Подруга України. Чому спадкоємиця Меркель атакувала "Північний потік-2"
Німеччина після атаки росіян на українські катери і буксир в районі Керченської протоки опинилася в непростому становищі, з якого намагається гідно вылавировать. Співфінансування другої нитки "Північного потоку-2" змусило Берлін розтягнутися в шпагаті, прогинаючись під вантажем міжнародного тиску і статусу давнього партнера Києва, зокрема з боку Вашингтона, так і Брюсселя. Одна умовна нога уряду ФРН розташована на табуреті "Не можемо відмовитися від труби", а інша - на табуреті "Не можемо сильно тиснути на Кремль". Але робити щось треба, адже голова клониться все нижче, а плечі вже "натерли" вимоги із США, амбітної Східної Європи, України і її друзів у Європейському парламенті. Судячи з усього, у канцлера Ангели Меркель знайшли вихід. Роль поганого копа після досить обтічних заяв як самої глави уряду, так і міністра Хайко Маасу на себе взяли генсек меркелевского Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауэр і партія в цілому.
Так, на тлі візиту в Німеччину українського прем'єра Володимира Гройсмана фракція ХДС/ХСС у Бундестазі затвердила Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства між ФРН і Україною. Ключова теза в документі - той, що стосується власне "Північного потоку-2". Так, ще влітку цього року пані канцлер під час візиту в Тбілісі визнала, що "суто економічний проект" все ж представляє певну загрозу - може поставити Німеччину в залежність від російського газу. Але. В надто велику залежність не поставить, говорила тоді Меркель, нагадавши, що також купує блакитне паливо у норвежців, британців і голландців.
І все ж. Канцлер і її уряд послідовно відстоювали позицію, що СП далекий від політики, незважаючи на заперечення з України, Польщі та США. Інцидент на Азові змусив офіційний Берлін, а точніше ХДС/ХСС від його імені, погодитися на риторичне компроміс: "У "Північному потоці-2" ми і далі бачимо небезпеку, що Росія також і цей проект буде використовувати для розширення можливостей дестабілізації України. Доводиться констатувати, що NS2 (Nord Stream-2) і далі розколює Європу і трансатлантичних партнерів". Знакова заява, але не зобов'язує німців вже завтра згорнути проект. Це свого роду застереження росіянам.
І в такому ж ключі можна розцінювати два нових заяви Крамп-Карренбауэр - протеже Меркель і одного з основних претендентів на її крісло в 2021 р. На наступний день після прийняття Дорожньої карти генсек ХДС пригрозила, що Європа і сша можуть закрити доступ до своїх портів для російських суден, що виконуються з Азовського моря. Правда, наскільки ймовірна така міра, не уточнювалося. Так що це загроза на рівні припущення.
Інша її декларація більш відчутна. Зокрема, Крамп-Карренбауэр зазначила, що Німеччині слід у відповідь на захоплення українських моряків, кораблів і судна покарати Росію скороченням постачань російського газу через СП-2. Але повна відмова від проекту генсек ХДС визнала "надто радикальним".
Так його і не передбачається. Принаймні поки що. Поточний геополітичний розклад змушує німецьке уряд, чиїх промахів, зауважимо, із завмиранням серця чекають опоненти (ті ж есдеки), балансувати. З одного боку, доводиться задовольняти запит з Києва і Вашингтона на прочуханку Кремля. З іншого - не втратити "труби". До речі, не виключено, що Берлін спробує задобрити адміністрації Дональда Трампа гарантією значною закупівлі американського скрапленого газу, коли LNG-термінал в Німеччині буде готовий. З його зведенням, нагадаємо, німці прискорилися. Про це ще у вересні, на тлі візиту Трампа до Варшави, говорив міністр економіки і енергетики ФРН Петер Альтмайер.
Скільки Берліну вдасться так пробалансировать - питання складне, враховуючи стрімко змінюється порядок денний. Але шанс є. Тим більше, що Німеччина в зв'язці з Парижем змогли заговорити, якщо не остаточно поховати, посилення санкцій проти РФ. Це питання може спливти на майбутніх самітах, а може і не виникнути. Пройшло достатньо часу, інцидент потихеньку почав стиратися з пам'яті і тьмяніти. А разом з ним і необхідність у посиленні тиску.
Правда, відкласти проблему в довгий ящик, як вже зазначалося, не дають США, а також Брюссель. Тому паралельно на сайті Європарламенту з'явився проект доповіді про відносини між ЄС і РФ, що включає заклик припинити угоду про партнерство і зберегти контакт лише в тих сферах, які представляють "спільний інтерес". Крім того, його автори акцентували увагу на посилення енергозалежності Європи від Росії у випадку реалізації "Північного потоку-2".
Отже, Німеччину очікує не один раунд складних переговорів всередині Євросоюзу. Їй потрібно переконати партнерів, що до ризиків СП у першій економіці блоку відносяться досить серйозно, а поточні заяви фракції і Крамп-Карренбауэр не є напівзаходами і погрозами без наслідків. До речі, те, що "поганим копом" стала саме Крамп-Карренбауэр, дуже цікаво. Пам'ятаючи про те, що вона користується підтримкою Меркель, не варто виключати, що сама канцлер або схвалила меседж для Росії, або взагалі була його автором. А завдання його прозаїчна - сигналізувати Кремлю, що він перейшов межі, і якщо не збавить обертів, то німцям насправді доведеться щось робити з СП. Важливо, що генсек ХДС виступила з такою заявою вже після переговорів канцлера ФРН з російським президентом під час саміту G20. Там сторони домовилися винести питання з інцидентом на Азові на обговорення "нормандської четвірки". Що ж залишилося за лаштунками - природно, залишається таємницею. Невідомо на 100%, про що конкретно Путін говорив з Меркель і яку малював "схему" інциденту. Цілком ймовірно, що це був черговий шедевр подібне до "Кішка. Вигляд ззаду. (Вова, 60 років)". У будь-якому випадку генсек ХДС дала зрозуміти, що президенту РФ не вдалося вразити канцлера ФРН.
До речі, а чому, власне, Крамп-Карренбауэр, а не Меркель? По-перше, тому що друга в таких умовах зберігає можливості для діалогу з Кремлем і статусу посередника в переговорах. Монетизація зовнішньої політики Берліна на теренах блоку, який, як відомо, німці з французами задумали перевести на нові рейки. По-друге, вихід на сцену генсека ХДС і можливої наступниці - це складова вже внутригерманской політики. У деякому роді Крамп-Карренбауэр струшує спадщина Меркель, позбавляється від негативних його сторін. Зокрема, намагається розвіяти шлейф, що тягнеться від Берліна до Москви по газопроводу через Балтію. І робить це для зміцнення своїх позицій у вже почалася боротьбі за владу в Німеччині після Меркель. Так, "залізної фрау" йде на пенсію не зараз, а через два роки. Проте її відхід обіцяє масштабні зміни в політиці, тому її наступнику важливо підготуватися і вчасно осідлати цю хвилю. Продемонструвавши, звичайно, лідерські якості та готовність артикулювати ризиковані та небезпечні пропозиції.