Провал проекту Меркель 2.0. Чому пересварилися німецькі друзі Путіна
У вихідні 22-23 квітня в Кельні відбувся з'їзд партії АдГ — "Альтернатива для Німеччини". Проведення збіговиська правих популістів було заблоковано масової демонстрацією, і тільки завдяки великій кількості поліції делегати змогли пробратися в конференц-готель, де був призначений з'їзд.
Увага до цієї партії зрозуміло. За оцінками соціологів, АдГ може увійти в трійку лідерів на виборах в Бундестаг — парламент ФРН — 24 вересня. Однак в останні місяці рейтинг партії падає, а саму її роздирають внутрішні конфлікти. На з'їзді перемогу здобуло вкрай праве крило, очолюване Олександром Гауландом. Це стало очевидним поразкою Фрауке Петрі, яка встала біля партійного керма два роки тому і бачить себе у ролі "нової Ангели Меркель".
Але не варто шкодувати Петрі. По-перше, німецька преса відносить її, як і Гауланда, до друзів Путіна. Два місяці тому вона літала в Москву, де зустрічалася з Володіним і Жириновським. По-друге, Петрі відрізняється від Гауланда не стільки поглядами, скільки більшим ступенем цинізму та прагматизму. Займати вкрай праві позиції, на її думку, надто непрагматично. А по-третє, свою поразку на з'їзді вона сама запрограмувала, вирішивши скористатися досвідом Ангели Меркель 15-річної давності. Петрі розраховує, що свою тактичну поразку вона зможе обернути на перемогу, як це колись вдалося Меркель.
Можна сподіватися, що на вересневих виборах успіх АдГ буде скромним і респектабельні партії погребують брати її в коаліцію. Але навіть якщо все буде так, цю партію можна буде скидати з рахунків, особливо якщо в ній знову зміцниться влада Петрі. Адже саме під керівництвом Петрі АдГ, спочатку вважалася другорядною партією без великих перспектив, стала швидко нарощувати популярність.
Тому в найближчі роки хочеш не хочеш, а доведеться стежити за діяльністю і самої АдГ, і Фрауке Петрі. Тим більше, що вона й справді дуже багато в чому схожа на Меркель — хоча настільки ж багато в чому від неї кардинально відрізняється.
Від Ангели до Фрауке
Те, що Фрауке Петрі — жінка, це ще ні про що не говорить. Жінка-політик нікого не здивує в Німеччині, де пост канцлера вже 12 років займає Ангела Меркель, яка має високі шанси отримати його восени ще на чотири роки.
Немає нічого особливого й у тому, що Петрі зараз у другому шлюбі. Меркель теж вдруге заміжня. З першим чоловіком, Ульріхом Меркелем, Ангела розлучилася в 1982 р., в 1984-му почала зустрічатися з професором фізичної та теоретичної хімії Берлінського університету ім. Гумбольдта Йоахімом Зауером (він тоді був одружений і виховував двох синів), розписалися вони в кінці 1988 р.
Але у Ангели Меркель ні дітей, ні від першого шлюбу, ні від другого. А Фрауке Петрі зараз чекає п'ятого дитини. І збирається народити його в 42 роки. Причому вагітність не змусила її відійти від політики, а навпаки, стала важливою компонентою її нинішнього політичного буття.
Те ж можна сказати про її особисте життя. Фрауке була заміжня за протестантським пастором Свеном Петрі, народила з них четверо дітей. Але в жовтні 2015 р. вона оголосила про розставання з чоловіком і про свої стосунки з колегою по партії — євродепутатом і головою АдГ в землі Північний Рейн-Вестфалія Маркусом Претцелем. До речі, Маркус у першому шлюбі став батьком теж чотирьох дітей.
А в грудні 2016-го, перед Різдвом, Фрауке повідомила, що вона і Маркус зв'язали себе узами шлюбу. "Ми відзначаємо з нашими вісьма дітьми народження нової особливої сім'ї, якою ми дуже пишаємося", - написала Петрі в Facebook. Тоді ж вона повідомила, що вагітна.
