Чи не чіпайте Орбана. Чому Угорщина хоче заблокувати нові санкції проти Росії

Журналіст EUobserver Ендрю Реттман з посиланням на власні джерела в дипломатичних колах ЄС пише про підготовлюваний пакеті санкцій відносно Москви, Китаю та інших країн і пояснює, чому Угорщина пригрозила накласти вето на них.

Новий пакет санкцій ЄС буде спрямований проти Китаю, Еритреї, Лівії, Північній Кореї, Росії та Південного Судану як найбільших в світі порушників прав людини.

Санкції в цілому торкнуться 11 чиновників і чотири організації в шести країнах.

Джерела в ЄС повідомили EUobserver, що стосовно китайських чиновників санкції будуть введені за переслідування уйгурської меншини, а не за репресії проти протестуючих в Гонконзі, які борються за демократію. Росіяни ж причетні до порушень прав людини в Чечні, додав співрозмовник видання.

Список санкцій був узгоджений дипломатами ЄС в Брюсселі в четвер, 11 березня, і вступить в силу після затвердження його міністрами закордонних справ 22 березня. Фігурантів його чекає заборона на надання віз в ЄС і заморожування їх активів.

Їх імена і назви опублікують в офіційному виданні ЄС, що "присоромить" уряди цих країн, які просто спостерігали за тим, як ті безкарно вчиняють злочини.

Такий захід стане другим раундом санкцій боротьби Євросоюзу з порушниками в рамках нещодавно прийнятого "Глобального режиму санкцій в області прав людини". Під час першого раунду в минулому місяці були названі імена чотирьох росіян, причетних до арешту лідера російської опозиції Олексія Навального.

Новий список схвалили найбільші країни ЄС — Франція, Німеччина та Італія. У дипломатичних колах його вважали досить сміливим.

"Просто диво, що на такій ранній стадії було досягнуто згоди про використання цього інструменту проти Росії і Китаю", — сказав один європейський дипломат. "Вони опинилися в досить "хорошій компанії", — з іронією додав він, маючи на увазі репутацію Північної Кореї і африканських держав. Однак деякі захисники прав людини все ж розчаруються, оскільки очікували бачити в чорному списку інших росіян, а також Саудівську Аравію.

Новий пакет санкцій неофіційно називають "Європейським актом Магнітського", оскільки їх вводять по аналогії з американськими, канадськими, британськими та балтійськими санкціями.

США свого часу назвали імена росіян, відповідальних за вбивство антикорупціонера Сергія Магнітського в 2009 р., до якого причетна верхівка Кремля.

ЄС їхній приклад наслідував, оскільки "це незалежний режим [санкцій], тому нам не потрібно наслідувати приклад США", — сказало джерело.

Однак для Білла Браудера, колишнього роботодавця Магнітського, очевидно, що "через вплив [президента Росії Володимира] Путіна на більш слабкі держави-члени, такі як Угорщина і Кіпр, і існує така дисфункція у зовнішній політиці ЄС щодо Росії, а тому це був закономірний результат ".

Вето Угорщини

За словами джерел, Угорщина до затвердження санкцій у четвер загрожувала ветувати новий список через недостатність доказів провини фігурантів.

Як повідомив один європейський дипломат, ряд інших країн також висловили стурбованість браком доказів.

Однак, за словами співрозмовників, загроза Угорщини — це спосіб показати колегам в ЄС, які проблеми вона може створити, якщо вони продовжать чинити тиск на прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в зв'язку з посяганням на верховенство права у нього на батьківщині.

"Дуже дивно, що лише одна країна настільки енергійно виступає проти санкцій", — відзначило джерело видання.

"Угорці вважають, що можуть отримати якісь важелі впливу в конфлікті навколо верховенства права, будучи при цьому засранцями в усьому іншому", — додав європейський дипломат.

Посольство Угорщини в ЄС відмовилося надати коментарі.

Тим часом, коли міністри закордонних справ Союзу зустрінуться в кінці цього місяця, він також введе додаткові санкції щодо М'янми після вбивств протестувальників проти військового перевороту. Однак санкції будуть введені за допомогою іншого юридичного інструменту, який націлений проти хунти в цілому, а не проти окремих порушників.