Позлити Ердогана. Що обіцяє Україні рішення Байдена визнати геноцид вірмен

Американський президент Джо Байден, схоже, збирається виправити помилку Барака Обами, яка, на думку Вірменського національного комітету США, полягає в тому, що той не виконав свою обіцянку визнати геноцидом масові вбивства вірмен в Османській імперії в 1915 р.

Газети The New York Times і The Wall Street Journal з посиланням на чиновників Білого дому повідомляють, що Байден стане першим президентом США, який, можливо, назве трагічні події того часу геноцидом вірмен, здійсненим османами. Цю інформацію підтвердило і інформагентство Associated Press.

Крок дуже серйозний і обіцяє настільки ж серйозні зміни у відносинах між Вашингтоном і Анкарою, та й у регіональній політиці в цілому.

Навіть одіозний попередник Байдена, Дональд Трамп, не наважувався визнавати геноцид вірмен, хоча у нього були досить непогані стосунки з окремими представниками вірменської діаспори.

Одна з них — зірка реаліті-шоу Кім Кардашʼян, з якою Трамп, як і з її чоловіком і активним своїм прихильником, репером Каньє Вестом, зустрічався в Білому домі.

Кардашʼян відома не тільки своєю підтримкою тюремної реформи, а й лобіюванням інтересів вірмен у Вашингтоні.

Так, 8 жовтня 2019 р. вона відвідала Єреван для участі у Всесвітньому форумі інформаційних технологій WCIT 2019, використавши свій візит, щоб розповісти про свої бесіди з радниками Дональда Трампа.

В інтерв'ю News.am вона тоді повідомила, що обговорювала з радниками, в тому числі з зятем Трампа Джаредом Кушнером, визнання президентом США геноциду вірмен.

Свою позицію вона знову відмитила 29 жовтня, закликавши діаспору вимагати від конгресменів підтримати внесену в Палату представників відповідну резолюцію H. RES. 296.

Резолюція була прийнята в той день 405-ю голосами з обох партій. 12 грудня документ був прийнятий і в верхній палаті — у Сенаті.

Але Держдепартамент через кілька днів підкреслив, що адміністрація Трампа не має наміру змінювати своє ставлення до масових вбивств вірмен османами.

"Наша позиція відображена в заяві президента, яка зроблена в квітні", — підкреслили в Держдепі, маючи на увазі виступ Трампа в день пам'яті жертв різанини і масової депортації 24 квітня 2019 р., яку він назвав "одним з найжахливіших злочинів XX століття", не використовуючи слово "геноцид". Не використав Трамп його і 24 квітня 2020 р.

Трамп прагнув зберегти хороші відносини з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом, одним зі світових лідерів, якому 45-й президент США віддав на аутсорсинг рішення регіональних криз і проблем.

Тому ігнорував меседжі з Конгресу. З приходом Байдена в Овальний кабінет питання знову актуалізувалося.

У середу більше сотні членів Палати представників від обох партій підписалися під листом Байдену, ініціатором якого став демократ Адам Шифф, із закликом, власне, стати першим президентом Сполучених Штатів, який офіційно визнав би геноцид вірмен.

Таким чином всі лінії тепер сходяться на фігурі Байдена. Конгрес вже своє слово сказав два роки тому, і Трамп це слово проігнорував.

Якщо Байден зважиться на цей крок, то ризикує особисто — саме на ньому зосередять "вогонь" Ердоган і турецький дипломатичний корпус на чолі з Мевлютом Чавушоглу.

Зовнішня політика США в цьому питанні стане продовженням внутрішньої.

У результаті це призведе, по-перше, до подальшого загострення у відносинах двох країн.

А по-друге, питання укладення збройових контрактів, зокрема на поставку винищувачів шостого покоління F-35, і тим більше ЗРК Patriot, буде заморожений ще на кілька років.

Після періоду обміну образливими "шпильками" між Анкарою і Вашингтоном у кінцевому підсумку відносини між Туреччиною і США перейдуть від стратегічної співпраці до раціонального партнерства.

Тобто до суто прагматичного підходу, а не збереження дружніх відносин: ви нам, ми вам, згідно наявних домовленостей.

Плюс Анкара отримує ще один привід інтенсифікувати тему виходу або, щонайменше, "розмиття" і ослаблення сили конвенції Монтре, якою регулюється прохід кораблів і суден через протоки Босфор і Дарданелли в Чорне море.

Анкара, обурена рішенням Вашингтона щодо вірмен, матиме карт-бланш — торгуватися і виставляти умови США і НАТО в випадках, коли їм знадобиться провести есмінці і фрегати в Чорне море для залякування Росії і демонстрації підтримки України.

Так, ймовірний конфлікт між США і Туреччиною негативно відіб'ється на Україні, яку Кремль зараз шантажує стягненням військ до її кордонів.

Але і це ще не все. У віддаленій перспективі реверанс Білого дому перед вірменською діаспорою, а через неї і перед Єреваном може говорити про намір адміністрації Байдена якщо, попри невдоволення Парижа, не перетягнути на себе ковдру врегулювання конфлікту між Вірменією та Азербайджаном, а також Туреччиною, в Нагірному Карабаху, то принаймні "вклинитися" в цю кризу.

Конфлікт у Нагірному Карабаху, як і раніше, залишається головною больовою точкою Кавказу. Так, Росія змогла умовити Анкару і Баку зупинитися, але криза остаточно не вирішена.

З іншого боку, можливе визнання Байденом геноциду вірмен може відповідати меті Вашингтона підштовхнути Єреван і прем'єра Нікола Пашиняна продовжувати рух у західному напрямку і від Москви.

Це те, що в підсумку тому ж президенту Франції Емманюелю Макрону зробити не вдалося, оскільки під час зіткнення з Азербайджаном і Туреччиною Вірменія звернулася по допомогу до Москви. Допомога була так собі, але на час зберегла Єреван в орбіті впливу Кремля.

Питання в тому, які наслідки рішення — позитивні чи негативні — переважать. Байден, за словами джерел ЗМІ, поки не прийняв остаточного рішення і все ще "може передумати".