Ця політична пара, на очах у публіки зайнялася будівництвом нової сім'ї, зовсім не схожа на тандем Ангели Меркель та Іоахіма Зауера. До речі, Зауер є одним з кращих квантових хіміків світу і цілком може отримати за свої наукові досягнення Нобелівську премію. У 2005-му, коли Ангела вперше стала канцлером, Йоахім навіть не був присутній на її інавгурації, а стежив за подіями по телевізору з хімічної лабораторії університету. На публіці ця пара з'являється дуже рідко.
З науки в політику
Петрі народилася в НДР, в Дрездені. Меркель, як відомо, теж з раннього дитинства жила в Східній Німеччині. Обидві чимало років віддали науці, плідно займаючись хімічними дослідженнями. Обидві захистили дисертації. Меркель в 1986-му в Берліні — на тему "Дослідження механізму реакцій розпаду з порушенням простих зв'язків і розрахунок їх констант швидкості на основі квантово-хімічних і статистичних методів". Петрі в 2004-му в Геттінгені — "Характеристика нового транспортера АТР-зв'язує касети з підродини ABCA".
Але між двома жінками-хіміками, переквалифицировавшимися в політиків, — 21 рік різниці у віці. Тому виникає велика спокуса бачити у Фрауке більш молоду і модернізовану модель Ангели, таку собі Меркель 2.0.
Сама Петрі любить порівнювати себе з Меркель і не приховує, що бере з неї приклад у тому, як робити кар'єру в політиці і як добиватися влади. Та й у назві партії "Альтернатива для Німеччини" неважко побачити натяк на те, що Фрауке — готова заміна Ангелі.
Але все ж Петрі, при всій її цікавості як політичного явища, є поганою альтернативою Меркель. Можливо, вся справа в тому, що Ангела спочатку не брала ні з кого приклад в технології приходу до влади, а просто робила те, що вважала за потрібне у відповідності зі своїми переконаннями. Фрауке, навпаки, спочатку поставила перед собою мету повторити успіх Ангели, перейняти у неї прийоми сходження до політичних вершин, не особливо заморочуючись ідеалами і цінностями.
Тут не зайве порівняти, як Ангела і Фрауке перейшли з науки в політику. Меркель кинула Центральний інститут фізичної хімії Академії наук НДР у грудні 1989 р., незабаром після падіння Берлінської стіни, промінявши наукову кар'єру на роботу в новоствореній партії "Демократичний прорив", яка у серпні 1990-го влилася в ХДС. Це виявилося мудрим ходом, оскільки після об'єднання Німеччини АН НДР була розпущена.
Петрі теж виявила далекоглядність, тільки дещо по-іншому. Вона прийшла в політику в 2013-м. А в 2014-му збанкрутувала хімічна компанія PURinvent GmbH, яку Петрі заснувала в Лейпцигу в 2007-му Компанія була викуплена новими інвесторами і перейменована в PURinvent System GmbH. На сайті компанії наголошується, що зараз вона ніяк не пов'язана з Фрауке Петрі, не має ніякого відношення до АдГ і не схвалює їх поглядів.
Шлях до партійного лідерства
Звичайно, Меркель — не свята, вона вміє пристосовуватися і бути прагматиком, інакше не досяг політичних висот. Але настільки ж безсумнівно, що у неї є планка, нижче якої вона не дозволяє собі опуститися.
Ще в ранньому дитинстві Ангела перейнялася тим, що вона — дочка пастора, і зберегла це самовідчуття в подальшому житті. Як не дивно, але Меркель навчилася не тільки зберігати ідеалізм (незважаючи на необхідність пристосовуватися), але ще і отримувати з нього користь. У 2000 р. учасники партз'їзду довірили їй посаду голови ХДС саме тому, що в очах громадськості та членів партії вона не була замішана у фінансових аферах, через які був змушений подати у відставку почесний голова партії екс-канцлер Гельмут Коль, а потім і його наступник на посаді голови ХДС Вольфганг Шойбле.
