Примус до обміну. Навіщо Кремль лякає Балкани розчленуванням

Кілька країн ЄС, включаючи Словенію та Угорщину, склали "таємний план остаточного розпаду Югославії", який передбачає зміну меж на Балканах. Спочатку цю сенсаційну інформацію оприлюднив боснійський портал Politicki.ba, а пізніше і словенський сайт Uncensored.si.

Незважаючи на те, що ні той, ні інший ресурс не є ні популярними, ні авторитетними, а офіційних підтверджень оприлюднених відомостей не було, вибухнув грандіозний скандал на найвищому рівні. Політики навіть заговорили про загрозу нової балканської війни.

Хто ж і, головне, навіщо вирішив дестабілізувати Південно-Схід Європи?

"Перекроювання" Балкан

"Таємний план", згідно з публікаціями, називається "Західні Балкани — шлях вперед".

Згідно з непідтвердженими даними джерелом неофіційного документа (non-paper) був офіс прем'єр-міністра Словенії Янеза Янші. Ініціатива нібито була представлена в якості одного з пріоритетів майбутнього словенського головування в Раді ЄС (з 1 липня нинішнього року). Документ, як стверджується, підтримали і кілька інших країн ЄС. Зокрема, Угорщина.

Згідно з публікаціями сайтів головними пунктами плану стали ідеї розділу Косова, Боснії і Герцеговини, а також перекроювання кордонів Чорногорії та Північної Македонії.

Серед "секретних" пропозицій — об'єднання Косова з Албанією. При цьому сербським регіонам Косова має бути наданий особливий статус — "за прикладом Південного Тіролю". Райони компактного проживання албанців в Чорногорії і Північній Македонії, між тим, передбачається передати Албанії.

Ще одна ідея: об'єднання "сербської" частини Боснії і Герцеговини — Республіки Сербської — з Сербією. Нібито "в цьому випадку Сербія готова погодитися на об'єднання Косова та Албанії".

"Хорватські" райони Боснії і Герцеговини, згідно з оприлюдненим документом, можуть відійти Хорватії або їм буде надано особливий статус, знову-таки, "по моделі Південного Тіролю".

Politicki.ba в своїй статті називає план перекроювання кордонів на Балканах концепцією "остаточного розпаду Югославії" і стверджує, що подібні думки не є новиною і вже деякий час обговорюються в Брюсселі. Ідея, як стверджується, полягає в тому, щоб "заради миру в європейському домі" "під егідою Європейського Союзу і НАТО" дозволити формування на Балканах "великомасштабних проєктів" — Сербії, Албанії, а також Хорватії, шляхом територіальних змін.

Любляна і Брюссель прогнозовано спростували факт "прийому-передачі" скандальних планів.

"Ніяких неофіційних документів ми не отримували, не бачили і не знаємо. Позиція ЄС дуже ясна, коли мова йде про Західні Балкани і кордони. Нічого не міняти. Нам потрібно працювати над регіональним співробітництвом і примиренням, що є логікою процесу приєднання (до ЄС)", — сказав офіційний представник Європейської комісії Пітер Стано.

Словенський прем'єр Янез Янша написав у твітері, що не бачився з головою Ради ЄС з минулого року, тому йому "було б важко щось передати" Шарлю Мішелю в лютому або березні, як стверджувало боснійське видання. Він також підкреслив, що мета Словенії — розвиток і європерспектива Західних Балкан, а подібні публікації цьому тільки заважають.

Нервова реакція

У Сербії, Косові, Чорногорії та Північній Македонії скандальні публікації широко обговорювалися в публічній площині.

У Словенії опозиція навіть скликала екстрене засідання профільного парламентського комітету, де депутати заслухали голову міністерства закордонних справ (який в черговий раз все спростував).

Але максимальний резонанс стаття про плани "перекроювання" кордонів на Балканах викликала в Боснії і Герцеговині, тут поставилися до публікації з усією серйозністю. Словенського посла навіть викликали до Президії (Президентство) БіГ, де дипломату довелося виправдовуватися, розповідаючи, що Словенія не збирається розвалювати Боснію і Герцеговину.

Реакція офіційного Сараєва з'ясовна: справа в тому, що під час недавнього візиту в БіГ, на зустрічі в Президії, президент Словенії Борис Пахор дійсно підняв тему гіпотетичного розділу країни (як він сам каже — таким чином було проявлено турботу про долю БіГ). Під час бесіди з трьома "президентами" Боснії і Герцеговини словенський лідер, як стверджується, запитав: "Останнім часом в Європі все частіше лунають голоси про те, що розпад Югославії має бути завершений. Чи зможете ви мирно розійтися в БіГ?" Представник боснійців Шефік Джаферович і формально хорватський, а по факту — більше боснійський представник Желько Комшич відразу заявили Пахору, що розділ Боснії і Герцеговини неможливий, що це буде початком нової війни. У той же час сербський член Президії БіГ Мілорад Додік висловив іншу думку.

Пізніше Додік — один з найбільш проросійських політиків на Балканах — заявив на пресконференції, що буде наполягати на концепції "мирного розділу" БіГ, тому що вважає, що нинішній стан справ не може бути збережено. Як він зауважив, словенський президент був не єдиним, хто задавав питання про перспективи розділу БіГ, тому як, за словами сербського представника в президії БіГ, Боснія і Герцеговина дисфункціональна як держава і її розпад "мирним шляхом" є єдиним логічним виходом з цієї ситуації.

Кому вигідно

Частина місцевих політичних оглядачів вважають оприлюднені матеріали про "остаточний розділ Югославії" відлунням реально існуючих ідей "облаштування Балкан", які виношують європейські праві на чолі з Віктором Орбаном. Причому мова може йти не про готовий план, а про якусь аналітичну записку, складену для запуску дискусії на рівні Європейського Союзу.

Інші аналітики припускають, що оприлюднені документи можуть бути спробою дискредитувати Словенію напередодні її головування в Раді ЄС. Треба сказати, що нинішнього словенського прем'єра, Яншу, можна назвати другом Орбана, але не проросійським політиком.

Треті експерти вказують на те, що поява non-paper може свідчити про активізацію в регіоні третіх країн, які переслідують свої геополітичні інтереси.

В першу чергу згадують Росію — сприяючи публікації "плану остаточного розділу Югославії", Москва може сприяти дестабілізації Балкан і зробити регіон ще одним "товаром" для великого геополітичного торгу.

Політичний оглядач з Белграда Душан Янич заявив боснійському виданню "Аваз", що така політика в першу чергу підходить Російській Федерації.

"Мета Путіна — показати, що ситуація на Балканах нестабільна, що Москва потрібна, що їй потрібно робити якісь поступки", — вважає він. Як говорить аналітик, Росія повинна покинути Україну, повинна покинути Донбас, але натомість Москва може зажадати від Заходу прийняття компромісного рішення по Республіці Сербській. Сьогодні в Європі є сильні групи, які підтримали б такі ідеї, стверджує Янич, але, за його словами, панікувати не варто, тому як ми далекі від того, щоб відповідні пропозиції отримали підтримку більшості в ЄС.

Ознакою зацікавленості Кремля в запуску деяких перетворень в БіГ спостерігачі вважають і недавню телефонну розмову Ангели Меркель з Володимиром Путіним, під час якої вони обговорили, окрім ситуації на сході України і деяких інших гарячих тем, і обстановку в Боснії і Герцеговині. Подробиць розмови не повідомляють, але багато хто в регіоні впевнений, що бесіда є ще одним сигналом про катаклізми, які насуваються на Балкани.