Корупція по-швейцарськи. Як сутенер поліцейських здав і при чому тут НАБУ

Рядова, загалом-то, історія, що сталася в Швейцарії, напрочуд яскраво відобразила різницю в пристрої наших товариств і нашої свідомості.

Все почалося банально: якийсь житель Женеви, вирішивши придбати нерухомість в сусідньому кантоні Вале, звернувся в місцеву ріелторську контору. Гроші на її покупку (півмільйона швейцарських франків) він привіз готівкою.

Що ж, сумкою з грошима у нас нікого не здивуєш. Досить згадати реєстрацію кандидатів у президенти та Інну Богословську, яка принесла два з половиною мільйони гривень готівкою в пакеті. Підрахунку того, як часто насправді розраховуються готівкою клієнти українських ріелторів, ніхто не веде, але, ймовірно, і там вони у великому ходу, хоча за електронними платежами і банківськими картками Україна входить у число світових лідерів. У випадку з нерухомістю готівку гарні ще й тим, що дозволяють мінімізувати витрати на податки. Словом, понаехавший в Вале женевец діяв практично і в цілому вірно. Недарма все-таки це місто так любив вождь світового пролетаріату товариш Ленін.

А далі український і швейцарський шляхи розходяться: замість того щоб порадіти правильному клієнту, ріелтори повідомили про нього в податкову службу Женеви. Тобто гроші-то вони взяли і операцію оформили, але клієнта вирішили на всяк випадок засвітити. Хоча, хто знає, як там у них все було - може, трапився неприємний тип та чим-то їх образив.

Податківці в Женеві теж зраділа - і це теж була нормальна реакція. Адже ми знаємо: з людиною, у якого є готівка, завжди знайдеться про що поговорити і домовитися про щось цікаве. З такою людиною як-то відразу виникає маса тем для розмови, він ділиться готівкою і йде займатися своїми справами, і всі залишаються задоволені.

Спочатку все йшло добре. Інспектори з'ясували, що 40-річний покупець декларував лише 40 тис. франків доходу в рік, так що півмільйона - це його дохід за дванадцять з половиною років, і привід для розмови виник. Але далі почалися незрозумілі речі: замість того щоб по-доброму поспілкуватися і прийти до угоди, громадянина затримали за підозрою в несплаті податків і приховуванні доходів, помістили під варту, вилучили цифрові носії, а на одному зі смартфонів виявили листування з поліцейськими. З'ясувалося, що затриманий - сутенер, а представники женевської поліції і співробітники муніципалітету (всього близько 20 осіб) протягом шести років допомагали йому вести справи, отримуючи частку від доходів і місце в журі конкурсів на кращу секс-робітницю.

Цікаво, що виплило б на світ, якщо б хтось із ЦВК написав в податкову і попросив перевірити походження готівки у кандидатів в президенти? Але все-таки Україна - не Швейцарія, так що, ймовірно, не виплило б нічого - хіба що готівка трохи перераспределилась б, ставши ближче до народу. З іншого боку, як ми бачимо, Швейцарія - теж різна, і якщо в Вале засіли похмурі кляузників, то Женева - веселий і позитивний місто. До речі, сама по собі проституція не є в Швейцарії незаконним заняттям. Ось тільки податки з неї треба платити, і саме за їх несплати розгорівся весь сир-бор.

І ще: в силу ряду особливостей Швейцарії витрати на оренду приміщень є болючою графою витрат при легальному занятті проституцією. Схоже, що заарештований хотів розширити свій бізнес, відкривши в Вале філія, але ріелтори зламали цей задум і, по суті, самі себе і покарали.

Слідство триває, його веде відділ внутрішньої безпеки поліції - у Швейцарії він називається Генеральною інспекцією (IGS), причому один із співробітників IGS теж виявився замішаний у цій справі.

Цю історію розповіла швейцарська "Наша Газета", яка виходить російською мовою. Як виявилося, женевські поліцейські взагалі майстра на всі руки - починаючи від кришування бізнесів, легальних і нелегальних, і торгівлі інформацією про переміщення цінностей, цікавить грабіжників, до дрібних крадіжок і куріння конопель з камери схову речових доказів. Ось все-таки недарма Женеви так любила вся російська еміграція, а не тільки Володимир Ілліч. Вже хто-хто, а російські соціал-демократи знали толк і в нальотах, і у повій.

Отже, між Україною і Швейцарією є схожість - так, корупція є і там, і там. І це показує, що люди - скрізь люди, а не святі, і видається за аксіому версія про те, що Україна жахливо корумпована порівняно з Європою, є деяким перебільшенням. Навпаки, ситуація скрізь схожа: всі не проти підзаробити до зарплати, яка завжди менше, ніж хотілося б, і від трудів праведних викурити на халяву по одвірка. Але є важлива відмінність. Уявіть собі, що така історія трапилася б у нас в Україні, - і те, які зусилля були кинуті на висновок ліпших чиновників з-під удару. У підсумку все вилилося б в сумну метушню, що переходить в зовсім похмурі речі, начебто усунення свідків.

А швейцарці ставляться до цього простіше: засвітився - звільнили, набрали нових, нічого гріти місце, якщо руки криві, дай шанс іншим спробувати себе. Строки для ліпших - не смертельні, в'язниці комфортні, при бажанні можна отримувати професію або займатися самоосвітою, загалом, час, проведений там, не виявляється обов'язково втраченим.

Тобто впиратися до кінця і здійснювати ще більш тяжкі злочини, щоб піти від відповідальності за будь-яку ціну, громоздя одне на інше, особливого сенсу немає. Що ж стосується корупції та ухилення від податків як таких, то вони від заміни діючих осіб нікуди не зникнуть. Нові поліцейські і службовці, набрані замість старих, теж не без гріха.

Але така ротація дуже важлива. Так, люди не ангели, а поліція схильна брати хабарі, і так було завжди, з того моменту, коли кому вперше прийшла в голову думка найняти одних розбійників для захисту від інших. Але по-справжньому страшним злом корупція стає лише тоді, коли з'являються невразливі касти і клани, які живуть корупційним доходами з покоління в покоління. Коли виникає монополія на корупцію для вузького кола вибраних, яких неможливо відпихнути від годівниці, навіть якщо вони спіймані за руку.

Якщо ж цього немає - все не так погано. Іншими словами (НАБУ та іншим войовничим борцям за чистоту рядів на замітку), жорстокі кари в боротьбі з корупцією не дають результату, а от регулярна ротація дає - і ще який. Ротація породжує звичку легко здавати корупціонерів і легко звільняти їх, не караючи з особливою жорсткістю. А це, в свою чергу, створює старт для наступного кроку - для поступового конструювання ситуації, коли вигоди від чесності - і, як наслідок, тривалого перебування на посаді - стають співставними з вигодами від короткого корупційного ривка.