Геть з ООН. Що в адміністрації Байдена так і не зрозуміли про Росію

Американський оглядач Даян Френсіс у статті на своєму сайті критикує радників Джо Байдена за занадто м'яку політику щодо Росії і радить діяти куди жорсткіше: домогтися, наприклад, виключення РФ з Радбезу ООН.

У зовнішньополітичній команді Джо Байдена в самому розпалі війна між прихильниками умиротворення Росії з Ради національної безпеки (РНБ) Білого дому і тими з Держдепартаменту і Пентагону, які вважають, що Володимир Путін є глобальною загрозою, яку необхідно стримувати і карати. Якщо по суті — це симптом більш серйозної вади — хронічна нездатність Вашингтона повністю зрозуміти Москву або протидіяти їй.

Гору бере умиротворитель, тому Путін катком пройшовся по Америці, запустивши більше кібератак на США і брязкаючи зброєю на кордоні з Україною. Поточний внутрішній розкол почався, коли команда Білого дому переконала Байдена відмовитися від санкцій Конгресу, схвалених в грудні, щоб зупинити улюблений проєкт Путіна — трубопровід до Німеччини вартістю $11 млрд. Рішення продемонструвало слабкість, тому Путін подвоїв свої зусилля, мобілізувавши війська, ракети і військові кораблі проти України, а також спровокувавши кібератаки або підтримавши їх.

Гірше того, за таку погану поведінку Росії він отримав нагороду у вигляді такого бажаного запрошення Байденом на саміт; і ніхто не обурився, коли Пентагон у квітні розгорнув два кораблі, що йшли в Чорне море, щоб не допустити блокади або вторгнення. За словами джерел, таку рекомендацію дав радник з національної безпеки Джейк Салліван.

Відтоді, як Байден прийшов до влади, на Америку були проведені три масштабні атаки з використанням програм-вимагачів. Після перших двох Байден попередив Путіна на саміті 16 червня, щоб він утримався від таких дій, інакше Америка відповість. Коли в липні відбулася третя подія, президент особисто зателефонував до Москви і сказав, що "дуже ясно дав зрозуміти", що "ми очікуємо від нього заходів у відповідь", спрямованих на запобігання атак у майбутньому. Це була напрочуд скупа відповідь. У бейсболі, як відомо, три удари — і ви вибуваєте.

"Із зовнішньою політикою Байдена не все добре, і низка людей в Держдепартаменті і Пентагоні виступили проти", — говорив раніше один оглядач з Вашингтона. Ходять чутки, що радник з національної безпеки Салліван, його заступник Джонатан Файнер і Аманда Слоут, глава Європейського департаменту СНБ, виступили проти санкцій щодо трубопроводів, а Байден, всупереч своїм інстинктам, погодився і з тих пір обходиться з Росією вкрай делікатно. Держсекретар Ентоні Блінкен підтримував санкції, за словами низки джерел, але його позицію відкинули.

На початку цього року Німеччина і Росія вели дуже активну лобістську діяльність у Вашингтоні на користь свого трубопроводу, і, за даними ЗМІ, Слоут рекомендувала не діяти необачно заради відновлення відносин між США і Німеччиною. Що безглуздо. Відносини США з Німеччиною були зіпсовані колишнім президентом, але не знищені. І хоча Німеччина є важливим союзником, їй взагалі не треба було підтримувати російський трубопровід, проти чого виступали Європейський Союз, 27 європейських країн і Конгрес США, тому що проєкт зробить континент куди більш залежним від Кремля.

У квітні Байден ввів санкції проти Росії за її кібератаки Solarwinds у 2020 р. Ходять чутки, що йому довелося тричі просити про жорсткіші санкції, ніж пропонував Салліван. Потім, в травні, він відмовився від санкцій щодо трубопроводу і поки не оголошував про введення санкцій або заходів у відповідь на три кібератаки росіян в 2021 р.

А що ж Блінкен і Держдеп? Дехто каже, що Салліван прислухається до президента, в той час як інші вказують на те, що команда Блінкена сформована не в повному складі, тому що один з прихильників санкцій Тед Круз загальмував висування 20 кандидатур від Держдепартаменту (багато з яких є "яструбами" в контексті відносин з Росією) до тих пір, поки не буде заблокований трубопровід. Такі справи.

Проте, як і раніше викликає занепокоєння те, що мозковий трест при президенті з питань зовнішньої політики не особливо враховує досвід у відносинах з РФ. Блінкен — не експерт по Кремлю. Салліван має досвід, що стосується Близького Сходу і М'янми. Слоут — Німеччина, а Джонатан Файнер був керівником апарату Джона Керрі, нині спеціального посланника президента Байдена з питань клімату. Це може пояснити те, чому Керрі на цьому тижні знаходиться в Москві, щоб обговорити глобальні кліматичні амбіції з представниками Путіна. Беручи до уваги злочини Росії, абсолютно недоречно те, що Керрі дозволили особисто пропіарити Путіна знову, не кажучи вже про те, що за рівнем екологічної деградації Росія поступається лише Китаю.

