Геополітичні зайці. Чому Кремль накинувся з погрозами на Кіпр
На тлі інциденту в Керченській протоці, саміту НАТО в Брюсселі та ультиматуму США, висунутого Росії щодо порушення Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (ДРСМД), Росія, як водиться, загрожує бити по країнам Європи, які візьмуть американські ракети. І раптом на брифінгу з'являється спікер МЗС РФ Марія Захарова і... приймається загрожувати Кіпру.
Захарова, зокрема, пообіцяла Нікосії "небезпечні і дестабілізуючі наслідки" у зв'язку з розміщенням на острові бази ЗС США з метою стримування РФ.
Примітно, що про відповідних планах або хоча б бажання США інформації в самих Штатах рівно нуль. Але в МЗС РФ посилаються на дані з різних джерел" про те, що у Вашингтоні розглядаються різні варіанти "нарощування військової присутності на Кіпрі".
Істерика Захарової на перший погляд (але тільки на перший) виглядає просто істерикою, адже на Кіпрі отже є дві бази Великобританії - члена НАТО і найближчого союзника США. І саме з Кіпру британці наносили удари по Сирії в цьому році. Так що присутність американців за замовчуванням цілком можливо.
Гаразд, припустимо, що сценарій з розміщенням Штатами бази на острові реальний. У такому випадку паніка Москви виправдана. Адже Кіпр має стратегічне розташування, що дозволяє в теорії суттєво підкосити позиції Росії в Середземному морі. Та й в цілому це може бути ознакою того, що США у відповідь на агресивну поведінку російських моряків вирішили показати "ху із ху" в різних куточках Світового океану. Тим більше, що одночасно з погрозами Захарової есмінець ВМС США McCampbell вперше за майже 30 років у рамках операції "Вільна навігація" демонстративно пройшовся вздовж кордону спірній частині Японського моря біля Владивостока. Спікер Тихоокеанського флоту США Рейчел Макмаррі пояснила, що таким чином був кинутий виклик надмірним морським вимогам Росії та відстоюючи свободу судноплавства і законного морепользования".
Кіпр також чудово підійшов би на роль "митного пункту" США, оскільки розташований біля сирійських берегів. Дві наявні на острові бази Великобританії фактично "дивляться" на росіян в Тартусі. Виникає питання, навіщо американцям вишукувати кошти, проводити через кілька рівнів влади відповідне рішення, перевантажувати інфраструктуру острова, якщо є британські бази - Аркотири і Декелія? До того ж невелика - на п'ять вертольотів і 40 чоловік персоналу - база США на Кіпрі була. Її створили в 2013 р. після нападу на дипмісію США в лівійському Бенгазі, в результаті чого загинули четверо американців, включаючи посла Кристофера Стівенса. Поява бази аргументували виконанням місії з евакуації в схожих ситуаціях, але закрили в серпні 2017 р. Виявилося, що особливої потреби в ній не було. Як визнаються військовослужбовці, персонал нічим особливо не займався, лише час від часу намотував круги в небі Кіпру, щоб не втратити навик. Та й її створення, виявилося, не було погоджено з Держдепартаментом. Що показав вересневий звіт Управління генерального інспектора Держдепу, в якому відомство констатувало: Штати даремно витратили $70 млн.
Вкрай малоймовірно, що за рік ставлення до такої бази в США змінилося б. В сукупності з наявністю там британських баз всі ці фактори порушують логіку Захарової. Але вона все ж таки є. А міфічна військова база США - лише прикриття. Давайте розберемося, що, власне, викликало таку бурхливу реакцію підопічних Сергія Лаврова? Зайців, яких у Лаврова намагаються одним пострілом відправити в інший світ, насправді чотири.
По-перше, створення Москвою фейку про базі американців на Кіпрі хоч в якійсь мірі має відвернути увагу від інциденту в Керченській протоці і поточних розмов про вихід США з ДРСМД. Кремль традиційно в таких ситуаціях переходить в атаку на іншому фронті. Благо уразливих точок у світі, куди можна залізти шаловлівимі рученятами, предостатньо. А Кіпр прекрасно для цього підходить силу своєї історичної і політичної специфіки.
І тут проглядається друга причина активізації Москви - вбити глибше клин між Туреччиною і США із втягуванням в протистояння ще й Греції, зрадницьки (з точки зору Кремля) пішла на зближення зі Сполученими Штатами і побівшей горщики з РФ.
Момент перший. Закид у информполе міфу про американців на Кіпрі повинен переконати Анкару, що США можуть вивести свої сили з баз в Туреччині, що, безумовно, слід сприйняти як новий виток ескалації у відносинах між двома країнами.
