Протести у Казахстані: політолог назвав причини масових заворушень
До масових протестів у Казахстані на початку січня призвели одразу декілька чинників: зокрема, чинна модель соціально-економічного розвитку країни вичерпала себе, а у вищому ешелоні влади виникли внутрішні протиріччя
На його думку, існувало декілька рушійних моментів.
"По-перше, виникла квазіреволюційна ситуація, коли "верхи не можуть, а низи не хочуть". Вона полягає в тому, що чинна модель соціально-економічного розвитку Казахстану себе вичерпала. Згадана модель не забезпечила справедливий розподіл національного багатства, виник цілий прошарок молодого населення, який не отримав перспектив інтеграції у вищі ешелони влади, високооплачуваної роботи не вистачає", — каже експерт.
Натомість, продовжує Кулік, зростає відсоток людей, які отримують всі можливості завдяки входженню до оточення експрезидента Нурсултана Назарбаєва, всі процеси зациклені на пов'язаних з ним родах і кланах.
Періодично у країні відбувалися акції протесту. І на початку січня розпочалися масові заворушення, тригером до яких стало стрімке підвищення ціни на скраплений газ.
"Але у Казахстані всі прекрасно розуміють, що справа не лише у цінових коливаннях на ринку, а і в людині, яка контролює левову частку казахського нафтохіму, мова про Тимура Кулібаєва, зятя Нурсултана Назарбаєва, якому належить ще й значна частина казахської енергетики", — зазначає Віталій Кулік.
По-друге, додає він, серед причин бунтів варто згадати протиріччя, які виникли у вищому ешелоні влади, в першу чергу між колишнім і чинним президентами, Нурсултаном Назарбаєвим і Касимом-Жомартом Токаєвим.
Як писала "ДС", 2 січня у Казахстані розпочалися масові протести проти підвищення цін на газ, пізніше вимоги розширилися до відставки уряду та викорінення корупції.
Президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся до ОДКБ за допомогою у придушенні антиурядових протестів. Силовики затримали близько 10 тис. людей.
11 січня Токаєв оголосив ситуацію в Казахстані "стабільною", а місію сил ОДКБ — "успішно завершеною.