Шлях Петрі до лідерства у своїй партії був начебто схожим — але насправді немає. Партію "Альтернатива для Німеччини" створив у лютому 2013 р. економіст-інтелектуал Бернд Лукка, дотримувався позиції поміркованого євроскептицизму. Він збирав під прапори партії прихильників повернення до німецької марки і супротивників програм допомоги іншим країнам єврозони. Підвернулася можливістю скористалися демагоги правого і вкрай правого спрямування. В тому числі і Фрауке Петрі, яка зробила ставку на антиіммігрантську риторику.
Зрештою праві демагоги взяли верх і витіснили Лукка не тільки з посади голови, але і взагалі з партії. З липня 2015 р. співголовами АдГ є Фрауке Петрі і професор економіки і фінансів Йорг Мойтен. Причому в їх дуеті Петрі грала першу скрипку.
Експлуатація ксенофобських настроїв допомогла АдГ наростити свій електоральний урожай. У 2013 р. на виборах в Бундестаг партія не дотягла до 5%-го бар'єру, набравши 4,7% голосів. Але вже на виборах до Європарламенту у 2014 р. АдГ отримала 7,1%. За час з 2014 р. відбулися вибори в ландтаги — земельні парламенти — у 11 з 16 федеральних земель, і кожен раз АдГ впевнено долала бар'єр. Сама Фрауке Петрі в серпні 2014 р. була обрана в ландтаг Саксонії, а Йорг Мойтен в березні 2016 р. — в ландтаг Баден-Вюртемберга. Найбільших успіхів партія домоглася на виборах в землі Саксонія-Анхальт в березні 2016 р. Там АдГ отримала 24,3% голосів, а в цілому ряді районів посіла перше місце, обігнавши ХДС.
Приводи для суперечок
Зростання рейтингу партії особливо сприяв міграційний криза, що почалася в Європі два роки тому. Якщо в 2014-15 роках у загальнонаціональних опитуваннях рівень підтримки АдГ становив в середньому за рік до 6%, то в 2016-му — вже понад 12%. Однак у 2017-му намітилася чітка тенденція до зниження партійного рейтингу: 12,8% у січні, 10,7% в лютому, 9,6% в березні, 9,2% у квітні. Соціологи пояснюють це тим, що ситуація з припливом біженців в Німеччину поступово нормалізується, тому тема мігрантів, на якій спеціалізується АдГ, вже не настільки популярна у виборців.
Крім того, великий скандал розгорівся через одного з провідних політиків АдГ Бьерна Хекке. Виступаючи 17 січня в Дрездені перед членами молодіжної організації партії, він зробив ряд провокаційних заяв: двозначно назвав меморіал жертвам Голокосту в Берліні "пам'ятником ганьби, яку ми посадили в серце своєї столиці", а також закликав "на 180 градусів розгорнути політику пам'яті" в Німеччині. "Політикою пам'яті" німці називають суспільно-політичний консенсус про те, щоб зберігати пам'ять про злочини націонал-соціалістами в 1933-45 рр ..
Коментуючи виступ Хекке, газета Bild підкреслила, що він — не аутсайдер у лавах АдГ. За відомостями газети, приблизно третина з 26 тис. членів партії схвалюють поведінку "висхідної зірки АдГ", як його називають у пресі. Він вважається одним із лідерів партії і має підтримку не тільки співголови Йорга Мойтена, але і впливового заступника голови Олександра Гауланда, є депутатом ландтагу Бранденбурга. Як заявила Bild, це тріо активно бореться за лідерство в партії з Фрауке Петрі і її чоловіком Маркусом Претцелем.