Теоретично, віддавши перевагу Кіпр, його грецьку частину, Туреччини, Вашингтон таким чином нібито підтримає Афіни, з якими у Анкари відносини гірше з кожним днем. У той же час Росії домогтися скорочення присутності сил НАТО хоча б в Туреччині буде практично неможливо. Навіть якщо фейк про Кіпрі туркам "зайде", Анкара не вкаже на двері американцям, оскільки їх негайно ж з усією гостинністю візьмуть греки. Нагадаємо, в жовтні цього року минобороны Греції гостинно запропонував США відразу три точки базування - в Ларисі, Волосі і Александруполисе. Ось і намагаються в РФ ще більше погіршити відносини Туреччини з США, Туреччину і Грецію і в цілому зірвати поліпшення діалогу між Вашингтоном і Афінами.
Момент другий. Поява бази Штатів на Кіпрі в МЗС РФ придумали на тлі нарощування військового присутності турків на острові і довколишніх водах. Мало того, буквально на цьому тижні турецька державна преса повідомила, що вже до 2019 р. на окупованій Туреччиною північній частині Кіпру з'явиться військово-морська база. Що значно посилить положення турецьких сил на морі, оскільки стане доповненням до баз Туреччини в Сомалі, Катарі, а також, за деякою інформацією, будується на суданському острові Суакин в Червоному морі.
Реджеп Тайіп Ердоган цією базою також має намір домогтися реалізації декількох завдань. Одна з яких полягає в мобілізації націоналістично налаштованого електорату перед березневими виборами. А друга безпосередньо пов'язана з економічними інтересами Туреччини. Анкара грає м'язами біля берегів Кіпру, бажаючи долучитися до дерибану багатств шельфу. Турки вимагають від Нікосії співробітництва з Турецькою Республікою Північний Кіпр (ТСРК) у розвідку запасів нафти і газу. А аргументи - це флот і постійні порушення повітряного простору і захід у територіальні води. Минулого місяця постпред Кіпру при ООН Поллі Іоанну відправила лист генсекові Антоніу Гутерришу два документи з детальним описом усіх порушень турецької сторони в серпні поточного року.
Плюс до всього ще два роки тому Туреччина тішила себе надією на участь у поставках газу з великого ізраїльського родовища "Левіафан" в Європу. Проте їй дали від воріт поворот. Ізраїль поховав плани Анкари перетворити країну в енергетичний хаб і збудував маршрут через Кіпр і Грецію. Саме остання стане таким хабом, оскільки на її території буде проходити Трансадріатичний газопровід (TAP), через який у Європу надходить газ з Азербайджану. Плюс недалеко від Афін працює термінал з прийому скрапленого газу "Ревитусса".
Мало того, 25 листопада міністр енергетики Ізраїлю Юваль Штайніц повідомив, що вже готове техніко-економічне обґрунтування проекту (яке, до речі, фінансував та ЄС), що отримав робочу назву Eastmed. Єрусалим, Нікосія, Афіни і Рим домовилися до лютого візувати остаточну угоду, а запустити в роботу газопровід потужністю 10-20 млрд кубометрів планується вже у 2025 р.
Проект - як кістка в горлі для Туреччини. Кошмаря Кіпр, Анкара намагається одночасно створити труднощі для реалізації проекту Eastmed і розіграти трансформацію в энергохаб допомогою шельфу Кіпру. Але Eastmed - новий потужний газопровід на півдні Європи - так само кістка в горлі і у "Газпрому". У "Турецького потоку" в додаток до ТАР з'являється новий конкурент. І це третя причина, по якій Захарова накинулася на Кіпр. Тому Росія вже щосили трудиться над дестабілізацією регіону і підіграє Туреччини, однак переслідуючи насамперед свої інтереси в поточному конфлікті.
Четвертий заєць, якого в Москві намагаються пристрелити, стосується вже трикутника Росія-Кіпр-США. І в першу чергу товстосумів з оточення Путіна, які перекладали кошти з однієї кишені в іншу в кіпрських офшорах. Як відомо, зараз Кіпр намагається очистити імідж - відмитися від статусу чи не головною пральні грошей з пострадянських країн, і особливо з РФ. У зв'язку з цим Центробанк Кіпру в червні 2018 р. зобов'язав банки пильнішим ставитися до офшорів. Цьому рішенню передували тривалі переговори Нікосії і мінфіну США щодо відмивання росіянами коштів через офшори. У квітні американське відомство передало органам Кіпру список з 150 офшорів, пов'язаних з російськими компаніями, в тому числі з санкційного списку США. Кіпрський Центробанк почав діяти - для початку були заморожені рахунки в семи кіпрських банках. І на цьому Нікосія не зупиниться. Не може. Враховуючи, що санкційне тиск США на Росію лише зростає.
Розуміючи, що американці все активніше будуть розплутувати фінансово-корупційний клубок наближених до Кремля, Москва заявою Захарової також намагається залякати кіпріотів - віднадити їх від контактів з Вашингтоном або, принаймні, змусити не "здавати" всіх.
