Карантин не потрібен? Чому в Швеції провалився експеримент з коронавірусом

З настанням осені статистика захворюваності коронавірусом в Україні стала стрімко погіршуватися — вже подолано рубіж в 6 тис. хворих за добу. Карантин рішенням Кабміну продовжений до 31 грудня, дітей відправили на канікули. Однак з огляду на те, що на носі місцеві вибори — подія надзвичайної важливості для Зе-команди, очікувати серйозного посилення заходів безпеки не варто.

Хоча варто було б. Адже що може статися, на своєму прикладі вже показала Швеція, влада якої цієї весни відмовилася вводити карантин як такий і навіть прагнула нівелювати його ефективність.

Така політика знайшла прихильників не тільки в Швеції, а й далеко за її межами. Так, прикладом для наслідування скандинавську країну називав головний інфекціоніст США і радник Дональда Трампа Скотт Атлас. Аналогічної думки дотримувалися і учасники акцій протесту проти локдауну в Німеччині.

Кивали на шведський досвід, звичайно ж, і в Україні, аргументуючи таким чином необхідність відмовитися від строгого карантину.

Так, з локдауном в Україні не все гладко було. Закрили все, що тільки можна. Транспорт зупинили, бізнес теж. А ось із забезпеченням медиків усім необхідним і допомогою бізнесу не склалося. Але все-таки без цих обмежень цифри навесні були б набагато гірші.

Саме ж порівняння зі Швецією і пропозиція використовувати її досвід — це чиста маніпуляція.

По-перше, з тієї простої причини, що строго всіх заходів безпеки українці дотримувалися недовго (досить швидко перестали боятися), та й далеко не всі. Сьогодні ж українці трансформувалися у різного роду "підборідочников", "перископів", "налокітників" і т. д., старанно уникаючи носити маску так, як слід. Тому де-факто шведський досвід не дуже відрізняється від українського досвіду.

По-друге, показники захворюваності в Швеції насправді були не такими вже й хорошими. Якщо порівнювати статистику в Швеції і США, де завдяки безладній політиці Трампа протидію пандемії експертне середовище оцінювало як провальну, рівень смертності був приблизно однаковим. В деякі періоди, наприклад, з 7 до 9 квітня, від коронавірусу в Швеції померло більше людей (на мільйон жителів), ніж в Італії. Якщо порівнювати з сусідньої Фінляндією, то жертв було в 10 разів більше.

На сьогодні в Швеції інфіковані 103 тис. осіб, з них померли 5918. При цьому населення Швеції — близько 10 млн чоловік. В Україні, де населення майже в чотири рази більше, померлих від коронавірусної хвороби майже стільки ж.

Експерименти двох епідеміологів

Ці кілька цифр і ті, які будуть наведені нижче, а також досить відчутні соціальні зміни в Швеції — прямий наслідок спірною політики і рішень головного епідеміолога Швеції Андерса Тегнелла і, судячи з усього, його попередника і однодумця Йохана Гізеке.

Тегнелл, глава Агентства громадського здоров'я (Folkhälsomyndighetens, або FoHM), явно був спонуканий ідеєю формування колективного імунітету у співгромадян. У цьому його гаряче підтримував Гізеке, який, як з'ясувалося, з березня на платній основі надавав консультації відомству. Тому, коли Гізеке нахвалював стратегію свого наступника в статті для журналу Lancet, опублікованій 5 травня, це був конфлікт інтересів.

Позиція Гізеке, який нашіптував в вуха Тегнелла, була наступною: переважна більшість, а саме 98–99% хворих, не знають, що інфіковані коронавірусом, а тому навіть не варто намагатися зупинити поширення вірусу — варто зосередитися на наданні медичної допомоги тим, у кого є яскраво виражені симптоми.

Гізеке в статті передбачав, що до кінця квітня інфікованими будуть 21% жителів Стокгольма. На думку ж Тегнелла, через місяць у 40% жителів столиці вже будуть антитіла.

Але. По-перше, дослідження, проведене в кінці травня, показало, що таких виявилося лише 6%. По-друге, вже влітку з'явилися інші наукові роботи, згідно з якими імунітет від коронавірусу — штука недовговічна. Раз перехворівши, гарантований щит від Covid-19 не одержати. Мало того, 12 жовтня в Нідерландах була зафіксована перша смерть після повторного зараження.

