Путін обіцяв Клінтону бути таким, як Єльцин, і хотів розбомбити Ірак

Так, ще 29 серпня 2019 року на сайті електронної бібліотеки Білла Клінтона були опубліковані стенограми телефонних і особистих бесід президента США і співробітників його адміністрації з Володимиром Путіним, передає "ДС".

Російське видання Медуза уточнює, що документи датовані 1999-2001 роками, більшість з них свого часу мали гриф "секретно". Путін спілкується з американцями у якості директора ФСБ і секретаря Ради безпеки Росії, глави уряду, виконуючого обовʼязки президента і глави російської держави. Одну із зустрічей Клінтон і Путін почали з обговорення наслідків загибелі підводного човна "Курськ".

Так, журналісти уточнюють, що на цей раз вибрали найцікавіші фрагменти із розмов політиків з середини 1999 до кінця 2000 року. З них можна краще дізнатися про події та процеси, деталі яких до сих пір не були відомі суспільству: про початок другої чеченської війни, про санкції проти Росії, введені задовго до початку російської окупації Криму, — і про те, як Путін оцінював внесок Бориса Єльцина в падіння комунізму.

"ДС" наводить стенограми деяких розмов Путіна повністю.

12 вересня 1999 року. Окленд, Нова Зеландія. Зустріч президента США Білла Клінтона з премʼєр-міністром Росії Володимиром Путіним.

Клінтон: Я розраховую на Єльцина і вас. Чим ви можете собі допомогти — це показати, що не існує альтернативи, що заслуговує на довіру, тому шляхом, який ви обрали. Якщо опозиція не має переконливих пропозицій, це вам допоможе.

Путін: На жаль, це не той випадок. У Росії немає усталеної політичної системи. Люди не читають програм. Вони дивляться на обличчя лідерів, незалежно від того, до якої партії ті належать, незалежно від того, є у них програма чи ні.

Вся стратегія опозиції під час виборчої кампанії полягає в тому, щоб підняти обстановку, надати емоційний вплив на великі групи людей. Звичайно, ви краще за інших обізнані про цю тактику. Починаючи з будь-якої людини, що займає відповідальну посаду на місцевому рівні, реальність така, що більшість людей будуть звинувачувати його у всьому. Всі проблеми ляжуть на його плечі.

Більшість нашого населення думає саме таким чином — не дуже витончено. Це реальність, з якою нам потрібно мати справу. Президент Єльцин це розуміє і приймає до уваги. Деякі з його заяв і дій можуть вас здивувати, але ви повинні враховувати їх вплив на суспільство і мотиви, що стоять за ними. Потрібно це враховувати.

Частина його дій визначається цим. Деякі його дії — просто помилки. Але, залишаючи осторонь будь-які заяви, які вас турбують, майте на увазі, що у нас є певні плани і ми діємо відповідно до них.

За словами журналістів, ця розмова відбулася в розпал думської передвиборної кампанії, яка розглядалася як прелюдія до президентської. До того моменту фаворитом вважався блок "Вітчизна— Вся Росія" на чолі з колишнім премʼєром країни Євгеном Примаковим і мером Москви Юрієм Лужковим. Обидва політики різко критикували Кремль і звинувачували режим Єльцина у корумпованості.

"Ми не знаємо, про які заяви Єльцина говорив Путін, але президент Росії тоді дозволяв собі публічно критикувати свого американського колегу. У лютому 1998 року, оцінюючи дії Клінтона в Іраку, Єльцин заявив: "Він може нарватися на світову війну". 24 березня 1999 -го в звʼязку з загрозою НАТО завдати удар по Югославії Єльцин звернувся до всієї світової спільноти: "Давайте все-таки зупинимо Клінтона на цьому шляху, допоможемо йому самому не зробити цього трагічного кроку. Трагічного кроку!" Вже після тієї зустрічі Путіна з Клінтоном, в листопаді 1999 року на саміті ОБСЄ Єльцин звернувся до своїх західних колег: "Ви не маєте права критикувати Росію за Чечню … Ми не приймаємо рецепти так званих обʼєктивних критиків Росії"", — пишуть журналісти.

Крім того, Путін говорив, що вивести російські війська з Придністровʼя заважав президент невизнаної республіки Ігор Смирнов, повʼязаний з криміналом.

2 листопада 1999 року. Осло, Норвегія. Зустріч президента США Білла Клінтона з премʼєр-міністром Росії Володимиром Путіним.

Путін: Що стосується Молдови, ми хочемо вивести наші війська, але Смирнов очолює цю фракцію сепаратистів. Я можу сказати в приватному порядку, що він повʼязаний з кримінальними елементами, і важко сказати, що у нього за мотивація. У нас там 15 підрозділів. Але всякий раз, коли ми збираємося їх вивести, Смирнов виводить на залізничні колії жінок і дітей, щоб перешкодити їм виїхати.

У 1992 року російська армія втрутилася у збройний конфлікт Молдови і Придністровʼя, що проголосило свою незалежність. Пізніше Молдова стала домагатися виведення російських військ, а влада Придністровʼя наполягала, що вони повинні залишитися як гарантія безпеки республіки.

18-19 листопада 1999 року в Стамбулі пройшов саміт ОБСЄ. Росія обіцяла вивести війська до кінця 2002 року. "Президент" Придністровʼя Смирнов залишив свій пост в кінці 2011 року. Російські війська досі остаточно не виведені з Придністровʼя.

Також Путін говорив Клінтону, що на його місці "теж розбомбив би Ірак".

6 вересня 2000 року. Нью-Йорк, США. Зустріч президента США Білла Клінтона з президентом Росії Володимиром Путіним.

Путін: Думаю, я вже говорив вам, абсолютно не для протоколу, що, коли ви бомбили Ірак через те, що він (іракський диктатор Саддам Хуссейн — "ДС") робив, я підтримував вас або, принаймні, зробив би те ж саме на вашому місці. Але, забігаючи вперед, як ми змусимо їх (іракців) поставити свій підпис? Це складно. Нам необхідно встановити загальні правила поведінки, міжконтинентальні гарантії. Що стосується розбіжностей між нами з приводу Іраку, ми не будемо грати на них. Ми робимо все можливе, щоб змусити їх припинити те, що вони роблять. Це спільна мета.

У грудні 1998 року США і Велика Британія завдали ракетно-бомбових ударів по Іраку. Серед цілей були в тому числі обʼєкти, повʼязані з розробкою і виробництвом зброї масового ураження. Формальним приводом для військової операції стала відмова іракської влади допустити інспекторів спецкомісії ООН з роззброєння на ряд обʼєктів. Удар по Іраку було завдано відразу після того, як країну покинули інспектори ООН і співробітники міжнародних організацій. Російський президент Борис Єльцин висловив обурення у звʼязку з нападом на Ірак. Росія відкликала своїх послів з США і Великої Британії.