Протести в Білорусі. День другий: втеча Тихановської, "коктейлі Молотова" і страйк

Білоруський майдан стрімко еволюціонує – люди прислухалися до заклику вийти на протести і в понеділок. Незважаючи на жорсткі дії ОМОНу, які закидали демонстрантів світлошумовими гранатами і стріляли гумовими кулями, акції протесту в масовому порядку проходили в Мінську, Бресті, Вітебську, Новополоцьку, Осиповичах, Бобруйську, Мозирі, Гродно, Молодечному, Борисові, Жлобіні, Гомелі та багатьох інших.

Мало того, у кругообіг протестів поринули і робітники – сіль землі - ті, ким так часто впопад і невлад захоплюється Олександр Лукашенко і ставить їх у приклад усяким "дрібним буржуйчикам", які задумали захопити владу в країні.

З 11 серпня в Білорусі оголошено загальнонаціональний страйк. До него вже, приміром, приєдналися працівники Мінського електротехнічного заводу ім. Козлова, Мінського маргаринового заводу, Жабінковського цукрового заводу, Мінського тракторного заводу.

Свиню вони Лукашенко підклали знатну, бо він як раз сьогодні скликав нараду у Палаці незалежності, але не для обговорення ескалації ситуації в країні (принаймні, офіційно), а щоб обговорити з представниками своєї адміністрації, міністерства антимонопольного регулювання і торгівлі та головами підприємств розвитку харчової промисловості.

Іншими словами, білоруський президент, чиє лідерство під питанням, посилено робить вигляд, що нічого надзвичайного не відбувається, усе під контролем: мовляв, побушуют і заспокояться, а державні справи куди важливіші.

Хоча вчорашній день показав, що ні про який контроль мова і не йде. Протистояння стає куди жорсткіше.

Протести вже не такі романтичні, як у ніч на понеділок, коли тисячі жителів Мінська зустріли силовиків світлячками своїх телефонів. Це, безумовно, було неймовірним видовищем, акцією, наповненої міццю і єднанням, але на наступний день демонстранти перейшли до активної фази боротьби: у відповідь на гранати – "коктейлі Молотова" на вулиці Пушкінській; були зчіпки, багаторазово зводилися барикади біля ТЦ "Рига"; напади на омонівців, бійці якого давали драла у Мінську; або на УАЗик міліції у Бресті, щоб відбити затриманих.

У ОМОНу, за повідомленнями з Telegram-каналів (єдиного, по суті, джерела інформації у Білорусі, де інтернет швидше мертвий, ніж живий), уже немає місць, куди звозити затриманих. Тому багатьох доводиться відпускати, попередньо побивши їх і зламавши телефони.

Згідно з офіційними даними МВС Білорусі силовики вночі 11 серпня затримали 2 тис. осіб. Днем раніше — 3 тис., нагадаємо.

До речі, для впіймання учасників протестів силовики йдуть на все більш цинічні хитрощі. Наприклад, знову-таки, виходячи з повідомлень у Telegram, в епіцентри протистояння, у "тил" до протестувальників вони пробиралися в машинах швидкої допомоги.

І якщо у Мінську, Бресті, Новополоцьку силовики діяли вкрай жорстоко, то в ряді інших міст, наприклад, в Світлогорську або Жодіно, правоохоронці відмовилися йти проти співгромадян.

Так що нинішня влада зовсім не контролює ситуацію. На місцях відбуваються тривожні для "центру" трансформації органів влади та правоохоронців.

Тінь санкцій

Не все гладко і з ставленням до дій білоруської влади з боку Європи.

Днем раніше, реагуючи на події 9 серпня, глава німецької дипломатії Хайко Маас заявив, що час уже Євросоюзу поговорити про санкції щодо режиму Лукашенка, бо як знімали їх після того, як Мінськ зробив красивий жест і, наприклад, звільнив політв'язнів. Сьогодні ж полку політв'язнів прибуло. І на вулицях ллється кров.

