Пресоперація. Чому Зеленський і Блінкен не захотіли говорити про Джуліані

Американська делегація, очолювана держсекретарем Ентоні Блінкеном і його заступником з політичних питань Вікторією Нуланд, сьогодні вдень провела переговори з президентом Володимиром Зеленським.

Передували цим переговорам зустрічі Блінкена з главою ПЦУ Єпіфанієм, українським колегою Дмитром Кулебою і керівниками парламентських фракцій, включаючи експрезидента України Петра Порошенка. Останнього заходу в графіку держсекретаря ще вчора не було. Але і нічого екстраординарного або екстравагантного в такого роду зустрічах немає.

Насправді протокол порушено не було, адже американські, та й не тільки американські дипломати дуже часто спілкуються з представниками опозиції перед переговорами з керівництвом держави.

Хоча, безумовно, тонкощі дипломатичної діяльності багатьма будуть проігноровані і поступляться суто медійному зображенню. Тобто тому, що пʼятий президент зустрівся з держсекретарем США раніше президента шостого. Справедливості заради, однак, потрібно відзначити, що хайп, влаштований навколо цієї зустрічі ЄС — з використанням старих фотоматеріалів, — не робить честі пʼятому президенту.

Це, втім, не перекреслює того факту, що спілкування з носіями альтернативних думок напередодні переговорів з "першими особами" — звичайна для США дипломатична практика. Ненормально якраз ігнорувати опозицію, як це роблять на Банковій. У тому числі і під час сьогоднішньої пресконференції, що відбулася за підсумками зустрічі Зеленського і Блінкена, на яку Офіс президента не акредитував нелюбимі гарантом і його оточенням телеканали "Пʼятий" і "Прямий".

Та й в цілому саму пресконференцію її учасники — і Зеленський, і Блінкен — фактично "злили".

Чому?

По-перше, Зеленський після того, як учасники переговорів вийшли до преси, втрутився в процес проведення пресконференції, перебивши модератора, яка вже почала говорити про те, що зараз журналісти будуть ставити запитання. Президент зажадав сказати вступне слово — так би мовити, дати свою оцінку переговорам, що відбулися.

Слово це складалося з похвал на адресу високопоставлених гостей, які прекрасно орієнтуються в українських справах, а також з невдалого жарту про те, що така обізнаність в "деяких питаннях" є мінусом.

Мабуть, розмова була дійсно дуже непростою, гості піднімали теми і незрозумілих рокіровок в енергетичній сфері (в "Нафтогазі", Міненерго).

На жарт Зеленського Блінкен, Нуланд і їх колеги відреагували підкреслено ввічливою посмішкою. І демонстрували таке ставлення ще не раз.

У будь-якому випадку те, що Зеленський взяв слово, — це, звичайно, його право господаря. Але є у таких прийомів і інші цілі. Зокрема скоротити час на запитання журналістів, які можуть бути незручними. Тим більше, що є тому приводи — все ті ж відставка Андрія Коболєва, призначення Юрія Вітренка і Германа Галущенко, справа адвоката Дональда Трампа Рудольфа Джуліані і багато іншого.

Тому в результаті запитання встигли поставити лише два ЗМІ — телеканал "Україна" і BBC.

На тому пресконференція і закінчилася, оскільки стрімко набула незручної для Зеленського тональності і тематики.

Зокрема кореспондентка BBC в Держдепартаменті Барбара Плетт, звертаючись і до Зеленського, і до Блінкена, поцікавилася, чи причетний Джуліані до відкату антикорупційних реформ в Україні, а також запитала про ситуацію в "Нафтогазі".

Знову-таки, першим біля мікрофону виявився президент України. І доклав максимум зусиль для того, щоб виключити з обговорення питання, що стосується Джуліані.

Замість цього глава держави з обуренням заявив, що насправді ніякого відкату в проведенні реформ немає, і їх нинішня влада проводить набагато більше, ніж попередня.

"Я не знаю, наскільки ви орієнтуєтеся в тому, скільки було реформ зроблено до нашої команди і скільки зараз зроблено", — сказав Зеленський, а після назвав своєю заслугою запуск Антикорупційного суду, оскільки "створити" ВАКС — це ще не перерізати стрічку під час його давно запланованого відкриття.

Він також спростував проблеми в роботі антикорупційних органів, згадав земельну реформу, перезапуск Конституційного суду, який отримав величезні повноваження від "попередньої влади", і ряд інших змін.

Що характерно, Ентоні Блінкен вчинив так само, нехай і більш тактовно і без непотрібних, грубуватих жартів. Держсекретар знову заговорив про російську агресію, підтримку України, лише побіжно згадавши "Нафтогаз".

З цього можна зробити висновок, що Джуліані таки був однією з топ-тем переговорів. І темою, яка, за обопільною згодою, поки не мала перейти на етап обговорення її громадськістю.

Друга топ-тема — це реформи і обіцяна деолігархізація. Блінкен кілька разів наголосив на необхідності боротьби з корупцією, яка разом з олігархами, за його словами, є одним з двох викликів для України.

Даний наратив протягом пресконференції Блінкен артикулював двічі.

Два дзвінки: зовнішній і внутрішній. Зовнішній — це загроза з боку Росії. Внутрішній — це корупція і вплив олігархів. І ці загрози, зазначив держсекретар, взаємоповʼязані, оскільки Москва також використовує корупцію і олігархів, які переслідують особисті цілі, в своїх інтересах.

Цей натяк, адресований Зеленському, в першу чергу стосувався Ігоря Коломойського, оскільки один з афілійованих з ним депутатів — Олександр Дубинський — брав участь у медійній кампанії Андрія Деркача, визнаного Вашингтоном агентом спецслужб РФ, спрямованій проти Джо Байдена.

Другий меседж стосувався проведення реформ і доведення їх до кінця. Блінкен сказав: "Український народ хоче не прийняття законів, а їх виконання і боротьби з корупцією".

Це така тонка шпилька з боку держсекретаря, порада Зеленському не хвалитися кількістю прийнятих законів, а займатися реальними справами.

В іншому ж заяви обох сторін були очікуваними. Сполучені Штати, як і раніше, будуть надавати підтримку Україні і раді "відновленню" діалогу між країнами.

Київ і Вашингтон опрацьовують нові дипломатичні механізми, що стосуються і мінського процесу, і "Кримської платформи", і забезпечення безпеки в Чорному і Азовському морях.

Дав Блінкен Зеленському надію і на особисту зустріч з Джо Байденом. Але, як і у випадку з адміністрацією Трампа, конкретні терміни не озвучувалися. Держсекретар пояснив це проблемами, повʼязаними з пандемією Covid-19, пообіцявши, що, як тільки ситуація дещо покращиться, Байден "повернеться" в Україну.

Загалом, прямо цю можливість він не відкинув і навіть підтримав її. Але при цьому залишив простір для маневру на той випадок, якщо з Києва продовжать надходити тривожні новини, що стосуються антикорупційних органів або порушення принципів корпоративного управління.

З іншого боку, поки Банковій вистачить і цього, щоб позиціонувати обіцянку Блінкена як велике досягнення президентської команди.

А там, дивись, або зустріч таки відбудеться, або настигне новий скандал, що дозволить Офісу президента відвернути виборців від невдачі.