Колективний імунітет виявився недосяжною метою. У довгостроковій перспективі. Тому що після червневих антирекордів (24 червня — 1698 нових випадків) показники почали знижуватися. Хоча тут радше зіграли свою роль підвищення температури і період відпусток — шведи почали роз'їжджатися по віддалених небагатолюдних місцях.

Як результат, на початок вересня щодня фіксувалося всього близько 200 нових випадків. Однак затишшя довго не тривало. Уже з кінця вересня в Швеції спостерігається стабільний приріст інфікованих. Наприклад, в кінці вересня було вже 633 нових випадки, в середині жовтня — 970 випадків. У столиці з початку вересня за три тижні кількість нових випадків інфікування зросла втричі — з близько 300 до майже 1 тис.

Науковий буллінг

Андерс Тегнелл і його відомство боролися не стільки з коронавірусом, скільки з тими, хто хоче з ним боротися. Ті, хто оспорював його методику невведення карантину і лікування лише "найтяжчих", в результаті ставали ворогами. Однією з тих, кому "пощастило" потрапити в цю категорію, виявилася доктор медицини в сфері вірусології та біології пухлини, відома в Швеції автор книг Лена Ейхорн.

В інтерв'ю журналу Science вона розповіла, що з тривогою сприйняла новини з китайського Уханя, прочитавши 31 січня наукову статтю в Lancet про коронавіруси, яка пророкувала спалахи вірусу по всьому світу. При цьому в Швеції, як бачила Ейхорн, для підготовки до епідемії нічого не робилося. Тому доктор вирішила зв'язатися з Тегнеллом і поцікавилася, чи не вважає він, що пора б уже щось робити. Відповідь головного епідеміолога королівства була наступною: "Всі намагаються застосувати складні моделі до вкрай незначної кількості даних".

В ході подальшого листування електронкою Андерс Тегнелл також відкинув ідею з обмеженням рейсів в Китай, пославшись на думку Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка такі заходи тоді не підтримала.

Затим Тегнелл взагалі припинив спілкування з Ейхорн. Вона з панікою спостерігала за тим, як 30 тис. чоловік зібралися в Стокгольмі 7 березня, щоб подивитися "Євробачення". "Я божеволію. Не можу просто сидіти склавши руки", — згадує Ейхорн про свої емоції в ті дні. Після чого вона вирішила шукати однодумців в науковому світі — серед тих, хто також був стурбований бездіяльністю FoHM.

А таких, як виявилося, було чимало. Ейхорн через професора інфекційних хвороб Університету Уппсали Бйорна Олсена вийшла на групу "інфекціоністів, вірусологів, епідеміологів", відому як "Група 22". Чисельність групи сьогодні виросла до 200 осіб, а сама група змінила назву на Vetenskapsforum Covid-19 ("Науковий форум Covid-19").

Члени цієї групи зайнялися тим, що намагалися через публікації в провідних наукових виданнях і виступи в ЗМІ змусити владу серйозно поставитися до епідемії і піти на жорсткі заходи щодо стримування коронавірусу.

Будинки для людей похилого віку та школи

За словами імунолога Сессіль Науклер, вже 12 березня кількість нових випадків перевищувала кількість тестів, які могла проводити Швеція. Тому FoHM постановило: тестуйте тільки людей з яскраво вираженими симптомами. А в директиві до стокгольмських клінік зазначалося: не брати в реанімацію людей з надмірною вагою і людей старших за 80 років, оскільки у них менше шансів на одужання.

В результаті з початку пандемії буквально протягом декількох тижнів в будинках для людей похилого віку померла приблизно тисяча осіб. У Стокгольмі в таких установах проживали 14 тис. осіб, померло 7%.

При цьому школи, кафе, тренажерні зали ніхто не закривав на відміну від сусідньої Норвегії. Лише ближче до кінця березня в Швеції вирішили обмежити зібрання людей (до 500 осіб), але дитсадки і школи ніхто не чіпав.

Відомство Андерса в липні опублікувало доповідь, в якій порівняло ситуацію в Швеції і Фінляндії, що закрила школи на період з березня по травень. Автори доповіді пишуть, що, мовляв, який сенс було закривати школи, якщо особливої різниці в поширенні вірусу в Фінляндії не спостерігалося.

