Сказ бюргерів. Чому німці підтримали ідею підвищення цін на продукти
Більше двох третин німців - 73% - вважають, що продаж продуктів харчування нижче їх собівартості потрібно заборонити. При цьому, згідно з опитуванням телеканалу ARD, 54% респондентів згодні, що продукти в країні надто вже дешеві.
Результати соцопитування опубліковані в тон публічної дискусії про справедливість ціноутворення на продукти харчування, яка актуалізувалася після січневого заяви міністра сільського господарства і продовольства Юлії Клекнер і голови Асоціації фермерів Німеччини Йоахіма Руквида про те, що німцям пора б платити більше. Федеральний уряд за участю канцлера Ангели Меркель з грудня веде діалог з представниками агросектору та харчопрому про вартість продуктів харчування. Думки розділилися як серед бізнесменів і політиків, так і серед експертів. Одні вважають, що споживачі в Німеччині платять дуже мало, інші або не згодні, або пропонують порахувати краще.
Чи це Так? Дійсно німецький бюргер купається в дешевих маслі, хлібі або м'ясі?
Що почім
Давайте порівняємо ціни на продукти в Німеччині та Україні за деякими позиціями. Для зручності скористаємося моніторингом сайту "Мінфін", а цифри в Німеччині візьмемо з сайтів найбільших торгових мереж.
Наприклад, за аналогією з "Індексом Біг-Мак" поглянемо на "Індекс Coca-Cola". В Україні є певний розкид цін на 1 л цього популярного напою - від 21 до 30 грн, а в інтернет-магазинах можна придбати і за 15-18 грн. У торговельній мережі ALDI-Nord, наприклад, 0,76 л коштує 1,09 євро (29 грн).
Овочі. Картопля: в українських супермаркетах в середньому 1 кг "другого хліба" коштує 12,5 грн; у мережі REWE - 0,6-4,29 євро (16-115 грн). Морква: по супермаркетах в Україні - від 4,99 до 6,5 грн; ALDI-Nord - органічна 0,79 євро за кг (21,3 грн); REWE - 0,65-0,99 євро (17,5-26,63 грн).
М'ясо. Куряче стегно: в Україні в середньому - 68 грн; ALDI-SUD - 2,72 євро (73 грн). Свинячий ошийок: в середньому по супермаркетах - 145 грн; ALDI-SUD - 5,49 євро (147,7 грн). Яловичий гуляш: в середньому по супермаркетах - 145 грн; ALDI-SUD - 8,78 євро (236,2 грн).
Бакалія. Цукор: в середньому по супермаркетах в Україні - 13 грн, REWE - 0,76-1,19 (20,4-32 грн). Борошно пшеничне: по супермаркетах - 16 грн, REWE - 0,79-1,79 євро (21,3-48,2 грн).
Молочні продукти. Масло вершкове: по супермаркетах в Україні - 44 грн, REWE - 6,4-9,6 євро (172,16-258,24 грн). Молоко: по супермаркетах - 27-28 грн за 900 мл, REWE - 0,65-1,09 (17,5-29,3 грн).
Як бачимо, деякі продукти, зокрема, ті ж овочі, цукор або борошно, в Україні коштують дешевше, ніж у Німеччині. У той же час ціни, наприклад, на м'ясо (за винятком яловичини) в цілому однакові.
Якщо порівнювати ціни на продукти харчування в Німеччині та інших країнах ЄС, у ФРН вони ближче до середнього показника - з незначним (1-6%) перевагою у бік більш високих цін. За даними Євростату, за цим параметром Німеччина займає 13-е місце (з 27 країн ЄС). Як пише Spiegel, вони нижче, наприклад, ніж у Данії, Австрії, Ірландії, Франції, але вище, ніж в Іспанії, Польщі, Румунії.
Другі за доходами
Однак деякі аналітики, реагуючи на діалог між урядом і бізнесом, справедливо відзначають, що порівнювати ціни в Німеччині та інших країнах не зовсім коректно. Якщо вже проводити паралелі, то відштовхуючись від рівня доходів. А вони у німців високі.