Програний з'їзд
Можна було очікувати, що цей конфлікт вирветься назовні на партз'їзді 22-23 квітня в Кельні. Однак Петрі вирішила нанести упереджувальний удар. Вона помістила у Facebook відеозвернення, де заявила, що не буде очолювати партсписок на виборах в Бундестаг. Петрі підкреслила, що не увійде і в першу трійку в партійному списку, пояснивши своє рішення внутрішньопартійними розбіжностями.
За її словами, хвилею міграційного кризи в партію і її керівництво занесло багато одіозних особистостей з явними неонацистськими нахилами. Їх промови і гасла викликають схвалення деяких виборців, в першу чергу, на сході Німеччини, але відлякують багатьох жителів західних федеральних земель. Довгострокове присутність АдГ у німецькому політичному ландшафті Петрі вважає можливим тільки в тому випадку, якщо її партія буде мати стабільну підтримку на заході Німеччини, а не лише маргінальну — на сході.
До партійного з'їзду Петрі написала проект резолюції з осудом, як написано в тексті, "фундаментально-опозиційної стратегії" радикального, вкрай правого крила партії. Мається на увазі не тільки Хекке, але і персонально згаданий Гауланд. У своєму відеозверненні Петрі засудила "максималістські провокації окремих представників", які своїми "неузгодженими, а значить, абсолютно несподіваними для керівництва партії" заявами затьмарюють вигляд АдГ. Також Петрі запропонувала доповнити програму партії положенням про те, що в АдГ немає місця расистської, антисемітської, нацистської ідеології.
Німецькі мас-медіа, однак дуже сумніваються в щирості Петрі і нагадують про те, що і вона сама прибігала до лексики, якою користувалися нацисти, і навіть пропонувала стріляти на кордоні біженців, які рвуться до Німеччини. Одні коментатори бачать в демарш співголови АдГ тактичний хід, маневр в гострій боротьбі з внутрішньопартійними опонентами. "Фрауке Петрі, все більш ізольована правими загонами Гауланда, відходом у другий ряд розігрує свій останній козир", — пише, наприклад, берлінська газета Der Tagesspiegel, вважаючи, що Петрі шантажує власну партію.
Якщо б це було так, то спробу шантажу слід було б визнати програною. Тому що на з'їзді пропозиції Петрі були відкинуті. Її виступ було майже провальним, на відміну від виступу іншого співголови Йорга Мойтена, яке викликало в залі захоплений ентузіазм, що виразилися у вставанні делегатів і бурхливої овації. За рішенням з'їзду передвиборний список АдГ очолять той самий Олександр Гауланд, який є опонентом Петрі і союзником Мойтена, і 38-річна бізнес-консультант з Баден-Вюртемберга Аліс Вайдель, яка заявила у своїй промові на з'їзді, що "політкоректність належить смітнику історії". Вайдель цікава ще тим, що живе в лесбійській сім'ї з дружиною і дитиною і не бачить тут ніякого протиріччя з членством у вкрай гомофобною партії.
Фіктивне відступ
Але Петрі, схоже, і не збиралася шантажувати свою партію, а просто умила руки — і тепер буде чекати поганої гри Гауланда і Вайдель. 15 років тому в аналогічній ситуації опинилася Меркель, коли в ХДС вирішувалося питання про партійному кандидата на пост канцлера. Меркель була готова висунути свою кандидатуру, проте багато видатні члени ХДС у ранзі глав земельних урядів і керівників земельних відділень партії віддавали перевагу прем'єр-міністру Баварії та голові ХСС (це традиційний баварський партнер ХДС) Едмунду Штойберу. Меркель вирішила не вставати на шляху Штойбера і заявила про відмову на користь його кандидатури на зустрічі в Баварії 11 січня 2002 р., що отримала назву "Вольфсратхаузенского сніданку". Такою ціною Меркель зберегла посаду голови ХДС. Блок ХДС/ХСС з Штойбером на чолі списку вибори програв, а у вересні 2005 р. відбулися дострокові вибори в Бундестаг, на яких на чолі списку ХДС/ХСС вже стояла Меркель. Ангела призвела ХДС/ХСС до перемоги і стала канцлером. Потім повторила це досягнення двічі і збирається повторити втретє.
