Потяги, "легіонери" і "вагнери". Як Кремль намагається розхитати Польщу перед виборами

Минулого вікенду мережа польської залізниці — Polskie Linie Kolejowe – зазнала, як повідомляє з посиланням на спецслужби країни агенція PAP, хакерської атаки. Зловмисники зламали системи безпеки залізничного руху, що має назву Radio-stop.

Ця система працює таким чином, що в разі передачі радіозв’язком сигналу (трьох тонів різної частоти) автоматично вмикається екстрене гальмування потяга.

Перші випадки втручання у роботу системи зафіксовані у польській Померанії – на ділянках залізниці Далешево-Щецин і Хощно-Щецин – в ніч на суботу. Близько п’ятої вечора в суботу вже у Ґдині невідома на той час особа отримала доступ до відповідної частоти і подала сигнал "радіостоп". Також зафіксовано втручання в районі Рунова Поморського (Західнопоморське воєводство).

Наступного дня жертвами хакерів стали потяги у Білостоку – це вже Східна Польща, Підляське воєводство, що межує з Білоруссю. У Білостоку сигнал отримали дев’ять потягів. Загалом, як повідомляється, було зупинено 20 потягів – на кілька хвилин, іноді на кілька годин. Після відповідних перевірок рух поновлювався. Проте у Варшаві, згідно з коментарем заступника міністра-координатора спецслужб Станіслава Жарина, поставилися до інцидентів вельми серйозно і вже розпочали розслідування.

Навесні минулого року, варто зазначити, роботу польської залізниці теж на деякий час було паралізовано: в середині березня стався збій в роботі 19 з 33 диспетчерських пунктів. Аналогічні проблеми виникли не тільки у Польщі: за тиждень стало відомо про потужну кібератаку на мережі Італійської державної залізниці та її дочірніх компаній Trenitalia та Italian Rail Network, внаслідок якої зупинився продаж квитків на вокзалах та онлайн, не працювали екрани вокзалів і планшети персоналу.

Відбувалося це в той час, коли до Європи їхали тисячі українських біженців, і ці хакерські атаки лише посилили хаос, створили проблеми як для наших співгромадян, так і для відповідних відомств і служб країн-членів ЄС.

Однак тоді, навесні 2022 р., польська залізниця і виробник обладнання Alstom (Франція) заперечували ймовірне втручання хакерів, пославшись на помилку під час форматування часу на пристроях, через що начебто й стався збій.

Втім, нинішня реакція Варшави відрізняється від минулорічної. Власне, Жарин вже припустив, що за атаками можуть стояти Росія та Білорусь, які "протягом кількох місяців чинили спроби дестабілізувати Польщу". До того ж сигнали "радіостоп" чергувалися з записом гімну РФ і промови російського диктатора Владіміра Путіна.

І польські спецслужби, ймовірно, вже скоро отримають підтвердження щодо відповідальності Росії за атаки, адже у Білостоку вже було затримано двох чоловіків віком 24 та 29 років, які за допомогою кустарного обладнання проводили незаконну трансляцію радіосигналу.

Агенти і легіонери

Продовжуючи тему спроб дестабілізації Польщі Росією та Білоруссю, про які згадав пан Жарин, завважимо, що наш сусід, відомий своєю активною підтримкою України, дійсно останнім часом зіштовхнувся з цілою низкою підозрілих подій, надто вже схожих на чергові епізоди втручання Росії у внутрішні справи Польщі.

Достатньо пригадати затримання у середині березня 2023 р. учасників російської шпигунської мережі, які діяли у місті Жешув (Підкарпатське воєводство). Аеродром міста "Ясьонка", нагадаємо, є ключовим хабом для військової допомоги для України від країн-членів НАТО. І саме там російська агентура стежила за аеродромом завдяки 50 електронним пристроям стеження. Окрім того, за даними польської преси, затримані іноземці готувалися до диверсійної діяльності у Польщі.