Згоден з Маасом і президент сусідньої Литви Гітанас Науседа, який також у понеділок закликав Брюссель обговорити санкції у відповідь на події, що відбуваються сьогодні в Білорусі репресії.

Зі свого боку глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс разом з колегами з Польщі Яцеком Чапутовичем і України Дмитром Кулебою виступив зі спільною заявою країн "Люблінського трикутника", в якому вони закликали владу Білорусі "утриматися від застосування сили і звільнити всіх затриманих минулої ночі", і вирішити конфлікт за допомогою діалогу.

Відреагували і в США. Білий дім і Держдепартамент висловили стурбованість і засудили насильство проти демонстрантів, закликавши Лукашенка дотримуватися їх право на мирний протест і поважати їх прагнення до "демократичного процвітаючого майбутнього".

І в той же час до литовської Клайпеди прибув уже другий танкер з американської нафтою для Білорусі. Судячи з усього, Вашингтон поки буде дотримуватися нинішньої лінії поведінки – засуджувати, але не припиняти співпрацю.

"Дуже важке рішення"

Після другої ночі вуличних протестів, після низки заяв європейських лідерів візаві Лукашенка – Світлана Тихановська, "намальована" ЦВК поразка якої стала каталізатором протестів, їде до Литви.

В акціях протестах відмовилася брати участь, аргументувавши це страхом перед провокаціями; подала скаргу в ЦВК і поїхала через пункт пропуску "Котловка" в 3:30 11 серпня.

Першим про це в Twitter повідомив Лінкявічюс. "Світлана Тихановська в безпеці. Вона знаходиться в Литві", — написав міністр закордонних справ Литви.

Хоча раніше вона заявляла: "Я не бачу причин, чому повинна бути заарештована, і не збираюся їхати".

Змінити своє рішення Тихановській, судячи з усього, довелося під тиском офіційної влади.

На це вказує, зокрема, заява її довіреної особи Ольги Ковалькової, за словами якої, вивезла її саме влада. Від'їзд, каже Ковалькова, дозволив звільнити начальника штабу Марію Мороз, разом з якою Тихановська і виїхала в Литву.

Сама кандидат пізніше, 11 серпня, оприлюднила відеозвернення. Тихановська, явно здивована і збентежена, констатує, що "напевно, так і залишилася тією слабкою жінкою, якою була спочатку", хоча і думала, що вибори її загартували.

А в кінці звучить два важливих повідомлення. Перше: "Жодне життя не варте того, що зараз відбувається". Друге: "Діти – це найважливіше, що є в нашому житті".

Перше може деморалізувати демонстрантів. А друге дуже схоже на непрозорий натяк-пояснення, як саме владі вдалося випровадити за кордон Тихановську, у якої є син 2010 і донька 2016 років народження.

Очевидно, це ще одна причина, по якій Лукашенко вирішив сьогодні порадитися про харчову промисловість, мабуть сподіваючись на те, що втеча Тихановської допоможе погасити полум'я протестів. Як кажуть, з очей геть — з серця геть.

Світ клином не зійшовся

Від'їзд Тихановської може мати як позитивний, так і негативний вплив на протести в Білорусі.

Варто нагадати, що Майдан в Києві теж довгий час обходився без лідерів. Мало того, лідерів, які уперто лізли на сцену, він відкидав.

Аналогічна картина спостерігається зараз і на білоруських майданах – лідерів немає. Представників опозиції, поки прості білоруси зводять барикади і обстрілюють силовиків феєрверками, якось і не видно.

Тихановська більшою мірою символ і кандидат "проти Лукашенка", без чіткої програми і стратегії — свого роду білоруський Зеленський. Білоруси і без неї добре справляються з боротьбою проти режиму Лукашенка, принаймні, зараз. Проте незабаром їм буде потрібна організація, чітке структурування.

І дуже "комфортним" чи що, варіантом для Києва було б, якщо з середовища учасників акцій протесту, з уже сформованою структурою і лідерами, викристалізувалися ймовірні кандидати на посаду президента для дострокових виборів. Без ілюзій про "російських братів" і дружбу з Москвою.