Вожді-піроманьяки. Навіщо Північна Корея підірвала будівлю зв'язку з Сеулом

У прикордонному місті Кесон, розташованому в міжкорейській промисловій зоні, у вівторок, 16 червня, прогримів вибух. Військові джерела південнокорейського інформагентства Yonhap повідомили, що Пхеньян заклав вибухівку в будівлю міжурядового зв'язку обох Корей і підірвав її.

Пізніше цю інформацію підтвердила державна газета КНДР — "Нодон сінмун". Повідомлення пропагандистського ресурсу Півночі супроводжувалося словами про "терпіння, що скінчилося, наших військових" і зловісною обіцянкою: "Це тільки початок".

Дійсно, наступного день Пхеньян оголосив про повернення армії в Кесон, а також в туристичну зону гори Кумган.

18 червня Yonhap поінформувало про те, що КНДР, схоже, повернула свою міліцію на деякі посади в демілітаризованій зоні, яких у неї налічується до 150. Пости пустували з 2018 р., коли Сеул і Пхеньян домовилися про виведення північнокорейських міліціонерів з деяких з них.

Як пише газета The Chosun Ilbo, підрив будівлі міжурядового зв'язку, а також серйозні пошкодження сусіднього з ним будинку (див. відео) — це перш за все удар по гаманцях південнокорейських платників податків. Збитки ж видання оцінило в $70,7 млрд.

І збитки можуть зрости до 1 трлн вон ($823,7 млрд), якщо сіверяни почнуть громити інші обʼєкти індустріальної або туристичної зон, зазначається в статті.

Згідно з двосторонніми угодами Пхеньян несе відповідальність за збереження всіх цих споруд, однак в Сеулі мало хто вірить, що він виплатить компенсацію і судовий спір з КНДР до чогось призведе, оскільки КНДР просто його проігнорує.

Та і південнокорейський уряд навряд чи зважиться подавати позов до Пхеньяна, оскільки це сприятиме подальшій ескалації. І взагалі поховає будь-які надії на збереження крихкого балансу, фундамент для якого з таким трудом вдалося сформувати за останні роки. Що б там не говорили міністр оборони Чжон Кенду і в Об'єднаному комітеті начальників штабів про те, що Північ заплатить "високу ціну", якщо зважиться на військові дії з сусідами.

Причини

Офіційно причиною різкого демаршу Пхеньяна, який триває не один тиждень, сама ізольована країна світу називає те, що Південь продовжує поширювати пропагандистські листівки з критикою на адресу керівництва КНДР, переправляючи їх на повітряних кулях через кордон.

Але потрібно розуміти, що листівки — лише привід. Привід для того, щоб сестра Кім Чен Ина, Кім Йо Чжон, керівник відділу пропаганди Трудової партії Кореї і найвпливовіша жінка в країні, ще більше збільшила вагу у відверто шовіністичному та номенклатурному політичному суспільстві Північної Кореї.

Активна фаза процесу її піднесення почалася в квітні, коли світові ЗМІ почали смакувати зникнення "Блискучого товариша", якому, за чутками, провели операцію на серці.

Через деякий час Кім Чен Ин з'явився на публіці. Однак перед підривом будівлі в Кесоні знову пропав з радарів. Останній раз його бачили 7 червня — на засіданні Політбюро партії.

У той же час у суботу, 13 червня, його сестра знову виступила з різкою заявою на адресу Сеула, а через три дні, як бачимо, її загрози матеріалізувалися у вигляді демонстративного піротехнічного шоу вартістю понад $70 млрд.

Кіма, зауважимо, як і раніше не видно. Офіційно. А неофіційно — його літак Ан-148, який використовується для коротких перельотів, за даними Yonhap, що посилається на дані Aircraft Spot, засікли в середу, 17 червня, коли він летів у напрямку палацу диктатора в провінції Хамген (східна частина КНДР).

Поки братик, по всій видимості, відпочиває, Кім Йо Чжон щосили грає мʼязами, остаточно перетворюючись в обличчя номер два у Північній Кореї.

За словами колишнього заступника посла КНДР у Великобританії Тхе Ен Хо, який втік до Південної Кореї в 2016 р. і став депутатом Палати представників на квітневих виборах у цьому році, військова система Пхеньяна зараз кардинально перебудовується.

Сестра Кіма інтегрується у цю систему, стає сполучною ланкою між братом і військовими. І, судячи з усього, успішно справляється, оскільки, як зазначив Тхе, північнокорейські військові ще ніколи раніше не діяли настільки швидко.

Ексдипломат вважає, що зараз Кім Йо Чжон намагається продемонструвати свою силу і лідерські якості як людини номер два в країні, що стоїть поруч з Кім Чен Ином, так і спадкоємиці брата на чолі держави.

І навіть якщо з її приходом до влади зовнішньополітичний курс КНДР зміниться в бік діалогу з Вашингтоном і Сеулом, все одно в даний конкретний період часу Кім Йо Чжон повинна стати рівнею братові, його батькові та дідові, щоб ніхто з чоловіків серед політичного і військового керівництва навіть не посмів засумніватися в її праві на владу.

Допомога від США

Акція з підривом будівлі, схоже, була чітко спланована під продовження санкцій президентом США Дональдом Трампом у рамках режиму надзвичайної ситуації щодо КНДР, який був введений ще в 2008 р.

Це запланована — чергова, так би мовити, подія. Якби Трамп не продовжив режим НС протягом 90 днів, то він автоматично би завершився.

Таким чином, Кіми отримали потрібний для внутрішнього споживача сигнал про незмінну "агресію" США.

Додали фарб також польоти американських літаків-розвідників поблизу прикордонної зони двох Корей після вибуху в Кесоні; а також заява екскомандувача ЗС США в Південній Кореї генерала Вінсента Брукса про те, що Штати будуть посилювати військовий тиск на Пхеньян, у тому числі за допомогою перекидання на півострів бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю, винищувачів пʼятого покоління F-35, авіаносців і атомних підводних човнів.

І Сеул, і Вашингтон втягнулися в гру Кімів. Не могли не втягнутися. Проігноруй вони відверто войовничі висловлювання і дії Півночі — виглядали б слабаками.

Одночасно Південна Корея і США, і особисто Трамп посилили позиції сестри лідера КНДР, отримавши замість Ракетника (Rocket Man) Вибухову Жінку (Explosive Woman).

Ще більш слабким американського президента, чиї шанси на переобрання все падають і падають, в контексті вирішення конфлікту з Пхеньяном виставили мемуари колишнього радника з нацбезпеки Джона Болтона "Кімната, де це сталося: спогади про Білий дім" (The Room Where It Happened: A White House Memoir), в якій, як пишуть The New York Times і The Washington Post, серед іншого згадується ставлення держсекретаря Майка Помпео до північнокорейської стратегії Трампа.

Помпео, пише Болтон, після саміту Трампа та Кіма в Сінгапурі в 2018 р. говорив йому, що ця стратегія має нульові шанси на успіх", а до всього ще й за спиною знущався над президентом. "He is so full of shit ("Він таке базікало")", — говорив він про Трампа.

Книга Болтона з великою часткою ймовірності погіршить (якщо ще не погіршила) відносини між держсекретарем і вельми образливим 45-м президентом. А це нова криза всередині команди Трампа, яка традиційно відчуває кадровий голод, напередодні виборів.

По-друге, про відновлення повноцінних переговорів з Пхеньяном можна забути на деякий час. Невідомо, чи вдасться Трампу взагалі їх перезапустити. Чи це вже зробить президент-демократ. Наприклад, Джо Байден.