І от майже за півроку в цьому ж місті раптом починається епідемія "хвороби легіонерів" або легіонельозу, яка вражає легені, може призвести до важкої пневмонії і летальних випадків, переважно, серед людей похилого віку.

За останніми даними, тільки у Підкарпатті через хворобу померли вже 11 осіб. Загалом у воєводстві виявлено 144 випадки, з них в Жешуві – 96 хворих, в Жешувському повіті – 31. Перші випадки також зафіксовано у Великопольському, Малопольському і Люблінському воєводствах.

У чотирьох з дев’яти проб води, взятих для дослідження ще 18 серпня, було виявлено бактерії легіонели. Але загалом треба дослідити понад 100 проб води, оскільки джерело інфекції поки що не встановлено.

Але, за словами Жарина, Агенція внутрішньої безпеки Польщі вже розслідує, чи міг спалах хвороби бути наслідком втручання росіян у систему водопостачання. Що, зазначимо, цілком ймовірно, враховуючи роль Жешува у наданні допомоги Україні і присутність у прикордонні Польщі й України навесні російської агентури.

Білорусифіковані "вагнери"

До речі, про прикордонні райони Польщі. На додачу до кейсів з кібератаками і поширенням легіонельозу, які, цілком можливо, є епізодами втручання Росії, не забуваймо про "напрацьовані" дестабілізаційні інструменти Москви та Мінську.

А це штучна міграційна криза на кордоні Білорусі і Польщі, створена двома режимами.

І, по-друге, не забуваймо про те, що на території РБ досі перебувають тисячі найманців ПВК "Вагнер". Попри смерть Євгєнія Пригожина (або ж радше навпаки) вони досі становлять загрозу для Польщі, де – у Варшаві і Кракові — нагадаємо, нещодавно було затримано двох росіян, які поширювали пропагандистські матеріали ПВК.

За відсутності керівництва найманців братимуть під контроль як російське Міноборони, так і, схоже, білоруське. Тим більше, якщо згадати про порушення двома білоруськими гелікоптерами Мі-8 і Мі-24 польського авіапростору 1 серпня цього року.

Власне, 28 серпня в інтерв’ю PAP експосол РБ у Польщі, нині заступник голови Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі Павел Латушка з посиланням на власні джерела повідомив, що МВС РБ вже протягом місяця видає найманцям ПВК "Вагнер" нові паспорти на інші імена. Кілька сотень з них, каже він, вже підписали контракти з білоруським Міноборони. І, на думку дипломата, це є свідченням підготовки диверсій і терактів на території ЄС, куди вони можуть потрапити через прикордонні пункти пропуску.

Тож, на жаль, маємо констатувати, що за відсутності успіхів у Росії на полі бою, режим Путіна вперто йде шляхом агресії і фокусується на дестабілізації Європи – на дестабілізації всіх партнерів України. Це, для прикладу, й Німеччина (ставка на ультраправих); і Швеція (знов ультраправі і спалювання корану); і та ж Польща.

Особливо Польща, оскільки там вже 15 жовтня мають відбутися парламентські вибори, надважливі для партії влади "Право і справедливість". До того ж Варшава послідовно посилює свою обороноздатність.

Польща, зазначимо, цього року вже збільшила витрати на оборону до 4,3% від ВВП. І, як зазначив директор Польського економічного інституту Пьотр Арак, стала країною з найбільшими витратами на оборону серед усіх членів НАТО, в тому числі випередила навіть США. У планах уряду — збільшення до 5% від ВВП.

Ще одна мета, як зазначав ще у січні 2023 р. міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак, збільшення чисельності армії до 300 тис. осіб, тобто майже вдвічі від поточного показника. А це вже дійсно значуща сила для захисту безпеки Європи та НАТО загалом від потенційної агресії Росії. Тим більше з урахуванням її колосальних втрат у війні проти України.