П'ять інновацій минулого тижня, які ви могли пропустити (27 червня-3 липня)
Небезпечні сувеніри
Вчені з медичного центру при нідерландському Університеті Маастрихта з'ясували, що туристи в подорожі можуть придбати гени, які допомагають бактеріям в організмі людини виробити стійкість до антибіотиків. Причому число резистентних мікроорганізмів істотно збільшується. Як показало дослідження зразків калу, частка генів стійкості до антибіотиків зросла з менш ніж 10% до більш ніж 55% після того, як люди повернулися з подорожі. Причому як з'ясувалося, шкідливі гени можна отримати всього за два дні після прибуття на місце відпочинку, а зберігаються вони в організмі досить довго.
Тип придбаної стійкості залежить від країни перебування. Вчені з'ясували, що, наприклад, з Індії привозять ген ген qnrB, продукує стійкість до хинолону, одному з найсильніших на сьогодні антибіотиків. Це пов'язано з тим, що хинолон найчастіше призначають місцевим жителям. З Південної Кореї везуть ген CTX-M, сприяє резистентності до пеніциліну, цефалоспорину та інших антибіотиків спорідненої групи, поширених у Південно-Східній Азії. Дослідники вважають, що згадані, а також всі інші шкідливі гени туристи отримують з їжі та води. У зоні ризику - люди з ослабленим імунітетом і ті, хто приймає антибіотики. Зараз вчені з'ясовують, чи можуть мандрівники заразити "сувенірними генами" своїх рідних і близьких при особистому контакті.
Роботи перемогли пілотів
Новий штучний інтелект ALPHA, створений фахівцями американського Університету Цинциннаті переміг професійного пілота, полковника ВПС США, в імітації повітряного бою. В симуляції ALPHA керував літаками "супротивника" і кілька разів збив досвідченого військового, залишаючись при цьому в цілості й схоронності. Виглядало все так, ніби штучний інтелект всякий раз вгадував наміри людини і миттєво реагував, уникаючи влучень снарядів і стрімко перемикаючись, в залежності від ситуації, від оборони до нападу.
У процесі експерименту розробники навмисно погіршували льотні характеристики ALPHA і міняли експертів, але штучний інтелект все одно перемагав. Алгоритм створений на основі так званої нечіткої логіки, подібною з роздумами живої людини. Зараз розробку застосовують для вивчення дій пілотованих і безпілотних літаків в різних бойових ситуаціях. У перспективі поліпшена версія ALPHA буде використовуватися в реальних повітряних боях для управління безпілотними літаками. Крім того, програма буде координувати дії пілотів винищувачів, планувати повітряні маневри і обчислювати стратегію супротивника.
Як вулкани "виробляють" гелій
Геохіміки з Оксфордського і Даремського університетів спільно з норвезькою компанією з пошуку гелію Helium One виявили під Східно-Африканської рифтової долиною в Танзанії 1,5 мільярда кубічних метрів гелію. Такого родовища цього найціннішого речовини не знаходили ніколи. Гелій виявили завдяки спеціально розробленою методикою. Вчені з'ясували, що вулканічна активність створює високу температуру, необхідну для виділення цього газу містять гелій древніх порід. Після вивільнення гелій зосереджується в підземних резервуарах. Вчені визначили оптимальні по віддаленості від вулканів родовища, де гелій не змішався з іншими газами і представлений в максимально чистому вигляді.
Щорічно на планеті споживається 220 млн кубічних метрів гелію. Він використовується для роботи сканерів магніто-резонансної томографії, у зварюванні, пошуку витоків у промисловості, атомній енергетиці, на Великому адронному колайдері. Найбільшим у світі постачальником є США, проте запаси гелію виснажуються і складають на сьогодні всього 686 мільйонів кубометрів. Нове відкриття повністю змінить способи пошуку гелію і забезпечить цінних газом світову промисловість.
Золото від корови
Фахівці з Сільськогосподарського університету Джунагадха в Індії виявили золото в сечі гирских корів. Для цього використовували метод газової хромато-мас-спектрометрії. Виявилося, що в урині тварин міститься від трьох до десяти міліграм цінного металу на літр у вигляді хімічних сполук. У давньоіндійських письменах згадувалося про наявність золота в сечі корів та про її цілющі властивості, але доказів того досі не було. У процесі дослідження, яке тривало п'ять років, вивчалася сеча самих різних тварин, у тому числі буйволів, верблюдів, овець, козлів, але благородний метал знайшли тільки у корів, причому у особливої, гирской породи. Це найцінніший вид корів, які славляться високими надоями. Як з'ясувалося, тварини ще більш цінні, ніж прийнято вважати.
В коров'ячої сечі золото міститься у вигляді солей і його нескладно отримувати методом електролізу. Зараз вчені перевіряють на наявність золота всіх решта індійські породи корів. Паралельно в лабораторії Сільськогосподарського університету розробляють технології застосування коров'ячої сечі для боротьби з вражаючими людей інфекціями: в урині корів, крім золота, знайшли ще близько 400 речовин, що володіють корисними лікувальними властивостями. Коров'яча урина буде також використовуватися для запобігання захворювань сільськогосподарських культур.
Місто з кісток
Фахівці з Кембриджського департаменту інжинірингу запропонували будувати будівель з кісток і яєчної шкаралупи. Це допоможе забезпечити житлом зростаюче населення міст, а також скоротить викиди вуглекислого газу в атмосферу. Встановлено, що традиційні матеріали на зразок цементу і сталі провокують потужні викиди СО2, оскільки для їх переробки потрібно багато тепла, і відповідно, великі обсяги енергії. Для будівництва будинків передбачається використовувати штучні кістки і шкаралупу, виготовлені із синтетичного білка і мінеральних речовин.
Вчені вже створили в лабораторних умовах зразки нових матеріалів, застосувавши технологію, яку можна легко масштабувати і поставити на потік. Крім того, що штучні шкаралупа і кістки екологічно чисті, вони ще й економні: до складу біоматеріалів входять протеїни, надає жорсткість, а також мінерали, що забезпечують міцність і стійкість до пошкоджень. Поки використовується білок тваринного походження, але в перспективі будуть застосовувати ще більш дешевий штучний аналог. Передбачається, що впровадження нових матеріалів зробить революцію в будівельній галузі.
