Стабільність і сомалізація. Чому "Ростеху" не потрібно прогнозувати нічого, крім епідемій та бунтів

Загальноросійське впровадження прогнозуючої системи загальною вартістю 97 млрд рублів ($1,29 млрд за сьогоднішнім курсом), в основі якої лежить тотальне стеження за росіянами, планується завершити до 2030 р. Розробка ведеться в рамках проєкту МНС "Безпечне місто" (БГ, але не плутати з покійним Гребенщиковим). Прогнози зможуть використати місцеві органи влади для превентивного придушення будь-яких виступів.

Як це працюватиме

ПЗ на основі штучного інтелекту вироблятиме прогнози, аналізуючи публікації у ЗМІ, пости в соцмережах та дані камер відеоспостереження. Щоправда, з урахуванням жорсткої російської цензури та боязні громадян висловлюватись публічно, оскільки навіть за простий перепост у Росії можна сісти на кілька років цілком реального терміну, перші два джерела інформації виглядають досить обмеженими, і залишається сподіватися лише на камери. Утім, розробники обіцяють, що їхня система зможе передбачати момент і місце початку заворушень, а якщо ті вже почалися, зможе проаналізувати кількість учасників, їх соціальний склад та зумовлені ним патерни поведінки, виділити призвідників і спрогнозувати їхню поведінку, а також передбачити напрямок руху натовпу з урахуванням його настроїв та типу місцевості.

До 2023 р. функціонал ПЗ передбачається розширити, включивши до нього також прогнозування епідемій. Використовуючи масив даних про поведінку вуличного натовпу, необов'язково в стані бунту, і його склад, віковий, статевий і соціальний, система будуватиме моделі поширення вірусів грипу, коронавірусів та інших збудників хвороб. Робота системи та використання її даних будуть регламентуватися федеральним законом, який набуде чинності з 1 січня 2022 р. Концепцію БГ затвердив у 2014 р. Дмитро Медведєв, тоді — прем'єр-міністр.

Що все це означає

Сама по собі розробка подібної системи "суперконтролю" говорить про сильне почуття невпевненості, яке відчуває російська влада. Планки ступеня контролю поведінки натовпу та управління ним, що здійснюється виключно через силове придушення, які встановлює концепція БГ, дуже високі. Багато в чому вони перевищують рівень контролю, введеного в проблемних районах Китаю.

Але між російським та китайським підходами є важлива відмінність. Китайська система соціальних балів, за всієї її жорсткості і свавілля, носить все ж таки характер індивідуалізованої соціальної інженерії. Її завдання не так придушити бунт, як прищепити кожному окремо взятому громадянину прийнятні, з погляду влади, моделі поведінки. Звичайно, можна критикувати "цифрове пекло" з точки зору системи цінностей, у центрі якої стоїть окрема людина, і це буде багато в чому і найчастіше справедливо. Але не можна не визнати, що китайська влада має довготривалу стратегію дій, мета якої не знищити і роздавити своїх громадян, перетворивши їх на купу безвільних ляльок, а соціально адаптувати їх у заданих рамках. Так, рамки задані жорстко, і система, яка мотивує громадян до адаптації, дуже жорстка, але це саме зведення правил гри з чітко окресленими межами, в які прагнуть ввести кожного громадянина. Словом, випуск безвільної, на все згідної ляльки тут усе-таки не мета, а брак у виробництві громадян із наперед заданими параметрами свобод.

Ситуація в Росії концептуально інша. Про жодних громадян там не йдеться. Відповідно, не йдеться і про будь-яку соціальну адаптацію громадян (яких просто немає!), коли влада створює для них прийнятні умови життя, з тенденцією до їх поліпшення, щонайменше матеріального, і прагне обміняти їх на лояльність, в основі якої лежить прищеплена громадянам відповідальність та свідомість. Російська влада заточена на зовсім інші дії — на силове придушення протестів натовпу, елементи якого позбавлені для операторів цього придушення навіть найменших ознак індивідуальності й поділяються на дві категорії: на "пересічних учасників" та на "призвідників". Жодних загальних правил, обов'язкових для всіх і прищеплених суспільству загалом, зверху до низу (що, до речі, є однією з умов соціальної мобільності), у Росії не існує в принципі і не планується в майбутньому. Про жодну адаптацію окремого росіянина до цих правил (яких немає, як немає і громадян!) і про співпрацю з ним на певних взаємних умовах теж не йдеться. Утім, із натовпом і неможливо співпрацювати. Натовп можна лише придушувати або маніпулювати ним за допомогою страху та дезінформації, впливаючи на його низовинні інстинкти. Так ось БГ — це саме про це. Вона оперує саме і тільки поняттям натовпу.

