Повернення Навального. Для чого ворог Путіна ризикує роками свого життя?
Про російського опозиціонера Олексія Навального. Якщо коротко, то у білорусів були люди, але не було лідера. У росіян є лідер, але немає людей
Навальний або переоцінив свої сили і грає ва-банк, або ми чогось не знаємо.
Сподіваюся, Навальний не такий наївний, аби вірити в те, що Захід піде трохи далі висловлювань про стурбованість. І сподіваюся, що його стан здоров'я не такий поганий, аби померти найближчим часом у російській в'язниці і тим самим віддати себе на вівтар боротьби лібералів проти Путіна.
Щодо переляканого Путіна, який міняє аеропорт посадки літака з Навальним і проводить суд у поліцейській дільниці, то він справді все більше капсулюється. Але тільки великі ідеалісти можуть всерйоз говорити про швидкий відхід Путіна від влади і прискорення транзиту влади. Зараз Путін готує плацдарм для відходу, і підготовка може зайняти роки. Смертельно хворі люди роблять бліцкриги, а не планомірно передають владу. Поки все виглядає так, що Путін грає з оточенням. Як тут не згадати Мао, який тричі офіційно називав наступників, а потім садив їх.
Звичайно, ми не знаємо нічого про стан здоров'я Путіна, але списувати його ранувато. І зверніть увагу, що поки немає жодного слова про наступника. Може, звичайно, іноземні спецслужби знають щось надсекретне і це дозволяє Навальному ризикувати роками свого життя, але це ми зрозуміємо лише згодом. І все ж, дозволю собі припустити, що відлік іде далеко не на тижні, а можливо, на пару років.
І ще хочеться сказати дещо про тих, хто в нашому Facebook говорить: "Скільки можна звертати увагу на російську повістку дня?". Все дуже правильно, не треба звертати уваги на кожен чих (от, наприклад, на сьогоднішню чотиригодинну конференцію Лаврова). Але не звернути уваги на подію, яка займає перші шпальти всіх світових ЗМІ, — це дуже по-українськи. Там же ні слова немає про Україну.
