Про Україну ні слова. Чому Путін визнав Київ токсичним для свого рейтингу

В цьому році очікування щодо послання російського лідера Федеральним зборам носили, в деякому сенсі, двоїстий характер. Варто нагадати, що він її переніс на значний термін. Ймовірно, цей крок був пов'язаний з серією скандально провалених "Єдиною Росією" виборів у ряді регіонів і швидким падінням рейтингу самого Володимира Путіна, необережно довірився, як стверджують російські ультраправі, "шостої колони" в питанні пенсійної реформи. Звідси і необхідність якось відреагувати на події, що відбуваються в суспільстві зміни - а вони полягають у тому, що, незважаючи на обожнювання населенням РФ особисто Путіна в якості монарха, рівень ненависті до влади в цілому почав зашкалювати.

Смішне послання з гірських височин

Подвійність ж виникає з, по-перше, досвіду минулого обігу, в ході якого Путін неабияк налякав увесь світ мультфільмом про знищення Америки (не переглядом чи японської мультиплікації навіяна ідея про продаж Курив?), а по-друге, падінням престижу самого Ради Федерації. Причому страждання сенаторів, шокованих театральним арештом карачаївського мафіозі Рауфа Арашукова, досягли такої глибини, що навіть голова ради Валентина Матвієнко не планувала бути присутнім на оголошенні президентського послання, відбувши в якусь азіатську країну. Де, можливо, незабаром стане послом або спеціальним представником. Але, незважаючи на те, що Матвієнко повинні були забезпечити комунікаційним пристроєм (ймовірно, продуктом імпортозаміщення) для живого співучасті у церемонії, - в Кремлі відчули крамолу і повернули спікера верхньої палати. До речі, 10% її членів Путін призначає тепер сам - от як раз ввів до складу сенату в. о. свого намісника в Петербурзі Беглова.

Нарешті, недавнє твір Владислава Суркова, так би мовити, "контринтуитивно", що вказувало на те, що послання Путіна "граду і світу" на цей раз буде як раз прісним. Що ж, приблизно так воно і вийшло.

Отже, про що ж повідав присутнім (а адже на ці заходи в обов'язковому порядку зганяють весь правлячий шар) старіючий російський правитель?

Перш за все, переважна частина документа присвячена внутрішнім питань, в першу чергу - соціальних. Як ніби перенісшись у середину 2000-х, коли російська скарбниця стала наповнюватися нафтовими надприбутками, Путін повторив весь набір мантр про допомогу родинам. Сюди ж доважком пішли його популістські "травневі укази" зразка 2012 і 2018 років, які всі ці сім років виконуються вкрай загадковою, нерідко контрпродуктивною формі: бідні стають біднішими, а багаті - все багатшими.

Однак, як не дивно, Володимир Володимирович визнав обвал демографічного зростання, а також закликав до боротьби зі смітниками, які, за його словами, сто років (тобто ніколи) ніхто не розбирав. Все це, зрозуміло, підібрані АП і міністерствами тематичні блоки, в яких правитель реагує на занадто гучні стогони суспільства. Насмішив Путін заявою, що змушений сам розставляти охорону навколо підносяться над російськими містами сміттєвими пірамідами, на яких гріє руки "непорядний бізнес". Який, треба сказати, має пряме, родинне відношення до вищих чиновників його уряду і адміністрації.

Багато уваги запинающийся, повторює слова (не тільки зі старих послань, але прямо-таки з того, яке безпосередньо читав) Путін приділив боротьбі з іпотекою і охороною здоров'я (ну, так можна було зрозуміти), яка боротьба незабаром повинна вийти на нові рубежі.

Правда, замість зорельотів Рогозіна на цей раз всебічне прискорення і раціоналізація (моментами у своїй промові Володимир Володимирович виразно нагадував як Леоніда Ілліча Брежнєва, так і Михайла Сергійовича Горбачова) будуть проходити в похмурих отсветах літає навколо землі гіперзвукового блоку "Авангард", явно прилетів з торішньої мови.

Чималий сегмент послання присвячений різноманітним фантастиці щодо інновацій, які ось-ось буйним цвітом розквітнуть скрізь, від шкіл оленярів до вимерлих селищ стародавньої Псковщины, ощаслививши глибинний народ досягненнями кращих приватних шкіл Москви і Альбіону (в який нічого бігати бізнесменам - он, нехай користуються податковою революцією Медведєва).

Ключове слово - мало не в кожному абзаці внутрішньополітичної частини документа - "регіони". Помітно, що Кремль сильно потряс протест виборців, особливо на Далекому Сході, що продовжать активно розвивати. Мабуть, до ступеня остаточного переселення тамтешніх аборигенів і колоністів в Піднебесну. З Китаєм, втім, Путін обіцяв дружити. Але як-то побіжно, буденно - однак і про свою поїздку в Індію нагадав. Все-таки не можна позбутися відчуття, що кремлівський мрійник живе в якомусь своєму "горнім" світ, у якому Китай та Індія вважають РФ собі рівнею...

Підстрибнув і подхрюкнул

На тлі безмежного арешту президента фонду "Бэринг Схід" Майкла Калве забавно прозвучали ті абзаци путінської мови, де він "надцятий" раз за багато років закликав не кошмарити бізнес, переглянути регламенти каральних відомств і враховувати завантаженість працівників меча й сокири. Мабуть, бізнесменам тільки й залишилося, що вкладати в центр підтримки талановитих дітей "Сіріус" головного президентського віолончеліста Сергія Ролдугіна, який нещодавно отримав не тільки чергові мільярди з бюджету та кишень державних компаній, але і ліцензію на продаж алкоголю в готелях Сочі.

