Листи Суркова. Путін вдарить "шатуном" по США
То справжній то фейковий сурковським план "Шатун", що сколихнув Україну минулої осені, знову нагадав про себе. У ЗМІ просочилася інформація про затримання в Росії лідера хакерського угруповання "Шалтай-Болтай" Володимира Анікєєва, відомого в хакерської середовищі під прізвиськом Льюїс. Саме останньому і приписують злом пошти Владислава Суркова і публікації його листів в Україні.
Власне, Анікєєв ФСБ був затриманий ще в кінці жовтня 2016-го, відразу ж після публікації листування Суркова, проте широка громадськість дізналася про затримання тільки зараз. За інформацією російських ЗМІ, який проживав в Україні Анікєєв не збирався відвідувати Російську Федерацію, проте ФСБ організувала цілу спецоперацію, щоб виманити хакера з України і по прильоту в Санкт-Петербург той був узятий під варту за звинуваченням в "неправомірний доступ до комп'ютерної інформації".
Анікєєв-Льюїс відразу ж погодився співпрацювати зі слідством і, як кажуть все ті ж російські ЗМІ, дав свідчення проти заступника голови Центру інформаційної безпеки ФСБ Сергія Михайлова, який і є головною постаттю всієї цієї історії. Михайлов був затриманий в грудні минулого року одночасно з одним із своїх підлеглих колишнім хакером Дмитром Докучаевым і топ-менеджером "Лабораторії Касперського" Русланом Стояновим. Звинувачується Михайлов в "державній зраді", мовляв передавав американцям секретну інформацію, за що невдалому полковнику ФСБ світить 20 років в'язниці.
У питанні, яку саме державну таємницю Михайлов злив найлютішим геополітичним ворогам, повної ясності немає. За однією з версій, обережно озвученої російської "Нової газети" з посиланням на свої джерела, Михайлов вивів на російський слід у справі про кібератаки на виборчі системи в штатах Алабама і Іллінойс. Таким чином підтверджуються всі американські звинувачення, що офіційний Кремль категорично заперечує як "міфічну вигадку ". Так що, можна не сумніватися, що офіційно подібне звинувачення ніде, крім сторінок деяких ЗМІ не прозвучить.
У той же час, інші російські ЗМІ приписують Михайлову, крім іншого, і знаменитий злом пошти Суркова і публікацію цієї пошти в Україні. Офіцер Михайлов зайнявся "Шалтаєм" після скарг російських високопосадовців, яким доводилося викуповувати у хакерів зламаний компромат. Провівши кілька обшуків ЦИБ ФСБ взяв хакерів на чолі з Анікєєвим "на гачок", схиливши таким чином до співпраці. Після цього група стала працювати під кураторством Михайлова і оприлюднити виключно передані від нього матеріали, серед яких була і знаменита листування помічника Путіна.
Якщо допустити, що в загальних рисах все описане "поінформованими джерелами російських ЗМІ" вірно, то вимальовується досить цікава картина. З одного боку, арешт топ-менеджера найбільшої російської компанії, яка працювала в сфері кібербезпеки і офіцера ФСБ, якого називають головним в Росії спецом по захисту інформації, безумовно є частиною внутрішньоросійської політичної боротьби, неминучим результатом якої будуть висновки і щодо окремих керівників ФСБ.
З іншого ж боку арешт Анікєєва, Михайлов їх "подільників" можуть трактуватися як черговий зовнішньополітичний "наша відповідь Чемберлену". Правда, в даному разі в ролі "Чемберлена" виступає гібрид пішов Обами і приходить Трампа.
У цій історії американці з однієї сторони повинні побачити, що з їхніми інформаторами росіяни цілком можуть успішно боротися, а з іншого - що з допомогою все тих же своїх шпигунів США самі втручаються в політичні процеси як Росії, так і України. Останнє якраз в стилі улюбленої тактики Путіна в міжнародних питаннях "сам такий". Мовляв, все у чому світове співтовариство звинувачує Росію, безкарно робили чи роблять США, а "встає з колін" Росія нітрохи не менше "сверхдержавна", і тому давайте ділити світ на двох.
Що ж стосується України у всій цій історії, то арешт Анікєєва відразу ж назвали незаперечним доказом автентичності зламаних листів Суркова, зокрема плану "Шатун". Насправді ж, ніяких особливих доказів справжність "Шатуна" не вимагає. З тієї простої причини, що фейком може бути тільки файл з текстом, у той час як зміст "Шатуна" - річ більш ніж очевидна і без всяких "зливів". Те що Росія має план дестабілізації ситуації всередині України в головних рисах аналогічний "Шатуна", розуміють у нашій країні, а як цей план називається, і в чиїй поштою лежить відповідний файлик - питання вторинне.
