Гібридний вірус. Кому потрібні протести антивакцинаторів у Європі
Тисячі людей, серед яких і представники прокремлівських сил, вийшли у вихідні на вулиці європейських міст, протестуючи проти чергових локдаунів
Наприкінці другого року пандемії Covid-19 різнопланові локдауни мали давно стати звичним явищем. Однак так само викликають не менш жорсткий опір з боку противників вакцинації і шанувальників різних теорій змови.
Варіант "Дельта", який дещо заразніший, ніж попередні форми Covid-19, а також недостатньо високий для колективного імунітету рівень вакцинації змусили владу європейських країн знову ввести обмежувальні заходи. Це викликало крайнє обурення антивакцинаторів, насамперед у Західній Європі, яка демонструє більший прогрес у вакцинації, ніж Східна.
Найбільш старанно минулого вікенду протестували жителі Нідерландів (рівень вакцинації 73%), Бельгії (75%) та Австрії (65,3%), а також громадяни Данії, Італії, Хорватії, французької Гваделупи.
Локдаун — це "диктатура"
У Нідерландах акції розпочалися ще у п'ятницю. Зокрема у Роттердамі, де вночі демонстрації переросли в запеклі зіткнення з поліцією: копам навіть довелося застосовувати вогнепальну зброю. У зв'язку із цим зараз проводиться службове розслідування.
Як би там не було, внаслідок зіткнень у Роттердамі було затримано півсотні людей, але що важливіше — ті події стали приводом для нової масової акції протесту, але вже Енсхеді, Гронінгені, Леувардені, Тілбурзі і насамперед у Гаазі. Там, до речі, теж було дуже спекотно. Буквально: протестувальники обстрілювали поліцейських феєрверками та підпалили велосипеди, що стояли на вулиці. Результат: п'ятеро копів у лікарні, 19 демонстрантів – за ґратами.
У сусідній Бельгії антивакцинатори вийшли на вулиці Брюсселя в неділю в кількості до 35 тис. осіб, які зібралися біля будівель Єврокомісії та Ради ЄС, закидаючи поліцію камінням, димовими шашками, фаєрами. Розігнати поліція їх змогла сльозогінним газом та водометами.
Ще багатолюднішим, за останніми даними, був мітинг у Відні — 40 тис. осіб, п'ятеро з яких було затримано за використання нацистської символіки. Акція, до речі, була організована прокремлівською ультраправою Партією свободи (FPÖ). Один з відомих членів цієї політсили, Герберт Кікль, який зі скандалом втратив свою посаду міністра внутрішніх справ після того, як організував обшуки у співробітників контррозвідки з BVT з метою отримати їхні дані про праворадикальні міньйони FPÖ, назвав локдаун "диктатурою".
Загалом участь прокремлівської FPÖ дуже примітна. Так само, як, до речі, і те, що на протестах у Римі, що проходили мирно, але масово на П'яцца-де-Пополо та у Великому Цирку (Circus Maximus), засвітилися члени місцевого проросійського неофашистського угрупування Forza Nuova, чиї представники воюють на Донбасі у лавах окупантів.
У Загребі серед протестувальників також крутилися представники правопопулістських партій "Рух Батьківщина" та "Міст". Лідер "Батьківщини" Мирослав Шкоро в хорватській пресі широко представлений як прокремлівський політик, оскільки спонсором його партії є головний бенефіціар газової співпраці з Росією — Павао Вуйновац, власник "Першої газової компанії" (PPD), який свого часу також спонсорував іншу праворадикальну партію "Демократична співдружність".
І нарешті поглянемо на Францію. На подив французи, звичні до протестів, були менш активні на вулицях, давши можливість побунтувати жителям заморської Гваделупи.
Однак поза увагою лідерів ультраправих Франції протестна активність не залишилася. Давня "подруга Кремля" Марін Ле Пен все шукала в соцмережах "наші свободи", а її колишній однопартієць — лідер "Патріотів" Флоріан Філіппо звинуватив "корумпований" уряд Еммануеля Макрона у прагненні "вбивати співгромадян", закликавши кожного "зробити свій вибір".
Утім, у Франції і особисто президента Макрона ще всі попереду — і нові президентські вибори, і акції протесту, які, можливо, визначать його долю.
Антивакси як технологія
Звичайно, не можна стверджувати, що всі акції безпосередньо були інспіровані Кремлем: рух антивакцинаторів цілком самодостатній. Хоча і треба все ж таки підкреслити, що в основу їх світогляду закладено в тому числі теорії змови, які активно поширюють російські пропагандистські ресурси і тролі Пригожина.
Москва, а також Китай доклали колосальних зусиль для зростання таких настроїв у Європі та в усьому світі. Що було зафіксовано медійними експертами у своїх дослідженнях ще торік — у перший рік пандемії, коли інформпростір поповнили дезінформацію та відвертою брехнею.
Тому все ж таки варто з усією серйозністю ставитися до присутності на масових протестах, особливо на тих, які не обійшлися без зіткнень і підпалів, представників політичних сил і рухів, які як публічно підтримують Росію, так і мають зв'язки з Кремлем і місцевим бізнесом.
Росія і раніше не втрачала можливості радикалізувати протести в Європі чи США, посилаючи на "передову" особливо буйних, готових палити машини та бити вітрини.
Події минулих вихідних днів у Європі — сигнал і Києву, а саме конкретна причина готуватися до нового раунду радикалізації протестного руху антивакцинаторів, яких в Україні під крило взяла РПЦВУ.
Акції з наративами про "диктатуру" та "порушення конституції", можливо, зі зіткненнями, як у ЄС, цілком відповідають нинішньому зовнішньополітичному вектору Кремля як щодо України, так і Європи загалом.
Спираючись на досить велику кількість українців, які не бажають щеплюватися (що, зокрема, стало наслідком провальної інформаційної кампанії Банкової); на присутніх в Україні прокремлівські політсили та медіа, а також на різноманітних "корисних ідіотів", Москва цілком може досягти успіху в організації дійсно інтенсивних акцій протесту під гаслом повалення "вакцинної диктатури". Це може стати елементом агресії з огляду на те, що біля українських кордонів тупцюють 92 тис. російських військових, а режим Олександра Лукашенка з легкістю може перенаправити потоки мігрантів до України (до речі, окремі групи нелегалів вже були виявлені в зоні відчуження).
Додатковим аргументом на користь версії про нові спроби Москви дестабілізувати Україну через "вулицю", загрозу військовій ескалації, енерго- та міграційній кризі свідчить конвеєр кремлівських мислеформ, наділених у статті авторства і Дмитра Медведєва, і Владислава Суркова.
Останній, між іншим, 20 листопада опублікував новий опус на сторінках "Актуальних коментарів", у якому анонсує подальше розширення території Росії як неминучість.
