Солодка пілюля для Дуди. Чому Трамп уже дивиться на "Північний потік-2" крізь пальці

Президент Польщі Анджей Дуда вкрай вдало заїхав у Вашингтон, звідки вивіз внутрішньополітичні дивіденди для Польщі та ймовірні архітектурні зміни для всієї Європи, в тому числі в контексті протистояння російської агресії. Цей візит на руку Україні, адже, незважаючи на розбіжності в поглядах на історію, Київ і Варшава мають набагато більше спільних точок дотику. У Білому домі Дуду прийняли дуже тепло не тільки тому, що це була зустріч одного правого популіста з іншим, але і тому, що з Польщею нинішньої адміністрації США приємно вести справи. Ключові питання — це вже довго просувається містом над Віслою тема американської військової бази на території Польщі і, звичайно ж, трубопровід "Північний потік-2", будівництво якого прагнуть перешкодити все більше європейських урядів і екологічних організацій.

Як Дуда підкупив Трампа

Першим пунктом у порядку денному Анджея Дуди та Дональда Трампа була військова база США в Польщі. Американський лідер запевнив, що у Вашингтоні вкрай серйозно поставилися до запиту Варшави і зараз вивчають питання. І обидва президента згодні, що база потрібна зважаючи наростаючої агресії Кремля, чому підтвердженнями, як нагадав Дуда, є окупація Криму і вторгнення на Донбас. Так, зазначає Трамп, "Росія діє агресивно". "Росіяни поважають силу, як ніхто інший", — додав господар Овального кабінету, підкресливши, що поведінка РФ стало однією з причин збільшення оборонного бюджету США.

Взагалі питання створення бази американських військ на території сусідньої з Україною держави піднімається давно і багато разів. Був також розроблений відповідний документ, спрямований серед інших в американський Конгрес, — "Пропозицію про перманентну присутність США в Польщі". У ньому і йдеться про постійну присутність американських військовослужбовців для стримування російської агресії.

Поки в Штатах не дають остаточної відповіді. Як пояснив журналістам шеф Пентагону Джеймс Мэттис, з тієї причини, що спершу потрібно вивчити всі від кірки до кірки. "Це не просто база. Мова йде про полігонах, мова йде про інфраструктуру на базі і т. д. Існує безліч деталей, які нам належить вивчити разом з поляками", — цитує Мэттиса Reuters.

Але тут немає нічого дивного. Це технічна складова. А політична воля для створення такої бази вже в принципі є. І не тільки тому, що Дуда добре виконав домашнє завдання і знав, як задобрити 45-го президента США, коли як би жартома запропонував назвати цю базу "Форт Трампа". У переговорах з власником Овального кабінету краща зброя — неприкрита і часом примітивна лестощі. "Форт Трампа". Таке президентові США не може не сподобатися. Але ще більше йому імпонує те, що Польща зараз пожинає плоди жорстких реформ у вигляді чвертьстолітнього економічного зростання. І в першу чергу те, що Польща входить у невелике число країн — членів НАТО, справно виділяють 2% ВВП на оборону. На чому, як відомо, у Трампа пунктик вже давно.

Американському президентові припала до вподоби готовність Варшави профінансувати створення самої бази, її інфраструктури, на що потрібні $2 млрд. Американській стороні, за словами Дуди, залишиться взяти на себе утримання самої бази. Невелика ціна для забезпечення державних інтересів Штатів у Східній Європі. До речі, Трамп на це і вказав під час прес-конференції, відзначивши, що Польща дуже відрізняється від тих країн, які використовують США і "просто кажуть: плати, плати". Так що питання американської військової бази, можна сказати, практично вирішене.

А ось з другим пунктом порядку денного не все так однозначно.

"Північний потік-2"

Щонайменше з весни цього року з США виходить потужний сигнал європейським союзникам, так і Росії, щодо цього скандального газопроводу, що загрожує Україні втратою близько $3 млрд на рік. Спочатку були погрози запровадити санкції щодо компаній, зайнятих в будівництві трубопроводу. У серпні американська преса писала, що відповідний законопроект уже фактично готовий. Та й міністр енергетики США Рік Перрі під час зустрічі з російським колегою Олександром Новаком минулого тижня в Москві дав зрозуміти, що від ідеї з санкціями у Вашингтоні не відмовилися.

