Протести в Білорусі. Москва призначила Лукашенка Януковичем
Президентські вибори, що відбулися в Білорусі, спровокували масові акції протесту, чим негайно скористалися в Кремлі
Ще 8 серпня, напередодні вирішального дня голосування на виборах президента Білорусі, що розтягнулося майже на тиждень, стало зрозуміло, що власне цей день, 9 серпня, буде спекотним.
Так, на це вказувала "активність" силовиків після 13 липня — дати старту виборчої кампанії. За даними правозахисників, за цей час були затримані 700 осіб — учасників "ланцюгів солідарності", активістів, політиків, журналістів і простих перехожих. Це, підкреслимо, до 9 серпня. У неділю і вночі в понеділок затриманих додалося, але про це далі.
Увечері в суботу силовики як у формі, так і в цивільному приступили до "вилову" білорусів, які демонстрували солідарність один з одним, сигналячи автомобільними клаксонами або вітаючи один одного на вулицях. Як повідомляв правозахисний центр "Вясна", в ході акції в столиці Білорусі були затримані щонайменше близько 20 осіб.
Того ж дня почали затримувати представників оточення головного опонента Олександра Лукашенка – Світлани Тихановської, дружини блогера і опозиціонера Сергія Тихановського, якого до участі у виборах не допустили.
Загалом було затримано девʼять довірених осіб Тихановської, включаючи начальника штабу Марію Мороз. А десятим став співробітник охорони кандидата Антон Сташевський, якого спершу викликали в Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією (ГУБОЗіК) на профілактичну бесіду, а затим заявили, що підозрюють його в намірі брати участь у масових заворушеннях. Сама Тихановська після хвилі затримань покинула свою мінську квартиру.
Така увага до її персони якось не вʼяжеться з принижуючими опозицію й Тихановську особисто заявами Лукашенка, озвученими президентом напередодні. Так, за його словами, опозиція – це "три нещасні дівчини", яких хтось там використовує, задіявши також "армію інтернет-тролів". А в інтервʼю Дмитру Гордону він і зовсім заявив, що про Тихановьску взагалі не думає — йому її просто "шкода".
Польове виховання від Лукашенка
У день голосування тривожно було і опозиції, і владі. Лукашенко під час відвідування виборчої дільниці у коментарях ЗМІ продовжував хорохоритись — запевняв присутніх у тому, що опозиція "нічого не варта, щоб проти них вживати якісь репресії".
Але в той же час не можна було не помітити, що президент, мʼяко кажучи, на взводі. Своє невдоволення він вилив на молодь, яка традиційно є двигуном протестних настроїв.
Білоруську молодь Лукашенко розділив на дві категорії – на правильну і неправильну. Правильна, з його точки зору, "нам хліб збирає", працює в полях, а неправильна – "потягує пиво" в Мінську.
Ще є "дрібні буржуйчики" — діти опозиціонерів, які навчаються і працюють у Польщі і які відмовляються працювати на заводах у Білорусі. Але їх руками намагаються організувати "буржуазну революцію і захопити владу, а до купи "непогану" державну власність, яка виробляє "хороший товар".
Всю цю "неправильну" молодь, на думку Лукашенка, можна виправити лише одним способом – відправити у поля "на перевиховання".
Геть спостерігачів з дільниць
Ще з вечора 8 серпня почали зникати незалежні спостерігачі, яким влада заборонила здійснювати свою діяльність. Уже станом на ранок були затримані 28 спостерігачів кампанії "Право вибору-2020".
Затримання продовжилися і в день виборів. Під каток потрапили і журналісти, і спостерігачі. Так, співробітників видання TUT.by, які офіційно зареєструвалися для роботи на дільниці, на прохання голови комісії з застосуванням сили виштовхали з виборчої дільниці в Мінську.
Як повідомляє сайт ініціативи "Право вибору-2020", затримували спостерігачів не тільки в Мінську, але й у Бобруйську, Білозерську, Бресті, Величці, Вітебському районі і Вітебську, Орші, Гродно, Гомелі, Жлобині, Калинковичах, Лунинці, Могильові, Молодечно та Полоцьку.
Як виправдовувалися в "центрі"? Дуже цинічно, спотворюючи реальність: голова ЦВК Лідія Єрмошина заявила, що всі скарги спостерігачів "типові" і подаються одними й тими ж людьми "за плату".
Узагалі, на думку Єрмошиної, платили всім – всім цим "буржуйчикам", які скаржилися або товпилися біля виборчих дільниць. Останніх вона охрестила провокаторами, чому, мовляв, "протестний електорат навчався через Telegram-канали".
До речі, коли люди почали збиратися у величезні черги, щоб проголосувати, голова ЦВК заявила, що буде вводитися пропускний режим: оцінивши рівень протестних настроїв, влада вирішила, що реальну явку потрібно "збивати".
