Тріумф популіста. Чи втратимо ми підтримку Нідерландів після виборів

Дострокові парламентські вибори у Нідерландах, що відбулися 22 листопада, затверджують тренд на нове зростання популярності право- і лівопопулістів/євроскептиків на тлі війни, розв’язаної Росією проти України; і за майже півроку до виборів до Європарламенту. І разом з тим викликають все більше занепокоєння у нас, оскільки серед подібних партій є прихильники компромісу у війні; та й противники надання нам військової допомоги.

В принципі, до них можна віднести переможця виборів у Нідерландах – ультраправу Партію свободи (PVV), яку очолює місцевий "Трамп" — Герт Вілдерс. Це перша перемога за 20 років існування партії, яка 22 листопада, за попередніми даними отримала 23,7% голосів виборців і може претендувати приблизно на 37 мандатів.

Втім, аби мати більшість, PVV потребує вдвічі більше крісел у Палаті представників і плюс ще два, тобто 76. Що, в принципі, важко уявити у Нідерландах, де політична палітра вкрай насичена і різнобарвна. Власне, цьогоріч до нижньої палати парламенту йшла рекордна кількість партій – 26. До того ж дуже низький прохідний бар’єр (0,67%) пожвавлює конкуренцію серед партій як під час кампанії, так і вже в парламенті.

Так, окрім PVV до Палати представників проходять:

• союз лівих "Зелені ліві"-Партія праці (GL-PvdA) – 15,6%; 25 мандатів (+8);
• ліберальна Народна партія за свободу і демократію (VVD) прем’єр-міністра Марка Рютте – 15,2%; 24 (-10);
• створена влітку правоцентристська "Новий соціальний контракт" (NSC) – 12,9%; 20;
• соціал-ліберальна "Демократи 66" (D66) – 6,2%; 9 (-15);
• соціал-консервативний і аграрний "Фермерський громадянський рух" (BBB) – 4,7%; 7 (+6);
• правоцентристський "Християнсько-демократичний заклик" (CDA) – 3,3%; 5 (-10);
• Соціалістична партія (SP) – 3,2%; 5 (-4);
• лівоцентристська Denk – 2,4%; 3;
• проросійський правопопулістський "Форум за демократію" Тьєррі Боде (FvD) – 2,2%; 3 (-5);
• Партія захисту тварин (PvdD) – 2,2%; 3 (-3);
• консервативна Реформістська партія (SGP) – 2,1%; 3 (єдина партія в Нідерландах, що діє з 1918 р. без зміни бренду, злиття, об’єднання, тощо, і яка стабільно набирає близько 2%);
• правоцентристський "Християнський союз" (CU) – 2%, 3 (-2);
• соціал-ліберальна Volt – 1,7%; 2 (-1);
• євроскептична "Правильна відповідь 2021" (JA21) – 0,7%; 1 (-2).

Сюрпризи листопада

Насправді ці вибори принесли дві несподіванки, бо високі результати раптом набрали дві партії – вищезгадана партія Вілдерса і новачки з "Нового соціального контракту".

Скандальний ісламофоб-популіст Вілдерс нам уже добре відомий, адже його партія підтримувала консультативний референдум 2016 р. щодо Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною, на якому більшість виступили проти неї.

Що ж стосується "Нового соціального контракту", то цю партію було засновано лише 19 серпня 2023 р., але вона одразу, згідно опитувань, вийшла в лідери, хоча, як бачимо, все ж і посіла четверте місце. Проте це все одно фантастичний результат для партії, якій лише трохи більше трьох місяців. Причиною ж популярності політсили є її лідер – Пітер Омцігт. Він добре себе зарекомендував в якості принципового політика і депутата, який до того ж був одним з тих, хто зіграв ключову роль у відставці уряду Рютте через активну участь у розслідуванні дій влади і відомств під час скандалу, що виник через помилкове звинувачення тисяч родин у шахрайстві з отриманням допомоги для дітей у 2021 р. Принциповість Омцігта призвела до того, що він був вимушений піти зі своєї партії CDA, а 22 листопада – до отримання 20 мандатів у Палаті представників.