І тут грім серед ясного неба. Трамп на спільній прес-конференції з Дудою дав задню. Польський президент говорить про загрозу енергетичної безпеки Європи, а його американський колега: "А ми все ж не будемо вводити санкції". Щоб згладити кути, Трамп відразу ж переключився на Німеччину, з якою у нинішньої польської влади теж не ладиться. "Але ми вважаємо, що це дуже поганий проект для жителів Німеччини. Німці платять мільярди доларів в рік за російську енергію. Я можу вам сказати, що німцям це не подобається", — зазначив господар Білого дому, не назвавши свої джерела інформації про настрої німців.

Але не суть. Головне — зрозуміти причину досить різкого розвороту американської сторони в цьому питанні. Це особиста ініціатива Трампа, не согласующаяся з загальною політикою уряду, або ж щось інше? Відразу скажемо: швидше друге. І скринька відкривається дуже просто. Справа в тому, що одночасно з переговорами Дуди і Трампа міністр економіки ФРН Петер Альтмайер, як пише EurActiv, повідомляє про рішення Берліна до кінця вже цього року (!) визначитися з місцем будівництва терміналу для зрідженого природного газу зі США. Німецький чиновник запевняє, що, мовляв, LNG-термінал не має нічого спільного з проектом "Північний потік", бо останній діє давно і в нього вкладено багато коштів. Але при цьому ж прямим текстом каже: "Це жест для наших американських друзів". І жестикулювати, між іншим, хочуть одразу три німецькі міста.

Так що, що б не говорив Альтмайер, між "Північним потоком" і американським СПГ є прямий і нерозривний зв'язок. І якраз ці відступні, очевидно, і охолодили запал Трампа. Німці в деякому роді купили захист для компаній — будівельників газопроводу, погодившись паралельно на газовий шопінг в США. Така домовленість, якщо насправді має місце, для України, безумовно, є неприємною новиною. Доведеться перебудовувати всю політику протидії "Північному потоку", більш тісно координувати спільні дії з іншими країнами, що виступають проти проекту. З тією ж Польщею.

Але. Так, Трамп в першу чергу бізнесмен, а потім вже президент. Тому-то, коли йому в Берліні де-факто запропонували компенсацію, він заспокоївся. З іншого боку, як раз з тієї причини, що він бізнесмен, не можна бути 100%-але впевненим, що ініціатори "Північного потоку" можуть видихнути з полегшенням. Альтмайер пообіцяв LNG-термінал, але поки немає ніяких даних про пропускну здатність, про обсяги газу, що закуповуються Німеччиною, і т. п. Залишається відкритим питання: а чи буде достатньо Трампу цих обсягів, щоб не кошмарити європейців і росіян санкціями. В осяжному майбутньому, коли стануть відомі ці змінні, буде ясніше і загальна картина.

Дружити проти Меркель

Проте не варто очікувати потепління у відносинах між Трампом і Меркель, різко погіршився після останнього саміту НАТО. Лідер демократичного світу і фактичний лідер ЄС міцно зіткнулися лобами. І це відкриває простір для маневрів вже Варшаві в боротьбі з європейською "гегемонією" Берліна, у тому числі в боротьбі з "Північним потоком-2", який користується підтримкою в уряді ФРН.

У випадку, якщо Вашингтон перетягне частину сил з Німеччини до Польщі, позиції Варшави як фронтмена Вишеградської четвірки ще більше посиляться як в Євросоюзі, так і в НАТО. Поляки, користуючись розташуванням Трампа, можуть використовувати Штати в якості противаги, як щит від тиску з боку ЄС і передусім Німеччини. А це, серед іншого, обіцяє складності в реалізації Меркель і Макроном амбітного проекту багатошвидкісний Європи.