І знову маніпуляція. Перше: в той період тестування дітей в Швеції, по суті, не проводилося. Друге: в Фінляндії практично вдвічі менше школярів. Третє: після того, як FoHM, нарешті, дозволило проводити тести на коронавірус серед дітей, кількість інфікованих школярів зросла з 20 на тиждень в кінці травня до 100 в середині червня.

Виходячи з даних все того ж FoHM, шведських школярів з Covid-19 частіше госпіталізували в реанімацію, ніж фінських, — 14 проти одного. Крім того, у 70 маленьких шведів діагностували рідкісне ускладнення Covid-19 — мультисистемний запальний синдром. У Фінляндії таких було лише п'ятеро.

16 березня, згадує Науклер, вона зателефонувала Тегнеллу і сказала: "Не хочу з вами сперечатися, але вам не слід займатися тим, чим ви займаєтеся. Хіба що у вас є дані, яких немає у мене". Вони досить мило поспілкувалися, з її слів, і навіть домовилися про зустріч, але вона так і не відбулася.

Колеги Олсена, Науклер та інших зусилля "Групи 22" не оцінили. Реакція була настільки українською, що диву даєшся: Олсен і Ко фактично зазнали буллінгу з боку вчених мужів. Їх критикували, засуджували, поливали брудом.

Не краща доля чекала і простих медиків, які вирішили убезпечити себе і пацієнтів носінням масок і респіраторів. Всупереч позиції FoHM, яке вважало, що це підриває довіру населення до медиків. У своєму листі від 5 квітня до Європейського центру профілактики та контролю захворювань (ECDC) з цими ж доводами шведське Агенство громадського здоров'я оскаржило рекомендації щодо стримування поширення Covid-19. ECDC рекомендації все одно опублікував, але Тегнелл їх не прийняв. Він, як і раніше, був противником масок, що стало чи не ідеологією в медичних установах Швеції.

Деяких лікарів, наприклад офтальмолога Агнешку Ховорушко з клініки Ландскрона, керівництво буквально намагалося змусити відмовитися від масок. Їй вдалося наполягти на своєму і домогтися дозволу хоча б лікарям (але не медсестрам) носити маски.

А іншим не пощастило. Клініка Сундсваль відмовилася продовжувати контракт з пульмонологом Доротою Шлосовською, оскільки вона носила маску, що лякало пацієнтів і погіршувало комунікацію між лікарем і клієнтом.

Схаменулися

Тенденція осуду і цькування укупі з масконенависництвом вже привела до спалахів коронавірусу в медустановах. Так, на початку жовтня стало відомо, що в кардіологічному відділенні лікарні міста Фалун заразилися 10 пацієнтів і 12 осіб медперсоналу. Всього ж, як повідомляє Science з посиланням на дані Інспекції охорони здоров'я та соцзабезпечення, в клініках по всій країні зафіксовано 17 спалахів Covid-19.

Разом з тим, як згадувалося вище, в першій половині жовтня зросла кількість нових випадків — майже до тисячі щодня. Правда, статистика хвилеподібна: 2 жовтня — 712 випадків, 4 жовтня — 155, 8 жовтня — 836, 11 жовтня — 161, 14 жовтня — 970, 15 жовтня — 596. У будні дні цифри вищі, в неділю стабільно низькі. Але все-таки тенденція до зростання є.

Втім, і FoHM явно змінило свої підходи, поступово відмовляючись від весняного експерименту. Так, зросла кількість щоденних тестів. Тепер вона така ж, як в Норвегії, — 2 тести на тисячу чоловік. Влада також почала використовувати систему відстеження контактів — родичам хворого тиждень потрібно провести на самоізоляції, навіть якщо у них немає симптомів.

Найімовірніше, Тегнелл і його відомство були змушені зробити певні висновки і змінити стратегію, щоб не допустити катастрофи.

В Україні ж висновків зроблено не було. Так, обидві країни недостатньо підготувалися до осіннього спалаху. Але у Швеції все-таки є можливості і ресурси. У той час як український Фонд боротьби з Covid-19 спустили на дороги. Тепер можна значно швидше дістатися до лікарні. Правда, за місцем прибуття велика ймовірність виявити, що там не буде не те що ШВЛ, а навіть вільного ліжка.