Порушення санкцій - кримінальний злочин. ЄС показав жовту картку Угорщині

Резолюція Європейського парламенту щодо визнання Росії державою-спонсором тероризму, як виявилося, була далеко не останнім свідченням створення нового, жорсткішого й реалістичнішого вектора російської політики ЄС. 

Документ має рекомендаційний характер та радше політико-символічне, аніж практичне значення. Проте в перспективі стане основною для конкретних законодавчих рішень на цьому напрямі в країнах-членах ЄС. Ці ініціативи можуть передбачати посилення вторинних санкцій — тобто обмежень щодо країн, які допомагають Росії обходити санкції первинні. Звісно, це потребує часу. Принаймні так здавалося 23 листопада після голосування в Європарламенті.

Проте вже за п’ять днів з Брюсселю прийшла ще одна гарна новина: Європейська Рада внесла до переліку злочинів порушення обмежувальних заходів. Як пояснив міністр юстиції Чехії (вона зараз головує в ЄС) Павло Блажек, це рішення, ухвалене одноголосно, є одним з інструментів, що гарантує зупинення спроб обійти санкції. В першу чергу рішення ЄР, зрозуміло, стосується Росії та її поодиноких "друзів". 

Відтепер цим "друзям" буде дуже важко допомагати Москві, оскільки досі в межах ЄС це питання було, так би мовити, фрагментовано — залежало від законодавства та політики кожної країни-члена. Зараз же йдеться вже про певну уніфікацію та синхронізацію національних політик і виконання санкцій у повному обсязі. В противному випадку — кримінальна відповідальність і санкційні заходи вже щодо порушників. 

Такий перший крок ЄС в цій царині. Наступним має стати внесення директиви на затвердження Європарламентом та Єврорадою з переліком мінімальних норм щодо безпосередньо визначення як злочинів, так і покарань через порушення санкційного режиму. Іншими словами, буде створено "мінімум", від якого будуть відштовхуватися під час розгляду тих чи інших справ порушників санкцій. 

Порушниками можуть бути (і є, про що періодично ми отримуємо інформацію) фізичні особи, юридичні особи (компанії, які, наприклад, постачали до РФ товари військового або подвійного призначення) і, в принципі, уряди держав. 

Звісно, одразу на думку спадає Угорщина, яка перманентно блокує ті чи інші рішення на користь України, забороняє транзит військової допомоги своєю територією, постійно закликає до "діалогу" з Росією і завершення війни шляхом перемовин хай би й на російських умовах. 

Водночас перманентні демарші кабінету Віктора Орбана, як видається, остаточно вже остогидлі Брюселю. Орбан в питанні російської агресії проти україни — неймовірно біла ворона в Європейському Союзі, де сформовано єдиний політичний тренд: підтримка України доти, доки вона не здобуде перемогу у війні. 

Останнім кроком Будапешту, що викликав обурення в Києві та ЄС, було блокування фінансової допомоги Україні Євросоюзом у 2023 р. на суму 18 млрд євро для підтримки енергетичних і медичних установ, фінансування соціальних програм, тощо. 

Цей кредит Європейський парламент підтримав 24 листопада. Однак Орбан заявив, що він, звісно, засуджує агресію Росії, але не буде ставити інтереси України вище за інтереси Угорщини.

Втім, угорський уряд згодом повідомив про готовність Будапешта надати Києву близько 187 млн євро допомоги, але у двосторонньому форматі, а не через спільну позику від ЄС.  Двосторонній формат, вочевидь, залишає Орбану певний простір для тиску на Київ у питанні тієї ж угорської нацменшини, яку він постійно качає, аби тримати в тонусі свій електорат. 

З іншого боку, ми також спостерігаємо певну зміну позиції Будапешта. Орбан вже не такий радикальний, а від Угорщини навіть на продовольчий саміт в Києві прибула президентка Каталін Новак і повідомила про участь її країни в програмі Grain from Ukraine. 

Пояснень дії уряду Віктора Орбана може бути декілька.

По-перше, Брюссель запропонував йому щось дійсно вартісне. Наприклад, пообіцяв не вводити санкції (наразі) за наступ на верховенство права та порушення прав людини. 

Або ж навпаки, і це-подруге, Брюссель за активної дипломатичної участі Києва доволі чітко пояснив Орбану, що його російська політика вже занадто відрізняється від загальноєвропейської, якщо не є за своєю суттю злочинною і відверто проросійською. 

Вагомим доповненням до цих "пояснень" могло стати рішення Євроради включити порушення санкцій до переліку злочинів. Адже, якщо уряд Орбана і надалі буде намагатися вести власну енергетичну гру із Росією, то отримає негативні наслідки у вигляді кримінальних справ.

Рішення Євроради є логічним кроком, пов’язаним із резолюцією ЄП щодо статусу Росії як держави-спонсора тероризму. Обидва вони свідчать про одну просту річ: як було — вже не буде. Європа відмовляється від російських енергоресурсів і на довгий час забуває взагалі про якийсь діалог з Росією, тобто до закінчення війни і виплати репарації Україні. 

Та це ще не все. Мова не тільки про закінчення війни чи виплати Україні з Росії (або ж через створення механізмів конфіскації активів РФ на користь України), але й про покарання режиму Владіміра Путіна, включно із ним самим. Йдеться про намір створити спеціальний трибунал для суду над вищим керівництвом Росії. І, як повідомили джерела "ДС", Офіс президента України готує в Європі презентацію щодо створення цього трибуналу. 

Ініціативу вже підтримала низка урядів, а консолідація російської політики Євросоюзу очікувано пришвидшить процес створення цього органу правосуддя. Бо це є нова жорстка політична тенденція, якої мають притримуватися всі члені ЄС. Без винятків.