Заплатіть за свободу. Навіщо польська влада оголосила війну незалежним ЗМІ

Не встиг забутися конфлікт між Варшавою і Брюсселем через запропонованого Єврокомісією механізму санкцій відносно країн, влада яких намагається підім'яти під себе судову систему, порушує права і свободи людини (заборона абортів в Польщі), як польська правляча партія "Право і Справедливість" видумала новий тригер для ЄС — наступ на свободу слова, завуальований під політику солідарності в умовах пандемії.

Польська влада намірилася ввести податок з доходів від реклами, що отримуються ЗМІ, техногігантів на зразок Facebook і Google. Прагнення, начебто типове для Євросоюзу, але, як-то кажуть, є нюанси: новий закон у разі прийняття в нинішньому вигляді буде націлений зовсім не на них.

Як розповів в інтерв'ю EUobserver головний редактор газети Rzeczpospolita Богуслав Хработа, батьком податку є нинішній прем'єр-міністр Матеуш Моравецький, і його ідея припала до смаку де-факто главі Польщі Ярославу Качинському, у якого "автаркічне бачення" щодо розвитку Польщі.

За задумом Моравецького, в залежності від типу рекламованої продукції/послуги податок складе 2-15% від доходів підприємства.

Влада розраховує, що новий податок принесе у 2022 р. у казну близько 1 млрд злотих (приблизно 222 млн євро).

Половину суми, що обіцяють в уряді, піде в Національний фонд охорони здоров'я — на боротьбу з пандемією Covid-19; ще 35% — на культуру (Фонд підтримки культури і національної спадщини в медіапросторі); 15% дістануться Фонду охорони національних пам'яток.

У той же час 42 незалежних ЗМІ в спільній заяві наголосили, що податок — це "дань" і перш за все удар по ним, по плюралізму думок, а не по техногігантам, і тим більше не по державним і громадським медіа, які отримують гроші з бюджету .

Журналісти вже провели деякі розрахунки і дійшли висновку, що Facebook і іже з ним заплатять лише 50-100 млн злотих, у той час як приватні польські ЗМІ — 800 млн злотих.

Державні ЗМІ ( "Радіо Польща", TVP (Telewizja Polska) щорічно, йдеться в заяві, отримують з кишень польських платників податків 2 млрд злотих. Між тим, незалежним медіакомпаніям, які функціонують завдяки доходам з реклами, уряд Моравецького пропонує навпаки поділитися з державою. Нібито заради благих цілей — подолання наслідків пандемії.

Такий медійний дисбаланс, який має всі ознаки підготовлюваного владою "обрізання" впливу недержавних ЗМІ, не міг не обурити незалежні видання, які в середу оголосили масштабний флешмоб, у рамках якого замість новин і статей публікувався напис "Медіа без вибору" на чорному тлі.

Протест і аргументи журналістів підтримав і польський бізнес: Рада з підприємництва від імені безлічі різних бізнес-асоціацій заявила, що дана ініціатива, у разі прийняття відповідного законопроєкту, негативно позначиться на всій економіці і стане причиною багатомільярдних збитків.

В організації додали, що замість 800 млн злотих податкових надходжень, на які сподівається мінфін, скарбниця недоотримає 6 млрд злотих.

Розкритикували запропонований Моравецьким податок і юристи.

Так, Сілезька колегія адвокатів підкреслила, що цей податок може або послабити позиції деяких ЗМІ в Польщі, або взагалі привести до їх закриття. У той же час окружна колегія адвокатів у Катовіце прямо закликала уряд не ухвалювати закон про введення цього податку.

Новини з Варшави докотилися і до Брюсселя: віцепрезидент Єврокомісії Віра Юрова заявила, що під час коронакризи уряду повинні допомагати ЗМІ, а не навпаки.

"Демократія неможлива в темряві. Вільні і незалежні засоби масової інформації є наріжним каменем нашого європейського дому", — вторить їй віцепрезидент ЄК Франс Тіммерманс.

Аналогічну заяву опублікував тимчасовий повірений у справах США в Польщі Бікс Аліу. "Вільні ЗМІ — наріжний камінь демократії. Сполучені Штати завжди будуть захищати незалежність ЗМІ", — зазначив дипломат.

У ПіС заметушилися

Для правлячої польської партії настільки бурхлива і, головне, організована реакція чотирьох десятків видань, підкріплена словами підтримки з Брюсселя і Вашингтона, стала неприємним сюрпризом. І риторика офіційної Варшави раптом змінилася. Тепер влада і її голови, що говорять, повторюють, що це всього лише консультація з громадськістю, а не без п'яти хвилин прийняте рішення про введення нового податку.

Однак відмовлятися від ініціативи в ПіС явно не збираються.

Паралельно на підконтрольних їй ресурсах розгортається інформаційна кампанія проти видань, які виступають проти податку. У тому числі за участю високопоставлених чиновників. Елементами кампанії є, по-перше, замовчування проблеми, по-друге, якщо якісь думки і з'являються, то їх мало і вони критичні по відношенню до незалежних ЗМІ.

