Перший візит за п’ять років. З чим Блінкен повернеться з Китаю

Обидві сторони назвали перемовини у Китаї "конструктивними" і мають намір інтенсифікувати діалог

Очільник американської дипломатії Ентоні Блінкен у неділю, 18 червня, прибув до Китаю. Це перший за п’ять років візит держсекретаря США до КНР, та й узагалі американського посадовця такого рангу, що вже підкреслює його вагомість в контексті спроб Вашингтону стабілізувати відносини із цією країною, чого, якщо вірити офіційним повідомленням Пекіну, прагне і КНР.

Два дні голови Держдепу у Китаї були вельми насиченими. За цей час Ентоні Блінкен зустрівся з топовими представниками уряду Китаю: вперше – з міністром закордонних справ Цинь Ґанем, його попередником Ван І (зустрічалися на Мюнхенській безпековій конференції у лютому), який очолює канцелярію ЦК КПК у закордонних справах.

Останній етап – зустріч із головою Китаю Сі Цзіньпінем, що не афішувалася. Про неї американскі посадовці поінформували журналістів за годину з чимось до початку.

Перемовини Блінкена з керівництвом КНР, певно, були непростими, але схоже, не протокольно короткими чи порожніми.

Так, зі своїм колегою Цінем він спілкувався 5,5 годин. Із Ван І, який під річницю вторгнення РФ до України відвідав Москву, – 3 години. Проте з безпосередньо Сі – півгодини, хоча ця зустріч, що відбулася у Великій залі Палати народних зборів, радше була демонстрацією важливості для Пекіна візиту держсекретаря як прелюдії до майбутніх, тісніших політичних взаємодій.

Домовилися стабілізувати

Повідомлення Держдепу за підсумками зустрічі було доволі стислим. Спікер відомства Метью Міллер просто перелічив питання та позиції США щодо цих питань, "які викликають занепокоєння" і проартикульовані держсекретарем у Пекіні; а також ті транснаціональні напрямки, де інтереси обох країн збігаються; і наголосив на тому, шо США "завжди відстоюватимуть інтереси та цінності американського народу та працюватимуть зі своїми союзниками та партнерами, щоб просувати наше бачення світу, який є вільним, відкритим і підтримує міжнародний порядок, заснований на правилах". 

Важливий момент: Міллер повідомив, що Блінкен запросив Циня до Вашингтону, і той погодився. Дату буде узгоджено пізніше.

Що цікаво, більше розуміння щодо перемовин американського держсекретаря у Пекіні вчора надали китайське МЗС та видання Global Times — головне пропагандистське медіа КНР, що працює на закордонну аудиторію.

Зокрема Цинь Ґан констатував, що сьогодні двосторонні відносини перебувають у своїй найнижчій точці, однак Пекін воліє "сформувати стабільні, передбачувані та конструктивні китайсько-американські відносини" і сподівається, що Штати відповідатимуть взаємністю, продовжуючи курс, закладений президентом Джо Байденом під час зустрічі із Сі під час саміту G20 на Балі.

Щодо повідомлення Global Times, то воно було ще позитивнішим: перемовини були "конструктивними", і сторони дійшли згоди на чотирьох напрямах, один з яких — підтримка контактів на високому рівні і активна робота спільної китайсько-американської робочої групи. Аналогічну оцінку перемовинам дав і Сі Цзіньпін.

І найбільше конкретики надійшло на пресконференції Блінкена саме після зустрічі із керівником Китаю, яка стала підсумковою для всього його візиту до КНР, звідки він відправляється до Великої Британії – до країни, що є однією з найважливіших союзниць США, в тому числі і в реалізації стратегії стримування Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні через такий військово-політико-економічний союз як AUKUS, що все більш схожий на фундамент для Тихоокеанського НАТО із залученням окрім Австралії також Нової Зеландії, Японії, Південної Кореї.

Фактор AUKUS як елементу Тихоокеанської стратегії США та союзників є одним з тих чинників, які є противагою китайським амбіціям і аргументом Вашингтону на користь дійсно стабілізації відносин.

Однак Блінкен не використовував цей "аргумент" під час своєї пресконференції, акцентуючи увагу на спільних точках дотику.

Він, наприклад, погодився із Цинем, що відносини КНР та США зазнали певної "нестабільності", але сторони домовилися посилювати діалог, і через візити посадовців обох країн, які можуть відбутися у найближчі тижні.

У порядку денному є, звісно, місце війні Росії проти України. І Блінкен на пресконференції завважив, що Пекін не надаватиме Москві летальну зброю, але в американців (та й не тільки в них) викликає занепокоєння діяльність окремих китайських компаній, які можуть посилювати військовий потенціал РФ у війні.

Інше непросте питання – це Тайвань. Пекін не відмовляється від намірів зробити Тайвань частиною КНР, проте Блінкен, що важливо, не повторював попередні обіцянки США захистити Тайвань в разі збройної агресії Китаю. Держсекретар зосередився на шліфуванні гострих кутів: зазначив, що Вашингтон не визнає незалежність Тайваню і підтримує принцип "Єдиного Китаю", водночас попередив Пекін, що гіпотетичний конфлікт матиме серйозні економічні наслідки, адже на Тайванську протоку припадає 50% комерційних перевезень щодня, а частка Тайваню на ринку напівпровідників сягає 70%.

Висновки

Разом із рухом до геополітичного і геоекономічного домінування (а вони тісно пов’язані в КНР, що яскраво демонструє проект "Один пояс, один шлях") Китай потребує відновлення постковідної економіки, яка є в основі цього руху. Без нього домінування неможливе. А для цього Китаю потрібні закордонні інвестори і підприємства техногігантів, багато з яких вийшли з країни за різних причин (наслідки пандемії, посилення авторитаризму, а отже репресій і пресингу бізнесу).

Показово, що напередодні приїзду Ентоні Блінкена до Китаю, 16 червня, Сі зустрічався із співзасновником Microsoft Білом Гейтсом, і натякнув на готовність знизити напруження у відносинах, завваживши, що дві країни можуть співпрацювати задля обопільної користі.

Економічні питання – це те, що цікаво Пекіну. Це те, про що він прагне говорити і слухати. Звідси і нагадування Блінкена про роль Тайваню у світовій торгівлі.

Звісно, риторичні випади навколо Тайваню нікуди не подінуться, адже острів має своє "сакральне" місце у зовнішній політиці Сі. Проте вікна Овертона відчинені, і сторонам є, про що дискутувати. Зокрема про збереження статус-кво у Південно-Східній Азії, що може бути забезпечено як економічною співпрацею, так і політико-військовими механізмами взаємного стримування.

І заразом предметом перемовин, власне, було, є і буде питання російської війни проти України в контексті зменшення підтримки Пекіном Кремля у забезпеченні РФ мікросхемами і чіпами і, можливо, у зміні підходу КНР до його так званого "мирного плану". А як продемонстрував Петербурзьский економічний форум, якісь передові російські розробки – дрони чи автівки – є суцільно китайськими. Без них Росія навіть таке жалюгідне шоу не здатна організувати.