Навсупір Росії. Навіщо Польща будує канал на Балтиці

У Польщі правляча партія "Право і справедливість" Ярослава Качиньського займається реалізацією амбітного проекту в Балтійському морі: Варшава має намір побудувати канал через Балтійську косу в районі селища Новий Світ, у її самому вузькому місці. Канал покликаний не тільки зв'язати місто Ельблонг з Балтійському морем через Гданську затоку, але і позбавити поляків від необхідності розраховувати на прихильність Росії, адже зараз усі судна повинні проходити через Балтійськ, де розташована база російського ВМФ. Однак крім каналу в регіоні - в Віслянській затоці - може (принаймні Польща це планує) з'явитися штучний острів, що ще більше змусить нервувати Москви.

Тендер на будівництво каналу заявлений в грудні минулого року, а тендерні документи були опубліковані на початку січня. Управління морської торгівлі в Гдині буде чекати пропозицій до 7 березня. Завершити будівництво у Варшаві сподіваються до 2022 р. Вартість проекту оцінили в 880 млн злотих (приблизно $237 млн), які будуть виділені з бюджету. За планами, довжина каналу складе трохи більше кілометра, його глибина - 5 м, а ширина близько 60 м. Канал дозволить заходити в затоку і, власне, в порт Ельблонг великим суднам довжиною 100 м і шириною 20 м.

За допомогою каналу Варшава має намір знизити вплив РФ у регіоні, що особливо актуально у зв'язку з діями росіян в Керченській протоці. Як заявив сам Качинський, "часи, коли росіяни вказували нам, що ми можемо, а що не можемо робити на нашій території, закінчилися". І презес не перебільшує. Кремль, користуючись розташуванням Балтійська, дійсно в минулому не раз пакостив Польщі. Наприклад, у 2003 р., туристів, не сходили в російському місті, змусили купувати російські візи. У 2006-му терміном на три роки Росія взагалі Балтійський протоку заблокувала. Зірвати проект різними способами Москва намагається і зараз. Один з них - турбота про екологію регіону. Ще в 2017-му Мінприроди РФ дуже распереживалось з цього приводу. Причому, перейнявшись біорізноманіттям, відомство закликало Варшави поділитися інформацією по проекту зі всіма країнами Балтійського регіону. До речі, кому-небудь надавалася інформація щодо незаконно зведеного мосту в окупований Росією Крим?

Розуміючи, що вплинути на Варшаву не вийде, Кремль пішов в обхід - вирішив нацькувати на поляків Брюссель. Міністр морських справ і судноплавства Польщі Марек Грабарчук 10 січня повідомив, що російська заступник міністра сільського господарства написала кляузу Єврокомісії, і ЄК запросила у польської сторони дані про вплив на екологічну ситуацію. Зараз, каже Грабарчук, готується відповідний лист до Брюсселя. Цікаво, що ЄС проковтнув наживку російського відомства, хоча, нагадаємо, 25 жовтня Європарламент в підтримку України ухвалив Резолюцію щодо ситуації в Азовському морі. І в документі, між іншим, законодавці провели паралель між ситуацією в Балтійському і Азовському морях, нагадавши, що свого часу Росія влаштовувала морську блокаду Польщі - країни - члена ЄС. Але РФ все одно змогла "достукатися" до Брюсселя, незважаючи на цю резолюцію.

Москва, безумовно, не залишить спроб перешкодити будівництву каналу, а також появи насипного - з матеріалу з дна затоки при перекопуванні - острова, бо, хто знає, як Варшава вирішить використовувати новий клаптик землі. Він, звичайно, невеликий - заввишки 2-3 м і площею 181 га (1,81 кв. км). Але і не маленький. Китай і на значно менших атолах і рифах зміг розгорнути бурхливу діяльність, яка турбує сусідів і США. Давайте пропонуємо острів в Віслянській затоці: по площі він буде приблизно дорівнює центру Києва. Наприклад, через такі точки: Софійський собор, Золоті ворота, станція метро "Театральна", Бесарабська площа, Верховна Рада, Майдан. Звичайно, "Форт Трамп" може на ньому і не поміститься, але який-небудь "Аванпост Трампа" - цілком. Якщо Вашингтон зацікавиться.

