По руках Лукашенка. Як Європа може покарати Мінськ

Джерела Reuters в дипломатичних колах повідомили, що Євросоюз має намір ввести санкції відносно 31 чиновника і відомства Білорусі у відповідь на насильство на вулицях білоруських міст.

"Спочатку ми узгодили 14 прізвищ. Але багато держав вважали, що цього недостатньо. Тепер ми досягли консенсусу про ще 17", — сказав один із співрозмовників агентства.

Відзначається також, що формальне рішення може бути ухвалене 21 вересня під час зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн ЄС.

6 вересня про санкції, що готуються, в ефірі "Чеського телебачення" повідомив і міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржічек, за словами якого, санкції будуть введені не пізніше 21 вересня.

Тим часом директор Європейського бюро правозахисної організації Human Rights Watch Лотті Лейхт в колонці для EUobserver , опублікованій 3 вересня, пише про те, яким чином Брюссель може задіяти механізм зі збору та аналізу зловживань білоруськими властями під час акцій протесту.

На вулиці міст Білорусі за минулі тижні вийшли сотні тисяч демонстрантів, які представляють усі верстви населення.

Їх заклики і вимоги прості: звільнити затриманих інакомислячих, забезпечити правосуддя у розгляді серйозних зловживань з боку силовиків, включаючи тортури, зникнення і вбивства; і щоб їхні голоси були враховані в ході дійсно вільних і справедливих виборів.

Європейський Союз, його держави-члени та інші сторони, включаючи Сполучене Королівство і Канаду, вже засудили жорстокість і насильство з боку адміністрації Лукашенка і повторили вимоги протестуючих, в тому числі про притягнення до відповідальності за зловживання з боку силовиків.

34-річний айтішник розповів моєму колезі в Мінську, що ОМОН затримав його до початку протестів — 11 серпня.

Вони наказали йому розблокувати телефон.

Коли він відмовився, вони затягли його в автобус, били і штовхали ногами, і в кінці кінців згвалтували поліцейською палицею, на яку один з поліцейських надів презерватив.

За наступні 30 годин співробітники міліції відвезли його в два відділення, де його неодноразово били.

Лікар з другого відділення, нарешті, викликав йому швидку допомогу. Медики в лікарні діагностували гематоми в мошонці, періанальній області і біля лівого ока, а також струс мозку. На фотографіях, які він показав моєму колезі, чітко видно синці.

І він лише один з тих десятків, хто пережили насильство поліції, з ким в Білорусі поспілкувалася Human Rights Watch.

Ще сотні з майже 7 тис. затриманих після звільнення розповіли про систематичні погрози, побиття і страхітливі тортури, яким їх піддавали поліція і силовики; показавши на доказ фотографії своїх побитих тел.

Винні в цих звірствах повинні бути притягнуті до відповідальності.

Країни — члени ЄС і уряди інших держав повинні бути мотивовані і натхненні мужністю, людяністю і гідністю білорусів, які постраждали від катувань та вийшли на демонстрації на захист демократії.

Їхню вимогу справедливості, а не помсти потрібно вітати і підтримати за допомогою збору, аналізу і збереження доказів — на міжнародному рівні — серйозних порушень прав людини в ім'я справедливості і щоб сприяти встановленню істини. Це повинно стати безумовним пріоритетом для тих, хто взяв на себе зобов'язання домагатися притягнення винних до відповідальності.

У держав є два шляхи для забезпечення процесу збору, аналізу і збереження доказів зловживань з боку влади Білорусі неупередженими і незалежними міжнародними експертами.

Один з них — спираючись на резолюцію Ради ООН з прав людини звернутися до Управління Верховного комісара ООН з прав людини з відповідним проханням.

Другий — через Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), за допомогою якої 10 держав-членів у відповідь на серйозні порушення прав людини можуть задіяти так званий "Московський механізм".

В рамках цього механізму незалежний експерт розслідує, надасть результати і оприлюднить докази, аналіз і рекомендації для запобігання зловживань, забезпечення правосуддя та відшкодування збитків жертвам.

Деякі стверджують, що такого роду міжнародне розслідування завадило б спробам ОБСЄ посприяти політичному діалогу між білоруськими властями і опозицією з метою забезпечення вільних і справедливих виборів.

Для такої думки немає підстав. Навпаки, факти, зібрані неупередженими і незалежними міжнародними експертами, допоможуть будь-якому міжнародному діалогу і дозволять уникнути практики "він сказав, вона сказала".

Правда важлива. І отримання фактів і доказів серйозних зловживань, поки вони "свіжі", завжди має вирішальне значення.

Цілеспрямовані зусилля міжнародного співтовариства зі збору, аналізу і збереження доказів злочинів в області прав людини з боку білоруських властей стануть переконливим сигналом про те, що винні будуть притягнуті до відповідальності; сигналом про те, що вимоги правосуддя сотень тисяч білорусів будуть підкріплені чимось більшим, ніж просто слова.

На тлі триваючих арештів протестувальників, страйкарів і журналістів білоруська влада і силовики, отримавши це послання, двічі подумають, перш ніж йти на нові серйозні порушення.

Звичайно, слід привітати висловлену лідерами підтримку здійсненню правосуддя в питаннях порушень в сфері прав людини, але ці слова для досягнення реального ефекту повинні бути підкріплені колективними діями міжнародної спільноти.

Для тих, хто пережив тортури в Білорусі, справедливість — це не моральна розкіш, а право. Прийшов час розірвати порочне коло безкарності.