Подарунок від Меркель. Що означає німецьке добро на "Північний потік-2"
Раніше позитивне рішення щодо реалізації проекту винесло Гірське відомство міста Штральзунд, схваливши будівництво та експлуатацію 55-кілометрової ділянки газопроводу в територіальних водах та на континентальному шельфі ФРН.
Таким чином, всі необхідні дозволи для німецького ділянки російського газопроводу загальною протяжністю 85 км отримано.
Читайте також: Збити ціну. Чому Меркель таки добудує "Північний потік-2"
Звичайно, все ще тривають процедури отримання дозволів в інших чотирьох країнах вздовж маршруту газопроводу - Росії, Фінляндії, Швеції і Данії. У двох останніх випадках у будівельників навіть можуть виникнути проблеми - особливо в Данії, де парламент прийняв закон, що дозволяє заборонити будівництво газопроводу з міркувань безпеки. Але ціною збільшення витрат і часу будівництва територіальні води Данії біля острова Бронхольм можна в крайньому випадку обійти. Критично важливим для учасників проекту було саме дозвіл німецької сторони. Яке і було благополучно отримано.
Ще однією перепоною на шляху другого "Північного потоку" може стати рішення комітету Європарламенту з питань промисловості, досліджень та енергетики, який схвалив поправки в газову директиву, згідно з якою правила Третього енергопакету повинні поширюватися і на морські газопроводи, що зв'язують ЄС з третіми країнами. Якщо рішення підтримає і Європейська рада, то для проекту "Північний потік-2" доведеться створити незалежного оператора, а "Газпром", який є єдиним акціонером Nord Stream 2 AG, втратить можливість впливати на операційну діяльність, тарифи на прокачування по газопроводу потрібно буде погоджувати з регулятором, а до газопроводу, крім "Газпрому", доведеться забезпечити доступ інших постачальників.
Притому запустити "Північний потік-2" до кінця 2019 р. і скромно відмовитися від транзиту через Україну, просто не підписавши новий договір у 2019 р., "Газпром", незважаючи на все, не зможе. Оскільки газопровід Eugal, який повинен стати продовженням "Північного потоку-2" по території Німеччини, буде добудований до кінця 2020 р., або навіть в 2021-м. Втім, це не змінює суті. Україна та Польща з великою ймовірністю втрачають як мінімум половину транзиту російського газу.
Змінити ситуацію може лише один фактор. Після серії землетрусів влади Нідерландів збираються вдвічі скоротити видобуток на найбільшому європейському газовому родовищі в Гронінген. Що автоматично відкриє в європейському газовому балансі "дірку" розміром в 10 мільярдів кубів на рік. Тоді, якщо "Газпром" зможе "перекрити" дефіцит збільшенням видобутку, з одного боку, буде збережено більше половини транзиту через Україну і Польщу. Але ЄС стане ще більш залежною від російського газу, який надходитиме через нашу територію. Такий от вибір між поганим і гіршим.
Сьогоднішнє рішення німецької місцевої влади виглядає досить неприємним для українців і поляків - особливо на тлі вчорашнього солідарного сеансу вигнання російських шпигунів у дипломатичних смокінгах.
Пояснити його можна тільки одним. У Берліні досі не розуміють - або роблять вигляд, що не розуміють, того факту, що вся російська економіка є тільки знаряддям для геополітичних ігор Кремля. Знаряддям таким же, як і шпигуни, працюють під дипломатичним імунітетом. І в таких умовах однією рукою виганяти дипломатів, а інший - допускати на ринок "Газпром" з його лобістськими грошима, здатність купувати політиків і впливати на ЗМІ просто якось, м'яко кажучи, нелогічно.
І поки в Берліні не усвідомлюють тотального характеру протистояння з Росією, у Володимира Путіна завжди будуть залишатися шанси для лобіювання проросійської п'ятої колони в Німеччині. Яка при несприятливих умовах може викопати могилу для ХДС/ХСС вже на наступних виборах.
