Час, гроші та партійний розкол. Чому Палата представників все-таки ухвалила допомогу для України і що буде далі
Українська допомога розколола Республіканську партію
Нарешті це сталося: Палата представників США в суботу, 20 квітня, 312 голосами ухвалила окремий законопроект про нові пакети допомоги для України на суму $61 млрд.
З цієї суми 14 млрд піде безпосередньо на закупівлю зброї, зокрема ракет ATACMS, для ЗСУ; ще майже стільки ж (13 млрд) спрямують на поповнення запасів на складах Пентагону, щоб компенсувати нові пакети військової допомоги для України; і 7 млрд буде витрачено на різноманітні військові операції США в нашому регіоні, зокрема на тренування українських оборонців.
Окремо варто зазначити схвалення американськими законодавцями REPO Act, тобто конфіскації суверенних активів Росії у розмірі майже $6 млрд, що російський центробанк зберігав в Штатах. Ухвалення відповідного законопроекту важливе, оскільки створює прецедент для Європи в питання конфіскації російських активів, яких в ЄС заморожено набагато-набагато більше – приблизно 200 млрд.
Тепер черга за Сенатом. Верхня палата Конгресу, за словам лідера демократичної більшості Чака Шумера, планує почати розгляд вже 23 квітня і остаточно ухвалити законопроект наступного тижня. Цілком можливо, що й підпис президента Джо Байдена документ отримає теж дуже швидко, адже він раніше обіцяв не зволікати з цим.
Аналогічна заява пролунала і з Пентагону, речник якого Патрік Райдер заявив: перший пакет військової допомоги Україна отримає вже за кілька днів після візування закону Байденом. До того ж, за словами Райдера, у Вашингтоні хочуть відправити до України більше військових радників, які б допомагали нам з обслуговуванням зброї та логістикою, а також надавати консультації і підтримку уряду і Силам оборони України. Що, до речі, опосередковано збігається із трендом, започаткованим президентом Франції Емманюелем Макроном.
Завважимо ще й чинник Китаю та американської політики щодо нього.
На тлі голосування у Палаті представників стало відомо про намір дежрсекретаря Ентоні Блінкена відвідати Китай, куди нещодавно безрезультатно з’їздив канцлер ФРН Олаф Шольц, щоб усе-таки переконати Пекін припинити підтримувати Росію у її війні проти України.
В іншому разі, як пише Financial Times, Блінкен під час візиту 24-26 квітня попередить Китай про готовність США запровадити санкції щодо КНР, а саме проти китайських фінансових установ.
Ложки дьогтю у діжці меду
Втім, в історії ухвалення довгоочікуванної допомоги для Україні в Конгресі США є два нюанси.
По-перше, голосування у Палаті представників продемонструвало явний розкол в Республіканській партії. І почасти в лавах демократів, оскільки окремий законопроект про допомогу для Ізраїлю не підтримали 37 з них (а також ще 21 республіканець). Перші – бо для них тригером є страждання жителів Гази, другі – бо, навпаки, у проекті закону було передбачено фінансування гумдопомоги для палестинців.
Втім, найяскравіше розкол продемонструвало саме голосування за допомогу для України: відповідний законопроект підтримав 101 республіканець, не підтримали – 112.
І насамперед це розкол між поміркованими та ультраконсерваторами. Обличчям останніх вже кілька місяців є конгресвумен з Джорджії Мерджорі Тейлор Грін, яку деякі консерватори, наприклад Кен Бак, а також New York Post називають Moscow Marjorie через її очевидну ретрансляцію кремлівської пропаганди на кшталт "українських нацистів", та про те, що ми, нібито, вбиваємо християн, на відміну від росіян (про це вона заявила у підкасті колишнього радника Трампа, ультраконсерватора Стіва Беннона 18 квітня).
Плюс вона очікувано знов погрожувала відставкою спікеру Палати представників Майку Джонсону. Хоча розкол всередині РП може свідчити про ймовірність того, що його врятує від усунення вищезазначена половина "слонів" і, можливо, демократи. Не виключено, що захист Джонсона від трампістів міг бути однією з тем численних перемовин між ним і Білим домом.
Окрім того, Джонсона 12 квітня підтримав і Трамп, який раптом змінив риторику щодо підтримки України. Ще й дорікнув європейським союзникам через недостатню підтримку.
Такі зміни можуть свідчити про те, що Трамп, який зараз проходить через суд у справі про підкуп порноакторки Стормі Деніелс, прагне поліпшити свої електоральні позиції, оскільки він і Байден мають приблизно однаковий рівень підтримки.
В цьому контексті варто врахувати і Moscow Marjorie, яка забирає зараз на себе весь можливий хейт і негатив. На тлі конгресвумен Грін Трамп виглядає більш раціональним в очах різних груп виборців-консерваторів.
Другий момент стосується безпосередньо військової допомоги для України.
Попри те, що Пентагон обіцяє дуже швидко надати зброю, насправді цей пакет на 61 млрд через піврічне зволікання в поточних реаліях – радше про певну стабілізацію на фронті, аніж про створення передумов для серйозних проривів.
Безсумнівно, те, що наші союзники ухвалили відповідний законопроект у Палаті представників – це чудова новина, проте зважимо на те, що використання передбаченої допомоги може бути обмежено часовими рамками – власне, поточним фінансовим роком в США, який спливає у жовтні. А це лишень півроку, навіть менше, що може не дати змоги вийти з патової ситуації. І за такого сценарію варто бути готовими до можливого відновлення дискусії про перемовини.
Проте можливий й інший сценарій, який передбачає збільшення допомоги на тлі ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні влітку, тому що знов-таки треба брати до уваги і чинник виборів у Сполучених Штатах, до яких обидві партії мають підійти з позитивом у кишені. Навіть зі зменшенням підтримки України американським виборцем, передусім консервативним, гіпотетична поразка або напівпоразка – це буде ляпас Сполученим Штатам і всій північноатлантичній спільноті. І водночас – заохочення для союзу російського, іранського, північнокорейського і китайського авторитарних режимів.