Сама ж партія Омцігта, на відміну від PVV, є проєвропейською. При тому її активісти є поміркованими євроскептиками, які прагнуть покращити ЄС, а не порвати із ним. І аналогічно NSC підтримує певне посилення міграційної політики. Втім, це теж тренд у Нідерландах, де питання міграції з інших країн є дуже гострим. Тому за деякими відмінностями всі топові партії так чи інакше декларують намір вирішити цю проблему.

Варіанти коаліцій

Нова міграційна політика – точка дотику для партій під час перемовин щодо парламентської коаліції. Та й кількість партій, що проходять до Палати представників, спонукає їх йти на компроміси, щоб отримати більшість і сформувати новий уряд. Це, до речі, відрізняє вибори у Нідерландах від нещодавніх виборів у Польщі, де перемогу отримала консервативна "Право і справедливість", але проти неї широким фронтом йшла об’єднана опозиції.

Враховуючи, що переможцем виборів у Нідерландах є PVV, прерогатива сформувати більшість і уряд є саме в неї. І наразі найбільш ймовірним варіантом місцеві експерти вважають коаліцію PVV, VVD і NSC, які разом можуть мати 71 мандат, а решту "доберуть" серед менших фракцій.

Такий варіант, на перший погляд, виглядає дивним, адже і VVD, і NSC декларували раніше неможливість участі у коаліції разом з партією Вілдерса. Однак із надходженням перших даних екзітполів обидві партії були вже більш обережні у висловлюваннях. І Омцігт, і Ділан Єшільгоз-Зегеріус (лідерка VVD) в середу ввечері були вкрай стримані у відповідях на питання щодо спільної з PVV коаліції. Щодо Вілдерса, то він готовий співпрацювати майже з ким завгодно.

Однак, якщо сторони раптом не домовляться між собою, то існує ще варіант уряду меншості на чолі з Франсом Тіммермансом (PvdA), який можуть сформувати ліві VVD, GL- PvdA, D66 і знов-таки NSC, які спільно мають десь 78 мандатів.

Подолання розбіжностей

Як зазначалося вище, ключові партії мають точки дотику в питанні міграції. Най і з відмінностями. Наприклад, PVV хоче заморозити надання притулку і ввести більше обмежень до імміграційної політики королівства. При цьому в цьому контексті партія Вілдерса найбільше переймається мігрантами і біженцями з мусульманських країн. VVD теж підтримує контроль над міграцією, але також і надання захисту тим, хто тікає від війни.

А от щодо підтримки Україні партії, зокрема PVV і VVD мають більш суттєві відмінності у поглядах.

VVD наполягає на тому, що королівство має продовжувати надавати Києву всю необхідну допомогу для протистояння Росії; водночас в контексті вступу України до ЄС VVD акцентує увагу на "результатах" нашої країни на цьому напрямку. Схожої думки дотримується BBB.

PVV дотримується позиції, що Нідерланди не мають більше надавати Україні військову допомогу, а зберегти ці ресурси для власної армії.

Звісно, одразу постає питання винищувачів F-16 для України, адже Нідерланди разом з Данією є лідерами авіаційної коаліції. Навряд чи Вілдерс скасовуватиме домовленість і рішення попереднього уряду, але не виключено, що гальмуватиме процес надання такої допомоги, та й взагалі допомоги для України.

Водночас, Вілдерс, зазначимо, виступає за посилення міграційної політики, але концентрується на мусульманах, а не на українцях. Колись, у 2014 р., він розповідав про нацистів на Майдані і виступав проти допомоги Україні, проте чітко засудив повномасштабне вторгнення РФ. Хоча його позиція, звичайно, може дуже кардинально і дуже швидко змінитися не на користь Україні. Але й заздалегідь не варто впадати у відчай і стверджувати, що в разі формування Вілдерсом коаліції і уряду, Нідерланди відмовляться від військової допомоги для нас. Адже ще можуть зіграти розбіжності партій у поглядах на низку вищенаведених питань.