Друге, що привертає увагу, — це раптова квапливість Москви. БГ неспішно розробляли з 2014 р., потихеньку розкрадаючи кошти, що виділяються на неї. І раптом усі поспішили. Звичайно, пандемія теж зробила свій внесок, але й пандемія на тлі масового антивакцинаторського руху говорить про те саме: жодного соціального діалогу між владою та суспільством у Росії немає і не може бути.

Спроби створити видимість такого діалогу здатні обдурити хіба що сторонніх спостерігачів, але не діють на російське населення. Щодо жителів (а ніяких не "громадян"!) Росії Кремль опинився у безальтернативній позиції окупаційної влади. Ця позиція йому вкрай незручна, оскільки багнети, як відомо, годяться для всього, тільки сидіти на них не можна. І в Кремлі, а також на нижніх поверхах системи, яка здійснює окупацію своєї країни, неспокійно заворушилися.

Утім, будь-що змінювати в Росії Кремль не збирається. Російський "золотий мільйон" не бачить для себе майбутнього в цій країні і давно вже вивів свої основні активи, а також сім'ї на Захід.

Що буде далі

Елементи російського майбутнього добре видно на тих моделях та полігонах, де їх сьогодні відпрацьовують. Безпосередні техніки придушення натовпу відпрацьовуються в Білорусії (а БГ має забезпечити окупаційну владу достатньою інформацією для її ефективного застосування). А економічне майбутнє пост-Росії відпрацьовується зараз в ОРДЛО і в молдавській ПМР: де-юре — кримінальний напіввизнаний придаток-вигнанець, за фактом — корисний додаток до легальної економіки, виведеної в російському випадку на Захід та Китай.

На прикладі ПМР робота цієї схеми видно особливо добре, і в ній вона дуже успішна, а ОРДЛО, де в перший момент взяли гору відомчі махінатори, що зрослися з місцевим і з криміналом, що прийшов з Росії, зараз інтенсивно зачищається і підганяється під придністровські стандарти.

У самій Росії, у рамках цієї економічної стратегії, почався перехід на тіньову економіку. Цей процес уже цілком виразно оформився до 2012 р., задовго до початку українських подій. У тінь вводиться все, що неможливо вивести на Захід або в Китай чи передати у власність, принаймні пайову, іноземним інвесторам. У принципі яким завгодно інвесторам, не лише західним чи китайським, а й із країн колишнього СРСР і, взагалі, з будь-яких країн — для того щоб міцніли міжнародні зв'язки, а майнову суперечку між серйозними людьми можна було вирішити не лише стріляниною на місцях, а й у міжнародному арбітражі.

Інші залишки "білої" російської економіки будуть ліквідовані вже найближчими кількома роками. Така реорганізація неминуче викличе схлопування неефективних робочих місць, зайнятих нині неефективними працівниками, остаточну ліквідацію пенсійної та соціальної систем та голодні бунти — голодні вже у прямому значенні слова. Придатний людський матеріал, що залишився в Росії (в основному це мігранти), буде введений до складу низових ланок нових структур: у ПВК, кримінальні мережі та напівпідпільні виробництва, а соціальне сміття, що деградувало, зачищене. Ефективність цієї зачистки має забезпечити система БГ.

Залишаються відкритими лише два питання. Перше — чи вдасться запустити БГ загалом. Зрозуміло, що більшість грошей, виділених на неї, буде вкрадена у будь-якому разі. Але приклади, взяті навскидку, скажімо, з російської космічної галузі, говорять про те, що гроші можуть вкрасти і всі, повністю. Друге питання — чи встигне розгортання БГ у повному обсязі, намічене аж на 2030 р., яке до того ж напевно запізниться на кілька років, до піку протестів. В усьому іншому в історія з БГ панує повна ясність, наприкінці якої чітко видно сомалізацію Росії, без будь-яких варіантів.