А потім з різних виборчих дільниць почала надходити інформація про те, що закінчилися бюлетені, — в ЦВК явно не розрахували їх кількість і не були готові до такого ажіотажу з боку виборців.
Ряд опозиційних медіа на кшталт "Білоруського партизана" відзначали: така нестача була спровокована тим, що занадто вже багато бюлетенів було вкинуто за пʼять днів дострокового голосування. Та й явка напевно була "намальована" заздалегідь. Причому дуже висока, в той час як тисячі білорусів як на батьківщині, так і за кордоном стояли в чергах на дільниці. Багато хто так і не зміг проголосувати.
Була на деякий час "зламана" платформа альтернативного підрахунку голосів "Голос", запущена в роботу колишнім штабом Віктора Бабарико, якого до участі у виборах не допустили. Замість цього сайту користувачі потрапляли на сторонній ресурс-імітацію, що пропонував вказати свій номер телефону. Практично в цей же час голова ЦВК Єрмошина заявила, що розробників "Голосу" потрібно притягнути до кримінальної відповідальності, оскільки сайт — це "великий політичний обман" для дискредитації підсумків виборів.
Результати і "результати" виборів у Білорусі
Спершу явка. За пʼять днів дострокового голосування, за офіційними даними ЦВК, вона склала 41,7%. Найактивніше голосували у Гомельській області (54,44%), а найнижча явка нібито була в Мінську – 33,4%.
Усього бюлетені, повідомляє сайт виборчкому, отримали 6,88 млн виборців. У день виборів включені в списки 56 264 виборців. Станом на 20:00 9 серпня явка склала 84,05%. Найвища — у Брестській (91,97%) і Мінській (90,44%) областях, найнижча – у Мінську (66,1%).
Ввечері на замовлення національного представництва міждержавної телерадіокомпанії "Мир" опублікувала дані свого екзитполу Молодіжна лабораторія соціологічних досліджень РСОО "БКМО": у Лукашенка — 79,7%, у Тихановської – 6,8%.
10 серпня ЦВК підтвердила дані экзитополу, оприлюднивши попередні підсумки голосування: Лукашенко — 80,23%, Тихановська — 9,9%
У той же час незалежні екзитполи показують абсолютно протилежну картину.
Згідно з оновленими сьогодні даними проекту "екзитпол за кордоном" Тихановська перемагає з величезним відривом – 86%, у Лукашенка – лише 4%.
Як повідомляє "Радіо Свобода", Тихановську підтримали 72,1% виборців, Лукашенка — 13,7%. Згідно ж з даними "Голосу" за Тихановську віддали свої голоси близько 80% виборців.
Однак ці результати офіційний Мінськ, зрозуміло, до уваги брати не буде. З тієї простої причини, що екзитполи можуть проводити лише державні структури – згадана вище Молодіжна лабораторія соцдослідження, а також Центр соціально-гуманітарних досліджень БГЭУ за замовленням телеканалу СТВ.
Тільки от виборці дотримуються іншої думки, тому що могли, по-перше, особисто спостерігати маніпуляції у виборчкомах, а по-друге, на деяких дільницях змогли добитися від голів комісій публікації реальних протоколів.
Приміром, під тиском жителів Копища (Мінський р-н) голова комісії на 26-й виборчій дільниці продемонструвала протокол, згідно з яким Тихановська набрала 90%.
Ще приклад: протокол з дільниці №21 у Мінську, як пише Onliner, показав, що чинний президент отримав 438 голосів, а його візаві – 1725.
У штабі Тихановської, у свою чергу, заявили, що вона здобула перемогу на 20 дільницях у столиці та Мінському районі.
Протести в Білорусі
Такий різкий контраст між офіційними даними та результатами незалежних екзитполів, а також ситуацією, яку білоруси могли спостерігати на виборчих дільницях, у кінцевому підсумку привів до того, що в багатьох містах Білорусі після завершення голосування почалися масові демонстрації.
І якщо в глибинці міліція не особливо завзято придушувала акції протесту, часом складаючи щити перед співгромадянами, то в Мінську справа йшла інакше. Туди були кинуті величезні сили.
До можливих протестів влада почала готуватися ще з ранку. На підступах до столиці ДАІ і силовики зупиняли для перевірки автомобілі, при цьому перекривши кілька смуг доріг.
Вдень в центр Мінська почали стягувати і ОМОН, і військову техніку.
C обіду 9 серпня почалися проблеми з доступом в інтернет, неможливо було зайти на опозиційні сайти, приміром, видань TUT.by, "Хартыя'97", "Білоруський партизан". Проблеми з доступом залишалися і на момент написання цього матеріалу.
Акції протесту почалися біля стели "Мінськ – місто-герой". За деякими даними, в центрі Мінська зібралися близько сотні тисяч людей.
