Енергійна спадкоємність. Чому Байден продовжить війну з Китаєм

Задекларувавший курс на "чисту енергію" обраний президент США Джо Байден, як не парадоксально, певною мірою продовжить справу попередника Дональда Трампа — протистояння з Китаєм.

Однак уже не стільки відверту торгову війну, скільки секторальну, а саме в сфері відновлюваної енергії, де КНР є одним з лідерів з інвестицій.

Правда, в останні два роки Піднебесна дещо здала позиції.

Так, згідно з останньою доповіддю Центру взаємодії Франкфуртської школи фінансів та менеджменту і UNEP (Програми ООН з навколишнього середовища) щодо клімату і фінансування сталої енергетики, підготовленою у співпраці з Bloomberg NEF, аналітичним центром інформагентства, що спеціалізуються на темах чистої енергії, розвитку транспорту, цифрової економіки тощо, в 2019 р. обсяг інвестицій в поновлювані джерела енергії (за винятком гідроелектричних проєктів) по всьому світу становив $282,2 млрд. Приріст в порівнянні з 2018 р. — 1%.

У 2017 р. інвестиції становили $279,8 млрд. Чому ми перескочили відразу на 2017 р.? З тієї простої причини, що це був піковий рік для Китаю.

На його частку припадали $143 млрд інвестицій завдяки буму в будівництві сонячних електростанцій, тобто понад 51%. А в 2018 р. вони скоротилися до $91,1 млрд, в 2019 р. — вже $83,4 млрд.

У той же час у Сполучених Штатів був дуже навіть успішний рік. У 2019 р. обсяги інвестицій в поновлювані джерела енгергіі виросли на 28% в порівнянні з 2018 р. — до $55 млрд.

Так, як і раніше, менше, ніж у Китаю. Але важливо розуміти, що коронакриза дуже негативно позначилася на галузі викопного палива.

Наприклад, в Сполучених Штатах попит на бензин в поточному році знизився на 13%. Як зазначає Reuters, це підштовхнуло американські НПЗ переходити на виробництво біодизеля.

Автори доповіді FS-UNEP підкреслюють, що поновлювані джерела енергії рентабельніші, ніж будь-коли раніше, а тому раціонально буде вкладатися саме в цей сектор.

Тому інформагентство Reuters і опитані ним експерти схиляються до думки, що проєкти "чистої енергії" Байдена цілком можуть отримати двопартійну підтримку в Конгресі.

Особливо якщо адміністрація обраного президента запропонує нафтовій промисловості додаткові стимули (ті ж субсидії) розвивати поновлювані джерела енергії.

Отже, республіканці можуть переглянути своє ставлення до традиційної енергетики, зацементоване Трампом під час його президентства.

Замок руйнується

Звичайно, Дональд Трамп буде рвати, метати і таврувати "слонів" зрадниками простих роботяг.

З іншого боку, нехай 45-й президент США вперто не визнає своєї поразки на виборах, в його таборі вже почалися розбрід і хитання. Чому він, втім, сам посприяв значною мірою своїми спорадичними кадровими чистками.

Ілюстрацією чого є, наприклад, звільнення Трампом Марка Еспера з поста глави міністерства оборони, про що президент повідомив у понеділок, 9 листопада. Еспера змінить на посту глава Національного контртерористичного центру Кріс Міллер.

Очевидно, що рішення залишити країну без глави Пентагону (без приставки в. о.) в перехідний період продиктовано насамперед емоціями. Тобто банальною помстою за те, що Трамп визнав зрадою.

"І ти, Марк..."

Хоча ні, не зовсім доречне тут відсилання до знатного плебея Марка Брута, який встромив ножа в завершивше де-факто процес божественної трансформації тіло Цезаря. Тому що і Трамп — не Цезар, і Еспер — не Брут, оскільки як такого прямого зрадництва він не вчинив.

Так, Еспер вважався не менш лояльним до нього, ніж Патрік Шенахен, але відмовився політизувати своє відомство на догоду президенту.

Останніми краплями в чаші терпіння Трампа стали, по-перше, витік, відповідальність за який він поклав на керівництво Пентагону, про те, що він проігнорував відомості про оплату росіянами вбивств солдатів США в Афганістані; по-друге, відмова Еспера вивести військових на вулиці під час масових акцій протесту цьогоріч.

Голова Еспера могла б злетіти ще раніше, якби не вибори. Зараз же Трампу, схоже, нічого втрачати; він всюди бачить зрадників і, не замислюючись, рубає. Безоглядно на наслідки для національної безпеки Сполучених Штатів.

По-справжньому вірних прихильників у нього все менше. Деякі впливові законодавці вже дали зрозуміти, що не заважатимуть формуванню адміністрації Байдена і не проти діалогу з демократами.

Але "опір" ще жвавий. Його фронтменом є глава більшості в Сенаті Мітч Макконнелл, який продовжує повторювати тези Трампа про вкрадені голоси.

І, до речі, навіть генпрокурор Вільям Барр, який справно виконував спірні рішення президента, схоже, нагострив лижі. Тільки обережно — так, щоб деякий час ще входити в пул наближених до Трампа.

Після зустрічі з Макконнеллом на Капітолійському пагорбі глава мін'юсту розіслав досить цікаве розпорядження своїм підлеглим — прокурорам, яке потрапило в розпорядження Associated Press.

У ньому Барр дає добро прокурорам зайнятися розслідуванням заяв штабу Трампа щодо порушень під час виборів. Появу такого розпорядження багато хто в Штатах сприйняв як пряме підігрування кампанії все ще президента щодо оскарження результатів виборів і новий удар по демократичних засадах країни.

Але. Важливі формулювання, використовувані Барром в записці.

Отже, генпрокурор підкреслює, що повинні розслідуватися лише "серйозні звинувачення", при "наявності чітких і таких, що викликають довіру, заяв".

Крім того, зі слів Барра, прокуратура повинна залишатися прихильником "справедливості, нейтралітету і неупередженості" і займатися лише потенційними порушеннями, які можуть мати істотне значення для результатів виборів.

З огляду на те, що переконливих доказів саме масових фальсифікацій у штабу Трампа нібито і немає, а тому суди в Штатах планомірно завертають подані його юристами позови, розслідування прокурорів скоріше схожі на імітацію бурхливої діяльності в інтересах Трампа.

Барр перестрахувався, щоб уникнути безславного закінчення своєї кар'єри — не піти на дно слідом за шефом.

Чим слабкішими будуть позиції Трампа, тим сильніша тенденція втрати ним підтримки в рядах Республіканської партії. За винятком особливо відданих, на кшталт Макконнелла.

Якщо Байден і його віцепрезидент Камала Гарріс зможуть переконати "слонів" у бажанні співпрацювати і спільно боротися з коронакризою, а також в ефективності своїх заходів, включаючи сферу "чистої енергії", то в найближчі місяці Трамп все-таки, незалежно від своїх бажань, якщо і не вийде на політичну пенсію, то випаде з капітолійського мейнстриму.