Примара "Ісламської держави". На кого спецназ США полював у сирійському таборі біженців
Операція відбулася через два тижні після нальоту бойовиків на в'язницю, де в ув'язненні перебувають їхні соратники
Американські сили спеціального призначення вранці 3 лютого провели контртерористичну операцію в сирійській провінції Ідліб – на кордоні з Туреччиною біля містечка Атме, де розташовані лікарня "Лікарів без кордонів" та табори біженців, в яких знаходяться близько 28 тис. тих, хто не зміг потрапити до Туреччини .
Речник Пентагону Джон Кірбі під час брифінгу підтвердив цю інформацію, поширену ЗМІ. Не надавши подробиць операції, він коротко повідомив, що операція була успішною і втрат у американського спецназу немає.
Однак судячи з повідомлень все тієї ж преси, яка спиралася на відомості, надані очевидцями, а також сирійськими "Білими касками" і Сирійським центром моніторингу за дотриманням прав людини, що базується в Британії, спецоперація була явно дуже і дуже "спекотною" і була спрямована проти бойовиків "Ісламської держави".
По-перше, не обійшлося без жертв серед цивільних. За даними "Касок" та Центру моніторингу, в результаті операції загинули 13 людей. Перші повідомляють, що жертвами стали шестеро дітей та чотири жінки, а другі говорять про чотирьох дітей та двох жінок. Незважаючи на те, що мирних жителів заздалегідь через гучномовці закликали якнайшвидше покинути район.
По-друге, операція, яка тривала близько 2 годин, супроводжувалася вибухами і висадкою бійців з вертольотів після попередніх обстрілів з повітря, які вже на землі біля якогось будинку, де, мабуть, перебували бойовики, вступили з ними в бій.
І, швидше за все, американці зіткнулися з досить запеклим опором з огляду на кількість жертв серед мирного населення.
Не виключено, що противники спецназу, ймовірно бойовики ІД, мали більш серйозне озброєння, ніж автомати, — аж до ПЗРК, враховуючи, що в районі проведення операції вибухнув американський гелікоптер.
Офіційний представник США за умов анонімності сказав у коментарі AP, що у літальному апараті виникла якась "механічна несправність", через що його і підірвали вже на землі.
Питання: якщо операція, як висловився Кірбі, була "успішною", то яка потреба була у підриві вертольота, про який говорить співрозмовник AP? Чи не тому, що зіткнення в перші хвилини було більш масштабним та інтенсивним, ніж планувалося?
На всі ці питання Пентагон, можливо, ще надасть відповіді.
Але операція вже за фактом вважається найбільшою в Ідлібі після атаки на лідера ІД Абу Бакра аль-Багдаді у 2019 р.
Крім того, згідно з даними моніторингу польотів, над містом Сармада, яке знаходиться на південь від Атме і також біля кордону з Туреччиною; а також над селом Салва (на схід від Атме) кружляли безпілотники. Чиї – не повідомляється.
І згодом офіційна заява президента США Джо Байдена на сайті Білого дому послужила поясненням масштабу операції: як виявилося, Байден відправив спецназівців до Атме для ліквідації нового лідера "Ісламської держави" Абу Ібрагіма аль-Хашімі аль-Курайші.
Квіти життя
Отже. Метою сил спецпризначення США був ватажок "Ісламської держави", який змінив на цій "посаді" аль-Багдаді після його ліквідації.
Втім, не лише фігура аль-Курайші могла бути серед пріоритетів бійців спецназу, а й усе угрупування загалом. Такі висновки напрошуються, якщо оцінити ситуацію в Сирії ширше — виглянути за межі Ідліба і звернути увагу на події, що відбувалися тижнем раніше на сході Сирії – в Аль-Хасаку, великому місті, підконтрольному Сирійським демократичним силам (SDF), тобто курдам, підтримуваним урядом Сполучених Штатів.
20 січня бойовики ІД зі "сплячих осередків", які прибули з кількох районів до Ель-Хасаки, атакували в'язницю Гвайран, де в ув'язненні перебували 3-3,5 тис. їхніх соратників. Ця установа може похвалитися найбільшою кількістю таких ув'язнених.
Організаторами атаки називають "Вілаят Хорасан" — осередок ІД, що діє в Афганістані та "Талібані".