Вигода для України

Вона є. І не тільки тому, що Польща зміцнить свої позиції в протистоянні з Росією в регіоні. Але і тому, що відкриває перспективи економічного співробітництва. У 2007 р. адміністрація морпорту в Ельблонзі у співпраці з українським "Дзеркалом тижня", Балтійським університетом у шведському місті Уппсала і місцевими владами міст Західної України ініціювали концепцію "Балтійська Україна". Вона дає підстави для економічного, соціального, політичного і екологічного присутності України в Ельблонзі, а базується на дослідженні шведських вчених, згідно з яким межі регіону Балтійського моря збігаються з межами басейну цього моря. Тобто виходять за межі територій держав, що розташовані на його узбережжі. Тому Балтійськими країнами, на думку шведських вчених, можна також визнати Чехію, Словаччину, Україну, Білорусь та Норвегію.

Дана концепція дозволяє Києву створити свій портовий комплекс в Ельблонзі, що пов'язано безпосередньо з будівництвом вищезгаданого каналу. Плюс забезпечить співпрацю західноукраїнських міст з єврорегіоном "Балтика" (створений у 1998 р.). У сукупності ж концепція відкриває широкі можливості для економічного, інфраструктурного, туристичного співробітництва. Ну і вишенька на торті - присутність України, а також розширення, в піку Росії, списку Балтійських держав. Але, звичайно, щоб дана концепція стала реальністю, потрібна активізація українського дипломатичного корпусу та інших відомств у цьому напрямку. Шанси дуже великі, незважаючи на тертя між Варшавою і Києвом навколо історичних подій. Як не крути, для Польщі ще один союзник в регіоні не буде зайвим.

Азово-Чорноморський канал

Польський проект створення каналу може бути цікавий Україні насамперед у плані обміну досвідом, але і сам по собі, враховуючи подібність ситуацій на Балтиці та Азові. Тим більше що раніше вже озвучувалися пропозиції прокласти канал, щоб зв'язати Азовське і Чорне море, щоб нівелювати шкоду від російської блокади.

На сьогоднішній день опрацьовувалися три маршруту. Один з них - через Перекоп і Сиваш - прораховувала ініціативна група фахівців міста Генічеська. Своїми підрахунками вона поділилася з виданням "ВГолос". Такий канал буде в рази дорожче польського, оскільки довжина останнього - трохи більше кілометра, а українська може досягати 112-142 км. Тому вартість проекту оцінюється в $2 млрд, при окупності 7-8 років. Щоб каналом могли користуватися суду довжиною 160 м, шириною 31 м і осадкою до 7 м, його ширина повинна досягати 50 м, а на поворотних ділянках - 80,6 - 85 м.

Ще два альтернативних маршруту, як писав для "Українського мілітарного порталу" доктор технічних наук Олексій Альошин, - це Каховско-Кирилівський на базі зрошувального Каховського магістрального каналу з випрямленням уздовж лінії автодороги Каховка-Генічеськ. Його довжина - 120-125 км. Другий є більш витратним, зазначає автор. Це Запорозько-Стогановский/Новокостянтинівський судноплавний канал з дніпровським водозабором і шлюзами шириною 18-24 м між Васильевкой і дачним селищем Скелі.

Будівництво каналу гіпотетично може призвести до негативних наслідків для екології, тому вимагає детального аналізу. Однак є й політичні наслідки. З одного боку, той же Перекопський канал компенсує збитки від будівництва моста через Керченську протоку, а також стане перешкодою для можливого настання РФ по суші. З іншого - прорити канал буде означати визнання, що окупація Криму - далеко не тимчасова. Правда, наступ по суші з боку Криму і нове вторгнення російських сил зараз здається малоймовірним. Однак все може швидко змінитися.