Проти них силовики застосовували світлошумові гранати і водомети, гумові кулі та інші спецзасоби. Не обійшлося без жертв. Як повідомляє "Вясна", загинув молодий чоловік, який потрапив під колеса автозаку.
Загалом же по всій країні, повідомляє МВС, були затримані 3 тис. осіб. Серед нихі — і колишній журналіст "Ділової столиці" Сергій Людкевич, якого затримали на акції протесту в Гродно.
У той же час Слідчий комітет порушив кримінальні справи проти учасників акцій протестів, від рук яких, мовляв, постраждали десятки міліціонерів.
Вчорашні протести в Мінську та інших містах завершилися в ніч на понеділок. Десь їх учасників силовики розігнали, а десь демонстранти вирішили самі розійтися і зібратися вже 10 серпня.
Перемога будь-якою ціною
Стикаючись з ескалацією протестів, режими реагують однаково жорстко. Лукашенко в цьому плані "не розчарував".
Те, як діяли правоохоронці вчора, особливо в Мінську, і яка була їхня чисельність, дає зрозуміти, що жорстке придушення протестної активності продовжиться, поки повністю не згасне. Лукашенко твердо має намір утримати трон.
І, як не дивно, від цього насамперед виграє Кремль. В очах Європи і США – громадськості та істеблішменту, а не дипстейтів – Лукашенко знову проявив себе жорстким авторитарним диктатором, як і десять років тому.
А Брюссель і Вашингтон стільки кроків зробили йому назустріч – зняли частину санкцій, Штати нарешті вперше за 12 років призначили посла в Білорусі. Тепер доведеться все згортати і заморожувати.
Офіційної реакції американського посольства на його сайті ще немає. Однак важливий момент: у день виборів у литовський порт Клайпеди прибув танкер з нафтою зі США для Білорусі. Це дуже схоже на символічний жест підтримки Мінська з боку Вашингтона.
Хоча варто все-таки припустити, що в разі зростання напруги на вулицях міст Білорусі Штатам доведеться пригальмувати транспортування сировини і засудити те, що відбувається в країні.
Тим більше що партнери з Євросоюзу вже розкритикували режим Лукашенка. Ще 9 серпня євродепутат, постійний доповідач ЄП з Білорусі Пятрас Ауштрявічюс звинуватив ЦВК Білорусі у фальсифікації даних про явку, затримання опозиціонерів і активістів, а також недопуск спостерігачів на дільниці. За його словами, ЄС має відреагувати і діяти".
Сьогодні ж премʼєр Польщі Матеуш Моравецький закликав Брюссель в терміновому порядку провести саміт, присвячений ситуації в Білорусі.
Не виключено, що чим жорсткіше Лукашенко переслідуватиме демонстрантів, тим вища ймовірність введення Брюсселем санкцій у відношенні Мінська.
Слідами Януковича
Така ситуація на руку Кремлю, оскільки весь прогрес Лукашенка — майстра шпагату між Заходом і Росією — у зближенні з Європою сходить нанівець. Принаймні на деякий час.
Москва, у свою чергу, буде одночасно розхитувати ситуацію в Білорусі, дресируючи Лукашенка і лякаючи його зміною влади і паралельно обіцяючи йому свою підтримку в обмін на лояльність і слухняність.
Свідченням цього є пʼятисторінковий лист Володимира Путіна до Лукашенка, в якому, як повідомив президент Білорусі, господар Кремля докладно розписав ситуацію з трьома десятками російських "їхтамнетів" з ПВК "Вагнера", затриманих у Білорусі перед виборами.
За словами Лукашенка, він домовився з Путіним розібратися з цією ситуацією. При цьому, що важливо, натякнув на готовність прийняти версію кремлівських пропагандистів про те, що поява вагнерівців у Білорусі – це провокація українських спецслужб.
Дресура ж білоруського президента полягає у формуванні загрози сценарію Донбасу в Білорусі. Цієї ночі в соцмережах вже почали зʼявлятися різні пости з сепаратистським душком.
Наприклад, від якоїсь "Вітебської народної республіки". Новоявлена ВНР заявляє, що, мовляв, влада Лукашенка тримається на силовиках і він уже не має права керувати країною, і закликає Росію ввести війська в Білорусь для наведення порядку.
Усе це добре знайоме українцям. Як і зондування інформпростору за допомогою балакучих голів Кремля на кшталт Володимира Жириновського. Цей політик-скандаліст уже написав у Twitter, що Лукашенка чекає доля Януковича.
Гранично чіткий меседж. Лукашенко зараз стоїть перед вибором – або "скласти зброю" і присягнути на вірність Путіну з усіма наслідками у вигляді втрати залишків суверенітету, або прощатися з владою. Що, зрозуміло, обіцяє проблеми і для України як економічного, так і оборонного характеру.