Помер той – помре і ця. Як Берлусконі зіпсував Путіну несвятковий день

Чи День Росії був колись святом для Путіна?Швидше за клопітним днем, коли потрібно інструктувати двійника, що виступає перед чернью., і збирати, хоча б формально, ближнє коло допущених до автентичного тіла. Але навіть у такий, несвятковий день смерть Берлусконі напевно зіпсувала Путіну настрій.

Помер один із останніх друзів Путіна в Європі. І якщо після смерті Джавахарлала Неру Путіну, за його твердженням, нема з ким поговорити, то з відходом Берлусконі нема з ким навіть випити краденого кримського вина з Масандри. Сі Цзіньпін навряд чи удостоїть Путіна честі випивати з ним. Пити з Кабаєвою – нудно, із Золотовим – гидко, Шойгу – той більше за мухоморами. Медведєв, коли вип'є, намагається заволодіти ядерною валізкою, щоб знести Америку, чому пити з нею відверто страшно.

Загалом, все сумно, і в голові крутиться безглузда рима "Берлусконі рушив коні". І в тому, що смерть друга Сільвіо припала на офіційне свято, видно зловісне знамення, а Путін у знаки вірить. І навіть на похорон друга він поїхати не зможе – заважає ордер МКС. Знову доведеться посилати Лаврова — ну, а кого ще, Медведєва ж? І в море в Сочі не поринути: мало того, що з України може прилетіти, то ще й акули розперезалися. Щоправда, у Хургаді – але скільки від Сочі до Хургади? А якщо акула із біолабораторії, а та — в Одесі?

І навіть прізвище президента Італії, Матарелла, якому Путін через МЗС РФ направив офіційні співчуття, навіює невеселі думки. Аж надто вона на Мотороллу схожа, а той відомо як скінчив. І український наступ незрозумілий куди і коли діє на нерви. І челядь розбовталася: навіть Діма Пєсков, який роками їсть з руки, в інтерв'ю Sky News раптом ляпнув про "значні втрати", які "велика трагедія для нас". Як це розуміти, Дімо? Звідки "значні втрати" — ось офіційне зведення МО. Аксьонов, дрібний гоблін, і той дозволяє собі підгавкнути з Криму: "Президенту РФ Володимиру Путіну доведеться змінити цілі війни в Україні, оскільки країну не вдалося демілітаризувати, а Захід готується прийняти її до ЄС та НАТО". Йому вторить Костянтин Затулін — перший заступник голови комітету у справах СНД: "Денацифікація, демілітаризація, нейтралітет України та захист жителів Донецької та Луганської Народних Республік — за яким із цих пунктів ми досягли результатів на сьогоднішній день? По жодному. Більше того, деякі з них перестали мати всякий сенс".

Ні, ну який же собака сутулий цей Сутулін… Затулін… втім, не має значення.

Самотність глине. Навіть власним двійникам не можна довіряти. Жодного просвіту. І ось навіть не покликати друга Сільвіо до Криму, не посидіти з ним там душевно. Є, правда, ще друг Герхард, і він прискаче, тільки свисни, але, знову ж таки, все це не те. Нудний Герхард, немає в ньому італійського драйву. Хоч у Мавзолей від туги лягай, але й там влаштувався Ленін, який вигадав Україну. І, слідом за думкою: "Друг Сільвіо, забери мене з цієї депресивної дірки туди, де ми могли б безтурботно базікати в компанії з тобою і з твоїм другом Беніто", скупа сльоза котиться по щоці диктатора.

Втім, терпіти йому залишилося, мабуть, зовсім недовго. Наступний День Росії Путін може провести набагато цікавіше – і, головне, без неї.