Так, якщо в Україні в грудні середня зарплата становила близько 13 тис. грн, тобто менше 500 євро, то в Німеччині вона в рази вище навіть з урахуванням внутрішнього дисбалансу між сходом і заходом. У колишній НДР середня зарплата трохи нижче - в 2019 р. вона досягла 3,15 тис. євро на місяць, у Західній Німеччині - 3,9 тис. євро.
Що стосується різниці в доходах громадян в Німеччині та інших країнах блоку, то вище вони тільки в Люксембурзі. ФРН на другому місці. Статистичні дані за 2018 р., які наводить BR24, показали, що німці витрачали 10,8% свого доходу на їжу і безалкогольні напої, без напоїв - 9,5%. Середній показник по ЄС - 13,1% з напоями і 11,8% - без них. Менше жителів Німеччини на продукти витрачали лише австрійці, люксембуржці і ірландці. А ось румуни на їжу виділяють 26,2% свого щомісячного доходу (з урахуванням безалкогольних напоїв; без них - 24,7%). В Україні ж, за останніми даними, на продукти в місяць в середньому ми витрачаємо близько 42% свого доходу.
Так що, так, якщо виходити з доходів німців і вартості продуктів, то ті 54% респондентів праві. Такої ж думки дотримуються і в уряді. Правда, практику держрегулювання цін, на якій наполягають "Зелені", Меркель відкинула відразу ж, закликавши рітейлерів і дрібних учасників ринку (фермерів) до широкого діалогу з метою виробити справедливі ціни.
Послабити четвірку
Захист фермерів від великих гравців стоїть на чолі урядової кампанії за зростання вартості продуктів харчування. Оскільки монополісти, а це чотири мережі ALDI, Lidl, REWE або Edeka, які підім'яли під себе 85% ринку, просто демпінгують і стримують розвиток фермерів. BR24 з посиланням на експертів констатує, що доходи фермерів значно знизилися за останні 20 років. Згідно з даними за 2018 р., опублікованими Інститутом Тюнена, 20 років тому фермер отримував 25 центів з євро при продажу своєї продукції, зараз - менше 21 цента. Ще більше б'ють по фермерам зростаючі логістичні та експлуатаційні витрати. Не дивно, що фермери раз за разом виходять на акції протесту в Німеччині, вимагаючи знизити ціновий тиск з боку монополістів.
Необхідність підвищення цін на продукти і "Зелені", і у федеральному уряді також аргументують турботою про екологію. Оскільки дешеві м'ясо і овочі - це значить і дешеве виробництво, спрямоване на одержання максимальної вигоди при найменших витратах. Як результат грунтові води забруднюються нітратами та іншими відходами, а Німеччина, та й весь світ втрачають родючі землі сільгосппризначення. Німцям же, які зекономлять на продуктах в черговий похід в магазин, в будь-якому випадку доведеться заплатити за очищення вод і землі в майбутньому. Як і наступним поколінням. Тому-то стільки уваги у ФРН та Європі в цілому зараз приділяють більш дорогий "органічної продукції, виробництво якої потребує, відповідно, великих витрат .
Доб'ються "Зелені" своєї мети - врятувати фермерів та екологію через підвищення цін на продукти, а отже, й послаблення монополії горезвісної четвірки? Дуже навіть ймовірно. Бо мова йде не тільки про наявність політичної волі зробити це, але й про розуміння, свідомості споживачів. З одного боку, українець може сказати, що німці просто з жиру бісяться: заробляють багато, вже нема куди гроші подіти. Резонно, звичайно. З іншого боку, готовий буде українець добровільно погодитися платити більше, якщо почне заробляти більше? У віддаленому майбутньому, природно. Якщо тільки уряд Гончарука якимсь дивним чином не доб'ється свого 40%-ного зростання ВВП через п'ять років, на чому прем'єр продовжує наполягати.
Як би там не було, результати опитування щодо вартості продуктів підтвердили існування в Європі міцного соціального - по-німецьки - держави, громадяни якого розуміють, що можуть і готові платити більше. Втім, не Німеччиною ЄС єдиний. Швейцарці, які напередодні підтримали криміналізацію гомофобії, ще в 2016 р. відкинули ідею з гарантованим доходом.