Але проблем економіки Путін теж пообіцяв дати бій руками Ельвіри Набіулліної і Антона Сілуанова (а також Росстату, підлеглого коханому фантазеру вождя, міністру економіки Максиму Орешкіну), які, за його словами, вже накопичили в засіках необхідний ресурс. Путін дорікнув тих економістів, які скаржаться на фіскальну та резервну політику уряду (так і чуються рядка Геббельса - "смішні критики, смішні їх похмурі пики"). Адже як тільки Росія розплатиться з боргами, вона тут же, за словами лідера, обрушить... ні, не камені з неба і не супутники "Роскосмосу", а злива добробуту на знекровлені до зникнення "глоду" провінції. У кожної з яких працьовиті ентузіасти у вільний від роботи на касі гастроному час будують комплекси по штурму паралельної реальності, обходячись без поставок білого порошку з Венесуели. Просто їм треба допомогти, як і всім, - переконаний Путін, може бути грішми, може бути, закриттям кримінальних справ, кому - чому.

І лише в четвертій чверті - що вельми красномовно - блискучий косметичної хімією вождь перейшов до зовнішньої і оборонної політики. Оскільки у зв'язку з м'якою ізоляцією на цю тему говорити особливо нічого, то, почавши повідомленням про працю РФ в ООН, Путін чимось нагадав президента Туркменістану Гурбангули Мухаммедова тримає свою країну подалі від членства в інших організаціях, ніж ООН.

Але от далі Володимира Володимировича прорвало - він накинувся на підступних американців і подхрюкивающие ним країни, які, розставивши по Європі пускові установки, щодня загрожують мирному хліборобу Росії.

Він у деталях пройшов весь договір про ракети середньої і малої дальності, участь в якому призупинили США, - мабуть, це відповідь на викриття чергового фейку, в якому росіяни знову показали не ту ракету, яку анонсували. Мало того, що вся промова Путіна на цей раз рясніла якимись його міркуваннями у власній голові (що знову-таки виділялися Брежнєв і Горбачов), так, починаючи з "подхрюкивания", він остаточно перейшов на використання жаргонізмів в стилі Марії Захарової.

Правда... Путін знову заявив, що не має наміру першим розміщувати ракети в Європі - хоча його туди ніхто і не запрошує, хіба що під Європою він розуміє Білорусь (може бути, Вірменію або окуповані території України, Грузії, Молдови?). Потім правитель Росії заговорив про "найсучасніших озброєнь", якими він має намір наносити удари по центрам прийняття рішень, маються на увазі, звичайно, США і Великобританія.

Після чого перерахував всі ті ж назви, що і рік тому, хоча без показу мультфільмів ефект вже не той, народ почав позевывать, згадуючи про те, що Сергій Шойгу - "хрещений батько" губернатора Московської області Андрія Воробйова, на пару з сімейством генпрокурора Чайки завалили все Підмосков'ї чадним сміттям. Який Путін пообіцяв прибрати за кілька років (але це неточно). На цих полігонах, мабуть, і літають гіперзвукові "Циркони", здійснюють занурення анонсовані Володимиром Володимировичем атомні підводні човни (за багато років так жодного і не побудовано, а особливо після санкцій і розриву зв'язків з Україною).

Правда, Путін по секрету повідомив, що вже готується до плавання безпілотна атомна підводний човен, яка і справді може злякати американців і британців, оскільки, врізавшись без керма в крижаний щит, може істотно прискорити танення арктичних льодів. Правда, потім мешканець Кремля знову закликав Америку дружити, скасувати шкідливі санкції, забути минуле і все в такому ж дусі (цю демагогическую частина явно писав Лавров).

Секрет генетичного прориву

Про Україну Путін не сказав ні слова. І справді, навіщо псувати собі і присутнім настрій? З приводу п'ятої річниці перевороту" звично подхрюкнул (треба ж запроваджувати цей новий путінський термін в дипломатичний оборот) російський МЗС - ось і досить.

Висновки, загалом, досить очевидні.

По-перше, головний мотив послання - обіцянки зубожілому від зовнішньополітичних авантюр і корупційного свавілля режиму Путіна населенню. При цьому державні фінансисти зовсім не мають наміру трясти калиткою ні над глибинним, ні над рівнинним народом. Тому що риторика риторикою, а грошенята рахунок любить.

По-друге, зібравши зведення відомств і подрихтовав їх під Трампа-лайт, в АП РФ трохи помилилися з виконавцем Путін в декількох місцях заплутався, але заклики саме до російської нації для нього радянських табу, тому вийшло якось в'язко й малопереконливо. Збереження народу - типово націоналістичний "мем" - це зовсім не його платівка.

По-третє, другий раз поспіль загрожувати ядерною дубиною і розповідати анекдоти про "вундервафли", коли багатьом в експертному співтоваристві відомо реальний стан справ російської військової промисловості, якось не комільфо.

Краще б Путін розвинув яка промайнула було в промові тему генетичного прориву російських вчених. Мабуть, недавно напав на Нову Землю і окупував покинуті селища доглядачів ядерних полігонів білим ведмедям є чого боятися... Як би з них не взялися виводити ідеальних представників глибинної народу за Суркову! Адже попередник Володимира Володимировича, Адольф Алоїзович, теж захоплювався такими експериментами у фазі деградації свого правління. Але, зрозуміло, в Пентагоні і військових відомствах інших країн Заходу всі ці рядки обвели червоними чорнилом і пораділи неминучість подальшого збільшення військових бюджетів.

В цілому ж нічого нового, і це, як кажуть британці, - чудово.