Протести у Казахстані: політолог назвав причини масових заворушень

Про це розповів в інтерв'ю "ДС" політолог Віталій Кулік.

На його думку, існувало декілька рушійних моментів.

"По-перше, виникла квазіреволюційна ситуація, коли "верхи не можуть, а низи не хочуть". Вона полягає в тому, що чинна модель соціально-економічного розвитку Казахстану себе вичерпала. Згадана модель не забезпечила справедливий розподіл національного багатства, виник цілий прошарок молодого населення, який не отримав перспектив інтеграції у вищі ешелони влади, високооплачуваної роботи не вистачає", — каже експерт.

Натомість, продовжує Кулік, зростає відсоток людей, які отримують всі можливості завдяки входженню до оточення експрезидента Нурсултана Назарбаєва, всі процеси зациклені на пов'язаних з ним родах і кланах.

Періодично у країні відбувалися акції протесту. І на початку січня розпочалися масові заворушення, тригером до яких стало стрімке підвищення ціни на скраплений газ.

"Але у Казахстані всі прекрасно розуміють, що справа не лише у цінових коливаннях на ринку, а і в людині, яка контролює левову частку казахського нафтохіму, мова про Тимура Кулібаєва, зятя Нурсултана Назарбаєва, якому належить ще й значна частина казахської енергетики", — зазначає Віталій Кулік.

По-друге, додає він, серед причин бунтів варто згадати протиріччя, які виникли у вищому ешелоні влади, в першу чергу між колишнім і чинним президентами, Нурсултаном Назарбаєвим і Касимом-Жомартом Токаєвим. 

Як писала "ДС", 2 січня у Казахстані розпочалися масові протести проти підвищення цін на газ, пізніше вимоги розширилися до відставки уряду та викорінення корупції.

Президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся до ОДКБ за допомогою у придушенні антиурядових протестів. Силовики затримали близько 10 тис. людей.

11 січня Токаєв оголосив ситуацію в Казахстані "стабільною", а місію сил ОДКБ — "успішно завершеною.