Напад розпочався з підриву воріт двома автомобілями, начиненими вибухівкою. Потім іділівці вступили в бій із курдами і змогли захопити в'язницю, хоча вийти всім разом їм не вдалося, оскільки SDF взяли їх в облогу.
Бойовики ІД явно були налаштовані рішуче, за винятком трьох сотень людей, які здалися 24 січня, оскільки відбити в'язницю курдам вдалося лише на шостий день – 26 січня. За п'ять днів боїв загинула щонайменше 181 людина, з яких: 124 – бойовики, 50 поліцейських, бійців SDF та охоронців.
Спікер SDF Новруз Ахмад дав зрозуміти, що атака на в'язницю – акція не спонтанна, а є елементом кампанії ІД на сході Сирії. Вони влаштували напади в інших точках Аль-Хасакі, а також в Аш-Шаддаді та районах Дейр-ез-Зора, багатою нафтою провінції, де у 2018 р. американські сили розгромили угруповання російської ПВК "Вагнер". Він також згадав і сирійський табір біженців Аль-Хол.
Нагадаємо, в Атме, де американський спецназ провів контртерористичну операцію, також знаходиться великий табір біженців. Це перший момент.
Другий – у Гвайрані було багато дітей. Буквально. За деякими даними, від 700 до 850 хлопчиків віком 11-12 років. Це сини бойовиків ІД, у тому числі з інших країн, репатріацію яких рідні країни, включно з європейськими, не поспішали здійснити.
У SDF вказали на одну важливу деталь: після розгрому ІД у 2019 р. багато дітей бойовиків опинилися у таборах біженців. У силу тамтешніх побутових умов та порядків вони стали ідеальним місцем вербування молодих умів.
Після атаки на в'язницю в Аль-Хасаці, за повернення контролю над якою курди отримали 31 січня дуже високу оцінку Держдепартаменту США, частина в'язнів, що втекли, могла відправитися в такі табори біженців, щоб сховатися. Там же можуть бути і вербувальники ІД для обробки підлітків.
Всі ці фактори дають підстави думати, що акцент здавалося б бездиханної ІД на "вихованні" дітей може стати вже скоро серйозною проблемою для всіх.
У "Вілаят Хорасан" теж чудово розуміють, що діти — "квіти життя та наше майбутнє". З цією глиною працювати найпростіше. Її можна перетворити на слухняних та запеклих големів. Що дає "Хорасану" нехай і примарний, але шанс відродити ІД.
Слід талібів?
Цікаво те, що на піку своєї популярності, у 2014-2016 рр., "Ісламська держава", зокрема, "Вілаят Хорасан", активно вербувала бійців із конкуруючого угруповання "Талібан", незадоволених "політикою партії".
"Хорасан" настільки тоді зміцнів, що зміг у результаті масштабних зіткнень із талібами вигнати їх із кількох провінцій.
Проте після розгрому основних сил ІД у Сирії та Іраку міжнародною коаліцією на чолі зі США "Вілаят Хорасан" ослаб і майже зник з поля зору. Ще більше тому сприяло посилення "Талібану", насамперед після рішення Дональда Трампа вивести контингент з Афганістану, що було реалізовано вже в каденцію Джо Байдена.
Проте афгано-пакистанська філія ІД знову змусила заговорити про себе. Причому після того, як "Талібан" отримав монополію на владу в Афганістані і почав позбавлятися представників попередньої влади, паралельно пробуючи себе як нова регіональна сила.
А це, у свою чергу, наштовхує на низку гіпотез. Або "Хорасану" "тісно" в Афганістані і він не може конкурувати з талібами; або намагається скористатися ситуацією (відходом США з Близького Сходу та Центральної Азії), щоб знайти собі нове місце під сонцем. Або ж, що теж цілком імовірно, ІД та "Талібан" знайшли один одного і зараз таліби намагаються через такий ситуативний союз із колишніми ворогами розширювати вплив у регіоні.
Якщо ІД знову вдасться хоч почасти відродитися, то регіональна та глобальна архітектура безпеки знову кардинально зміниться. Вчорашнім переможцям у війні з ІД доведеться робити рішучі кроки. І, мабуть, у Вашингтоні вже цим займаються, прагнучі не допустити ситуації, коли Штатам доведеться знову втягнутися у боротьбу з терористами на Близькому Сході. Втім, Штати також можуть продовжити дотримуватися своєї політики зниження рівня "імперської напруги", віддаючи на аутсорсинг вирішення цих проблем, наприклад Туреччини.