Покінчити з ЮНЕСКО. Навіщо Трамп скопіював Рейгана

Держдепартамент США оголосив у четвер про припинення членства в ЮНЕСКО, установі ООН з питань освіти, науки і культури, яке в 1945 році Штати допомогли створити. Речник Держдепу Хізер Науэр повідомила, що Вашингтон планує залишатися членом агентства, розташованого в Парижі, до кінця наступного року, а потім має намір отримати статус спостерігача, щоб зберегти можливість брати участь у дискусії, просувати свою позицію, але не голосувати. Втім, права голосу в США та Ізраїлю немає з 2013 року.

До речі про Ізраїлі. За словами Науэр, легковажно до виходу в адміністрації не поставилися, а причин піти на такий крок кілька. Підпорядкована Рекса Тіллерсона вказала, по-перше, на гостру необхідність масштабного реформування ЮНЕСКО, а по-друге, на антиізраїльські настрої в агентстві, що виливаються в рішення, які в Єрусалимі зустрічають з роздратуванням і критикою. Ну, і власне на те, що ЮНЕСКО просуває інтереси палестинців, чим заважає спробам тих же США перезапустити переговорний процес між Ізраїлем і Палестиною.

Американський постпред при ООН Ніккі Хейлі, у свою чергу, заявила, що останньою краплею для Вашингтона стало те, що стародавнє місто Хеврон (Західний берег) з його Печерою єврейських патріархів визнали палестинським об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Нонсенс, загалом.

Через кілька годин після публікації заяви Держдепу, можна сказати, фактично синхронно, про вихід заявили і в Ізраїлі. Прем'єр Біньямін Нетаньяху назвав рішення Штатів "сміливим і високоморальним" кроком, а також доручив Мзс Ізраїлю починати підготовку до здавання членського квитка в ЮНЕСКО. Це не перший демарш Ізраїлю, але став логічним підсумком. У минулому році Ізраїль заморозив будь-яку співпрацю з агентством з-за заперечення ним зв'язку євреїв з Храмовою горою в Єрусалимі. Відповідну резолюцію підтримали 24 країни з 58, серед яких була Росія, Катар та ін Катар згаданий не просто так, але про це нижче. Підтримали ж ізраїльтян лише Великобританія, Німеччина, Литва, Нідерланди, Штати і Естонія. Решта 26 країн відмовчалися. В тому числі і Україна.

Вибори в ЮНЕСКО

Вся ця історія з виходом США та Ізраїлю випадає на якщо не складний, то має величезне значення для ЮНЕСКО період. Зараз установа проходить через процес виборів нового голови. Претендентів троє: Хамад бін Абдулазіз аль-Кавари (дипломат з Катару), Одрі Азуле (екс-міністр культури Франції) і Мушира Хаттаб (екс-міністр з питань сім'ї та суспільства Єгипту). Напередодні пройшов четвертий раунд голосування. І знову ніхто з них не зміг набрати потрібні 30 голосів, тому у п'ятницю відбудеться ще один тур. У лідерах після того, як "зрізалися" аутсайдери, аль-Кавари з 22 голосами. Але і Азуле з Хаттаб істотно наростили підтримку - з 13 та 12 голосів відповідно у другому раунді піднялися до 18 кожна.

Кандидатура аль-Кавари, м'яко кажучи, викликає занепокоєння у Ізраїлю та єврейських організацій. Наприклад, Конференція президентів найбільших американських єврейських організацій у середу наголосила, що кандидат від Катару спонсорував "кричущі антисемітські проекти і програми". Аль-Кавари "не має права очолювати інститут, метою якого є зміцнення зв'язків між країнами, сприяння діалогу і взаєморозуміння між різними культурами і релігіями і захист спадщини всіх народів світу", - цитує організацію The Times of Israel.

Скелети в шафі

Тому немає абсолютно ніяких гарантій, що вибори викоренять антиізраїльські настрої, збурюючи Білий дім, які чітко проглядалися при ще діючої чолі Ірини Бокової, дочки лідера Болгарської компартії Георгія Бокова, до речі, учасника вбивства відомого журналіста Райко Алексиева, высмеивавшего Сталіна. Та й сама Бокова - не біла і не пухнаста. Від неї тягнеться ниточка безпосередньо в Росію - через екс-міністра фінансів Болгарії Пламена Орешарски і її брата Пилипа Бокова до близького Кремлю Сергію Станишеву, колишньому прем'єру Болгарії і уродженцю Херсона