Ось і Фрауке Петрі, вважають деякі спостерігачі, вирішила до пори до часу відійти в сторону, вибрати більш вдалий момент або більш виграшну, ніж міграційний криза, тему для політичного наступу. Пост глави уряду їй, зрозуміло, не світить, але є й інші варіанти прилучення до влади.
З такою партією, яку зараз представляє собою АдГ, ніхто мати справи ні на земельному, ні тим більше на федеральному рівні не хоче і не буде. Урядові коаліції з неї виключені. Але Петрі не дарма демонструє схильність до прагматизму. У неї немає принципів, якими вона не поступилася б заради влади.
В ранній юності Фрауке, в перші роки після возз'єднання Німеччини, подібним чином вважали ізгоями посткоммунисты, хоч вони й були представлені в декількох ландтагах та в Бундестазі. Тепер Ліва партія — цілком респектабельний партнер в урядах деяких федеральних земель, а в Тюрінгії представник цієї партії Бодо Рамелов з 2014 р. займає посаду прем'єр-міністра. Так що Петрі може сподіватися, що у неї ще є шанс стати Меркель 2.0.
До того ж, конфлікт між Петрі і Гауландом не настільки серйозний, щоб вони не могли перебувати в одній партії. "Ми потребуємо Вас", — заявив Гауланд на з'їзді, звертаючись до Петрі, і поцілував їй руку. Делегати підвелися на ноги, аплодуючи і скандуючи: "Фрауке, Фрауке".
Кремлівські зв'язки
Для України вся ця історія має значення хоча б через кремлівських зв'язків діячів АдГ. Олександр Гауланд, який очолив список партії на виборах в Бундестаг, відомий як частий гість російського посольства в Берліні. Як стверджують німецькі ЗМІ, він неформально займається в АдГ російський напрямок, і Кремль має можливість проводити через нього свою лінію всередині всієї АдГ.
Майже з самого початку свого існування АдГ виступала за тісні відносини з Росією і не змінила цю позицію після російського вторгнення в Україну. У програмі партії записано, що "без залучення Росії безпека в Європі неможлива". Під час виборчої кампанії в 2016 р. в землі Саксонія-Анхальт в передвиборній програмі партії зазначалося вимога негайного скасування санкцій проти Росії, введених Євросоюзом за російську агресію в Криму і на Донбасі. Молодіжна структура АдГ "Молода Альтернатива", за даними німецької преси, співпрацює з "Молодою гвардією" — молодіжною організацією "Єдиної Росії".
Співголова АдГ Фрауке Петрі в цих питаннях є не опонентом, а швидше конкурентом Гауланда. Два місяці тому чималий резонанс у німецьких ЗМІ викликала поїздка делегації АдГ на чолі з Петрі в Москву. 20 лютого делегація зустрілася з представниками "Єдиної Росії" в Держдумі — спікером ГД В'ячеславом Володіним, його заступником Петром Толстим і головою комітету ДЕРЖДУМИ з енергетики, координатором депутатської групи по зв'язках з Бундестагом Павлом Завальним. Також на зустрічі були присутні представники ЛДПР — лідер партії Володимир Жириновський і глава комітету ДЕРЖДУМИ з міжнародних справ Леонід Слуцький.
АдГ неодноразово заперечувала отримання фінансової допомоги від Росії або близьких до Кремля структур. Перед виборами до Бундестагу можна очікувати нових подібних звинувачень, як і скандалів навколо кремлівських зв'язків керівників АдГ, особливо Гауланда. Але і після виборів тема співпраці Кремля з прихильниками неонацистських ідей навряд чи буде забута.
