Просто перейти "міст дружби". Чи готовий НАТО померти за Нарву

Пробудження НАТО. Чим важлива стаття в Politico про можливий напад Росії на Естонію

Атака Росії на Естонію від Politico — не сценарій, відсоток реалізації якого дуже високий, а радше будильник для Північноатлантичного альянсу. Щоб був готовий до швидкого реагування. Викладена у виданні версія — не стільки про війну росіян із НАТО, скільки попередження про спробу Москви показати членам Альянсу нездатність виконати 5-ю статтю щодо спільної оборони. В Естонії розгорнуті сили швидкого реагування блоку на аеродромі Тапа неподалік Таллінна, але їх чисельність незначна для відбиття масованої атаки. Естонія вже зараз витрачає на оборону 3,4% свого ВВП і планує підвищити показник до 3,7% у цьому році. За цифрами естонці значно перевищують більшість країн ЄС. Тобто влада країни не применшує небезпеку і зважає на неповороткість натівської військової машини. Для розгортання сил реагування необхідно до 180 діб. Такого терміну путінським варварам вистачить не тільки для захопленні східної частини Естонії та міста Нарва. Жителі країни помітили, що в окремих супермаркетах є ненав'язлива інформація про продукти, які знадобляться в укриттях. У разі чого. Є інформація для населення і про розташування укриттів. Традиційними вже стали збори територіальної оборони. Отже, влада — не дрімає.

Картина, яку описує Politico — дуже похмура та головне не її темні фарби, а готовність Альянсу діяти на випередження, готуватися до найгірших поворотів. Наприклад, невідомо, чи написали нарешті зміни до натівської стратегії з урахуванням нових викликів.

Нічого не було зроблено, щоб поставити на місце Віктора Орбана та Роберта Фіцо. До цього дуету троянських коней Путіна ледь не додався румунський "кінь" Калін Джорджеску. Про невизначеність світової політики через перемогу Дональда Трампа у США годі вже й казати. Дивлячись на все це, окремі члени блоку замислюються, чи працюватиме 5-та стаття в разі, якщо перед НАТО виникне реальна загроза прямого зіткнення з російськими військами. Добряче пошарпаними в Україні, однак дуже небезпечними. Але навряд чи це станеться у близькій перспективі. Куди реальніші неконвенційні атаки на країни Альянсу з боку Росії. Як-от навмисне пошкодження кабелю в Балтійському морі. Про такі ризики цілком резонно каже високопосадовець НАТО Джеймс Аппатурай.

Не прямо в лоб. Як Росія вже воює з країнами НАТО

Диверсії, підпали, провокація масових протестів, допомога своїм агентам впливу в отриманні владних повноважень, використання корисних ідіотів — все це вимагає менших капіталовкладень, аніж військові дії, проте приносить чимало користі. Приміром, естонська влада десятиліттями критикувалася різного роду правозахисниками за буцімто утиски російськомовного населення. Оскільки Таллінну доводилося прислухатися до цього хору, він не міг вирішувати проблему російської нацменшини виключно в інтересах національної безпеки. Тобто просто депортувати внутрішніх ворогів — тих, хто чекає на прихід Путіна.

Звісно, всіх росіян Естонії не слід міряти одним мірилом. Але росіяни серйозно впливають на політику Нарви та регіону, у чому можна легко пересвідчитися, ознайомившись з переліком міських депутатів. Людей з естонськими прізвищами там майже немає. Мер Нарви Катрі Райк, яку перед самим новим роком міські депутати обрали на посаду (втретє з невеликою перервою) — естонка. Вона веде урівноважену і гнучку політику з Таллінном. Але цікавий нюанс: на посаду її висунув проросійський політик Михайло Стальнухін. Він колись був членом Центристської партії Естонії, звідки його вигнали після того, як він назвав членів уряду країни фашистами і нацистами за демонтаж радянських пам’ятників.

Крім цього персонажа серед російськомовних Естонії популярна партія "Кооs/Разом", лідер якої Олег Іванов у травні 2023 року втік до Росії. Цей політичний рух нагадує нашу "Опозиційну платформу — за життя". Вони позиціонують себе як народний рух, закликають до міжнаціональної гармонії та миру, проводять акції з вшанування пам’яті загиблих в Україні… з обох сторін. Розповідають про шкоду антиросійських санкцій для населення Естонії. Одним словом, транслюють російські наративи, але не прямо в лоб.

Також експерти придивляються до Консервативної партії Естонії. На хвилі популярності правих у західному світі вона здатна вдало обіграти страшилки про можливий напад Росії. Різкі антиросійські заяви лідерів цієї партії перемежовуються з не менш різкими закидами в бік ліберальної Європи. А засновник руху, колишній посол Естонії в Росії та екс-глава МВС Март Хельме свого часу закликав налагоджувати відносини з РФ. Партію нині очолює його син Мартін Хельме.

Отже, невеликий висновок. Щоб вторгнутися в Нарву, росіянам достатньо просто переїхати міст, цинічно названий "мостом дружби". Швидко зупинити ворожий наступ буде складно. В цьому Politico праве. Та попри дійсно значний рівень проросійських настроїв у муніципалітеті, тамтешнє населення, побачивши, як росіяни нищать міста і села на тимчасово окупованих раніше переважно російськомовних територіях України, не хочуть такої долі для себе. Тому "братам з Івангорода" будуть не раді. А от посилення провокацій з боку агресивного сусіда — більш імовірні. І не тільки в Естонії, а деінде при будь-якій зручній нагоді. Бо звична політика Росії — шкодити і потім паразитувати на слабких відповідях на своє шкідництво.