"Так мало в ПАРЄ Педров?" Чому нинішня сесія - найспекотніша для України

Минулий вівторок, ймовірно, був ще не найчорнішим
Президент Чехії Мілош Земан

У осінній сесії ПАРЄ 2017 р. є шанси стати найважчою для України за всю історію участі нашої делегації у засіданнях. Адже здавалося, що сесія може бути дуже вдалим для України. В перший її день наша делегація отримала друге крісло голови комітету: до очолює комітет свободи слова Володимиру Ар'єву (БПП) приєдналася Олена Сотник ("Самопоміч"), обрана головою юридичного комітету ПАРЄ. До того ж було відомо, що надто проросійський голова ПАРЄ Педро Аграмунт після тривалих скандалів нарешті подав у відставку і на осінній сесії йому оберуть заміну (хоч і тимчасовий).

Однак виявилося, що вислів "так мало в Бразилії Педров", відноситься не тільки до латиноамериканській країні. І справа тут не стільки в тому, що Аграмунта до січневої сесії буде заміщати представник Кіпру Стелла Кириакидес, тоді як українська делегація голосувала за представника Литви Эмануэлиса Зингериса, про якому Леонід Ємець написав так: "Особистий друг Нємцова, категоричний супротивник агресії Росії і ворог режиму Путіна".

Позицію пані Кириакидес щодо російської агресії в Україні називають швидше нейтральною. І хоча, за словами українського делегати в ПАРЄ Борислава Берези, "це не те, що потрібно зараз Україні", перший заступник голови ВР Ірина Геращенко заявила, що наша делегація "готова активно співпрацювати з нею заради повернення довіри до ПАРЄ". Вона також додала, що у своїй першій промові Стелла Кириакидес заявила, що її пріоритет - боротьба з корупцією. На думку української делегації, "це актуальна тема в контексті політичної корупції", яку "розвела РФ у всіх міжнародних інституціях".

Не варто тільки забувати, що корупція - це наш головний біль. І якщо дійсно, як передбачає ще один український народний депутат Владислав Голуб, "цю сесію насправді готували під те, щоб вже на наступну сесію відбулося повернення Росії", саме нашої делегації, цілком можливо, доведеться відбиватися від антикорупційної активності нового голови ПАРЄ. Не встигаючи при цьому реагувати на підступи проросійських "корисних Педров", спрямовані на повернення російської делегації вже на січневу сесію - якраз за пару місяців до президентських виборів в РФ.

А таких підступів слід очікувати в досить великих кількостях. Поки що найбільш тривожним дзвінком стало поширене главою української делегації в ПАРЄ Володимиром Ар'євим заяву про те, що генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд намагається фінансовим шантажем схилити ПАРЄ до зняття санкцій з російської делегації. За словами Ар'єва, Ягланд заявив фракції Європейської народної партії, що "після відмови Росії вносити членські внески перед організацією два виходи - зберегти цінності або зберегти сама Рада Європи". Деякі члени української делегації, наприклад вищезгаданий Владислав Голуб, вже заявили, що в разі повернення російської делегації до того моменту, як вона виправить те, з-за чого була виставлена за двері в 2014 р. (тобто поки не поверне Крим), свою діяльність в ПАРЄ припинить вже Україна.

Звинувачення прес-секретаря Ягланда Деніела Хольтгена в тому, що Ар'єв спотворив слова генсека РЄ, тільки показали ще більшу небезпеку ситуації. Адже, за словами Хольтгена, "рішення про присутність Росії в ПАРЄ було б важливим з-за голосування за керівні посади Ради Європи, через генерального секретаря організації, за комісара Ради Європи з прав людини, а також суддів Європейського суду з прав людини" (спікер Ради федерації РФ Валентина Матвієнко дійсно заявила нещодавно, що Росія не буде визнавати рішення Європейського суду з прав людини, якщо наступник Аграмунта буде обраний без участі представників цих милих осіб з Москви).

Слова прес-секретаря означають як мінімум готовність ПАРЄ озиратися в питаннях захисту прав людини на країну, яка їх постійно нахабно, цинічно, та ще й показово порушує. Що ставить під питання здатність відстоювати їх самою Радою Європи.

Але справжню бурю в українському інформаційному просторі породило виступ президента Чехії Мілоша Земана і його заяву про те, що Україні пора змиритися з втратою Криму, прийнявши замість фінансову або нафтогазову компенсацію. Багатьох обурило не стільки сам виступ давно вже заслужив репутацію "руської консерви" Земана, від якого відхрещуються дуже багато хто з його співвітчизників (в тому числі і входять в уряд). А те, що його слова про необхідність "купити" згода Києва на анексію Криму не зустріли ніякого обурення у представників ПАРЄ.

Як вже писала "ДС", після виступу чеського президента "слово брали депутати з Франції, Вірменії, Великобританії, Сербії, але жоден з них не підняв цю тему, вибираючи інші питання для чеського гостя". А от коли черга дійшла до Владислава Голуба, головуючий оголосив, що час вичерпано, незважаючи на те, що до завершення сесії ще залишалося близько 5 хвилин. Слід зазначити, що вів засідання виконуючий обов'язки голови ПАРЄ Роджер Гейл, який напередодні заявив, що рішення Кремля урізати фінансування ПАРЄ "несе безпрецедентні проблеми для організації".

Все це показує, що українській делегації слід бути готовою до серйозного протистояння з європейськими "корисними Педрами" і в середу, в день виступу в ПАРЄ президента України, і особливо у четвер, коли будуть обговорювати наш новий закон про освіту (Борислав Береза у вівторок в ефірі одного з українських телеканалів обрушився з критикою на наших дипломатів за те, що досі немає перекладу цього документа хоча б на англійську). А також в будь-який інший момент, коли хтось з "Педров" захоче протягнути рішення про повернення в зал делегації з країни-агресора.