Далі. 4 вересня цього року було опубліковано розслідування Центру по дослідженню корупції та організованої злочинності (OCCRP), журналістів The Guardian, яке підтримала Transparency International. У матеріалі "Азербайджанський ландромат" говориться, що Бокова і ряд інших європолітиків отримали хабара з Баку. Так, Бокова чотири роки тому провела фотовиставку "Азербайджан - простір толерантності", а через три дні на рахунок її чоловіка Калина Митрева, представника Болгарії в Європейському банку реконструкції та розвитку з 2014 року, прийшли 20 тисяч євро. Всього ж за два роки від азербайджанського підприємства Avuar Co. Митрев отримав 425 тисяч євро. Після публікації розслідування, 7 вересня, прокуратура Софії відкрила справу на чоловіка гендиректора ЮНЕСКО. І звичайно ж скандал відкинув тінь на саму Бокову під завісу каденції.

По ідеї, 8 років роботи в такій відомій структурі могли б відкрити ще більше перспектив для кар'єри в майбутньому, але тут ось підозра в корупції, яке автоматично привертає увагу до самої постаті Бічній і її діяльності. А в світлі виходу США з ЮНЕСКО відразу згадується, що саме при ній адміністрація Барака Обами в 2011 році вирішила більше не сплачувати щорічні внески ($72 млн) після того, як Палестина стала повноправним членом ЮНЕСКО. Штати в цьому підтримали Канада, Ізраїль, Австралія і Польща.

В результаті в ЮНЕСКО почалася фінансова криза, адже тільки на США припадало понад 20% бюджету агентства. Бічний були дуже незадоволені. Справедливості заради зауважимо, що їй вдалося викрутитися і з гріхом навпіл стабілізувати ситуацію. Це забезпечило їй другий термін. Зараз ЮНЕСКО знову підняло питання про погашення Вашингтоном заборгованості, що становить $543 млн, а в наступному році вже $600 млн. Тільки от у США діє закон, що забороняє фінансування будь-якого агентства ООН, яка надає палестинцям статус держави.

Гра Трампа

Ось і виходить, що Білий дім не тільки не виплатить борги, але й має намір таким чином вплинути на ЮНЕСКО і ООН в цілому. Трамп, між іншим, по суті продовжив починання "ненависного" Обами, але скопіював все ж Рональда Рейгана, з яким його часто порівнюють. Президент-актор у 1984 році (і, до речі, про це нагадала та ж Хейлі) аналогічно вивів Штати з ЮНЕСКО, заявивши, що американські платники податків не повинні більше платити за політику, ворожу нашим цінностям, і знущатися над справедливістю і здоровим глуздом". А якщо без пафосу, то адміністрація Рейгана пішла на це, тому що вважала агентство надто схильним до впливу Москви і надмірно критичним по відношенню до Ізраїлю. Повернулися Штати в ЮНЕСКО при Джорджі Буші в 2002 році для піару його адміністрації на міжнародній майданчику.

ЮНЕСКО давно є політичним інструментом. І зараз найбільшою з часів холодної війни мірою стало майданчиком геополітичної боротьби. Та ж Росія дуже хотіла б зберегти вплив в агентстві. І ображений сусідами Катар, давно заграє з Іраном; і Єгипет, за який Москва бореться з США, - виглядають прийнятно для цих цілей. РФ потрібен "зручний" гендиректор зразок Бічної.

А Трампу потрібно досягти кількох цілей. По-перше, анонсованого їм реформування всієї Організації Об'єднаних Націй. Як заявила Ніккі Хейлі, Штати будуть однаково оцінювати всі агенції ООН. І ЮНЕСКО з усією очевидністю є пробною кулею Білого дому. Кинув Трамп його після зустрічі на "полях" 72-ї сесії Генасамблеї з іншими лідерами для обговорення масштабних реформ в ООН. По-друге, це захист інтересів Ізраїлю, який президент послідовно підтримує. Ізраїльська політика входить у пріоритети Трампа, тому на Близькому Сході регулярно десантується його зять і радник Джаред Кушнер, виходець з багатої єврейської сім'ї Нью-Йорка. А нинішній президент США, як відомо, найбільше довіряє родичам або тим, з ким вів бізнес. Загалом, це дві ключові цілі, що виникають з припинення членства в ЮНЕСКО. Супутньою, свого роду бонусом, є зниження впливу Росії (привіт, Рейган) в агентстві. А в майбутньому, ймовірно, - і в ООН.