Масла у зовнішньополітичний вогонь підлило моє інтерв'ю Атлантичній раді 8 червня з Юрієм Вітренком, новим главою енергетичного конгломерату України. Він розкритикував Байдена і припустив, що Путін перехитрить його на саміті. Потім він у Вашингтоні агресивно виступав проти будівництва трубопроводу. Чим засмутив умиротворителів, а, як повідомили джерела, на Україну чинився тиск з метою домогтися відставки Вітренка. Це шокує, що він просто пояснював американцям ступінь екзистенціальної загрози, яку німецько-російський трубопровід являє для України.

Зростаюча протидія трубопроводу по обидва боки Атлантики змусила прихильників вести двосторонні переговори з Німеччиною в спробі пом'якшити або усунути загрозу трубопроводу для регіону. Звичайно, це саме по собі є ознакою дурості. По-друге, ніщо, крім припинення будівництва, не знизить і не усуне загрозу. Ця чортова штука, як одного разу сказав Байден, — "погана угода для Європи".

Зрозуміло, що США потрібно скорегувати свій курс, а також змінити спосіб мислення щодо того, як поводитися з Росією. Цей провал з Путіним — просто ще один прояв фатальної зовнішньополітичної помилки Америки, що полягає в бажанні розглядати Росію як ще одну проблемну країну. Насправді це непоправна диктатура КДБ і клептократія з ядерним арсеналом і лідером, мета якого — добитися світового панування.

Жодний американський уряд з тих пір, як у 1992 р. розпався Радянський Союз, повністю цього так і не усвідомив. А нинішня зовнішньополітична "індустрія" Вашингтона, схоже, рясніє людьми, які закінчили школу тоді, коли Путін вторгся в Молдову і Грузію, а потім "з'їв" шматок України. Далеко не всі з них є євразійці в культурному відношенні, які вільно говорять по-російськи і не служили в зоні бойових дій.

Навіть у розпал холодної війни Кремль повністю розумів тільки один з американських радників з національної безпеки (ця посада була створена в 1974 р.). Покійний Збігнєв Бжезинський народився в Польщі в 1928 р., знав мови і під час свого перебування в Білому домі з 1977 по 1981 рр. підтримував дисидентів у Східній Європі і відстоював права людини, щоб підірвати вплив Радянського Союзу. Його мета полягала в тому, щоб змусити Радянський Союз піти в ідеологічну оборону, і після того, як він покинув свій пост, а радянська імперія розпалася в 1992 р., він продовжував говорити про те, що Україну, яка недавно отримала незалежність, слід захистити від повторного її захоплення Росією, щоб не допустити відродження радянської імперії.

Одного разу він сказав: "З Україною Росія — це імперія, а без неї Росія — бідна східноєвропейська країна".

Нинішній же склад радників навпаки все так же розмахує пошарпаним прапором "перезавантаження Росії" або невдалою спробою адміністрації Обами поліпшити відносини з Кремлем. У 2014 р. в Україну вторглися російські проксі, які захопили територію розміром з Латвію, вигнали два мільйони українців, убили 14 тис. чоловік і збили комерційний авіалайнер, убивши всіх 298 пасажирів на борту. У Вашингтоні заламували руки, але Обама практично нічого не зробив, у результаті чого російсько-українська війна триває і сьогодні.

Американський зовнішньополітичний істеблішмент повинен розуміти, що Росія так само одіозна, як Радянський Союз під час холодної війни, і грабує, і порушує територіальну цілісність інших суверенних держав. У 1939 р., коли Радянський Союз вторгся до Фінляндії, Москву негайно виключили з Ліги Націй. У 2014 р., коли Росія вторглася в Україну, Росію слід виключити з Ради Безпеки і ООН, але цього не сталося. Замість цього її просто виключили з G7.

Єдине ефективне "перезавантаження Росії" полягає в наступному: призупинити членство Росії в Організації Об'єднаних Націй до тих пір, поки вона не покине окуповані нею регіони України (Крим і Донбас), Грузії і Молдови. Зупиніть будівництво трубопроводу в Німеччину і дайте відповідь на кожну кібератаку Росії сумірними атаками і посилюванням санкцій.

З Росією треба розібратися. Мова йде не тільки про один народ-ізгой, а й про мир у всьому світі, тому що путінська Росія є джерелом ключових розбіжностей у всьому світі. У мене склалося враження, що Джо Байден це розуміє. Звичайно, він розуміє, що повинен кардинально змінити свій курс.