Відмінним тому підтвердженням є контент, наприклад, сайтів "Радіо Польща" або TVP. Якщо головні сторінки газет Wyborcza, Rzeczpospolita та порталу Onet сповнені матеріалів про небезпеку нового податку, то на веб-представництвах державних ЗМІ цієї теми практично не приділяється уваги.

Замість цього "Радіо Польща" нападає на Onet через критичний матеріал про польський карабін "Грот" у матеріалі під заголовком "Чому сайт ONET, що фінансується німецьким капіталом, атакує карабін "Грот". Тут варто уточнити наступне: нинішнє польське керівництво в цілому перебуває в стані перманентного конфлікту з Берліном; два — Качинський з величезною недовірою ставиться до іноземної, особливо німецької преси.

Йдемо далі. У програмі Wiadomości на державному каналі TVP флешмоб колег пояснили тим, що великі медіакомпанії, мовляв, роками ухилялися від сплати податків у Польщі і звідси їх невдоволення.

Пройшлися у випуску навіть побіжно по Біксу Аліу, дорікнув у подвійних стандартах, адже в Сполучених Штатах відносно недавно заблокували Twitter-акаунт Дональда Трампа (друга Качинського та ПіС).

Тому можна припустити, що "презес" (лідер партії) в разі необхідності буде готовий до конфлікту з адміністрацією Джо Байдена, якщо та раптом вирішить жорсткіше реагувати на наступ на свободу слова в Польщі.

Поки ж ПіС зайнята цькуванням критиків податку серед видавництв. До неї підключили навіть президента Анджея Дуду, який в інтерв'ю Onet, з одного боку, сказав, що з планами Моравецького особливо незнайомий, але, з іншого боку, не бачить в новому податку нічого жахливого.

На думку президента Польщі, мова йде "не про свободу слова, а про гроші".

А глава канцелярії прем'єр-міністра Лукаш Шрайбер, у свою чергу, закликав медіакомпанії не скупитися: мовляв, не збіднієте, якщо заплатите кілька тисяч злотих, заробляючи десятки тисяч на рекламі. Схоже на азарівське "не треба скиглити", чи не так?

Ще один "залізобетонний" аргумент Шрайбера: податок з доходів від реклами — це нормальна практика. Вона діє у Великобританії, Бельгії, Франції, Італії, Іспанії, Австрії, Угорщині.

Своє "Газпром-медіа"

Ось, до речі, з Угорщиною порівняння дуже правильне. Саме в цьому напрямку і за лекалами союзника ПіС Віктора Орбана сьогодні рухається правляча польська партія. В Угорщині, як відомо, Орбан і його оточення з плином часу змогли істотно звузити медійне поле і переорієнтувати його в своїх інтересах.

І хоча угорський політолог Едіт Згут, що проживає в Польщі, вважає, що Качинському буде складніше "захопити" ЗМІ в країні, ніж Орбану, але ПіС "йде по стопах угорської "Фідес", яка спершу взяла під контроль державні медіа, а потім вже і регіональні видання — через великі держпідприємства.

У Качинського такі підприємства є. Мало того, одне з них — польський нафтопереробний гігант Orlen — у грудні минулого року придбав одну з найбільших в країні медіагруп — Polska Press.

Іронія в тому, що раніше медіагрупою володіла німецька компанія Verlagsgruppe Passau. Тепер під контролем близького до ПіС підприємства знаходяться 20 з 24 регіональних газет, що видаються в Польщі, а також — близько 120 місцевих тижневиків, десятки інтернет-сайтів.

Недарма колишній міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв'ю Rzeczpospolita порівняв Orlen з російським "Газпром-медіа", що зібрало під своєю парасолькою основний медіаактив, що обслуговує тепер інтереси Кремля.

Контроль над Polska Press разом з податком, який зробить тихіше голоси незалежних медіа, може допомогти державним ЗМІ наростити аудиторію (а сьогодні на них припадає лише десята частина читачів, глядачів, слухачів), то автоматично зміцніють і електоральні позиції "Права і Справедливості" — ми неодноразово бачили, як це працює в Україні.

Рейтинг ПіС серйозно просів в останні роки. Підтвердженням тому служать останні президентські вибори, які Дуда виграв з великими труднощами. Качинський висновки зробив і створює зараз передумови для збереження влади на найближчі роки.

Польщі це обіцяє порушення основних свобод, а також нову конфронтацію з Євросоюзом і США. Аж до санкцій — тим більше що це питання вже неодноразово піднімалося на рівні Союзу.

Наслідки будуть і для України, чиї відносини з Польщею давно вже отруює війна історичної пам'яті, що підживлюється ПіС. Якщо в Польщі позиції опозиційних медіа ослабнуть, в державних ЗМІ будуть голосніше звучать потрібні ПіС наративи. Зокрема, в питаннях історичної пам'яті та трудової міграції. Це два ключових вектори в політиці партії Качинського, за допомогою яких вона може згуртувати свій електорат, і за допомогою яких Варшава періодично підвищує градус відносин з Києвом.