вона ще тільки набуває обертів. Проте певні "теорії" кремлівські пропагандисти і "експерти" вже вкидають.

Наприклад, військовий історик і директор музею військ ППО Юрій Кнутов в інтерв’ю російському "5 каналу" фантазує на тему провокації Польщі проти Росії: нібито самі запустили, щоб звинуватити в цьому РФ, але без бойової частини, аби не було жертв, як під Пшеводувом.

Російські ж "Ізвєстія" тим часом розганяють версію, що ракета — 100% польська, і при цьому посилаються на RMF24, який цього насправді не стверджував, а лише повідомляв про ймовірну приналежність ракети силам ППО.

Ще один "експерт" — керівник "Бюро військово-політичного аналізу" Алєксандр Михайлов в ефірі радіо Sputnik пішов ще далі: ракета взагалі українська і Варшава це буде замовчувати.

Враховуючи те, що зараз спостерігається активізація Росії на інформаційному фронті проти Польщі, оскільки там вже восени відбудуться парламентські вибори, що включає і широке використання агентури (експертів, політиків, ЗМІ, корисних ідіотів), маємо констатувати, що польський уряд, побоюючись через власне ці вибори негативних реакцій, тривалим мовчанням дійсно зробив собі гірше.