"Новачок" у Болгарії, снаряди для України і вибухи в Калинівці. Що у всього цього спільного?
Фактичний напад Росії на Великобританію з застосуванням хімічної зброї — нервово-паралітичної речовини "Новачок" — загострило інстинкти європейських спецслужб, які з подвоєним завзяттям взялися шукати сліди як Боширова з Чепігою (виконавців замаху на Сергія Скрипаля), так і їх колег. Причому у фокусі розслідування виявилися не тільки інциденти, що послідували за отруєнням Скрипалів, але і події, що йому передували. Причому не в Західній Європі. Таким чином, знову привернув увагу слідчих випадок отруєння (по всій видимості, теж "Новачком") ще в 2015 р. болгарського бізнесмена Омеляна Гебрева, його сина Христо і Валентина Тахчиева, директора збройового заводу ЄМКО, власником якого є Гебрев. Втім, насправді ця історія виявилася складніше, ніж розправа над занадто багато знав зрадником. За отруєнням Гебревых і Тахчиева криється протистояння між Україною і Росією як причина інтенсивного тиску Москви на Софію. Крім того, історія Гебрева проливає світло на внутрішньополітичну боротьбу в самій Болгарії. Причому, що цікаво, між сторонами, які обидві пов'язані з Росією.
У минулому Гебрев був пов'язаний зі спеціалізувалася на торгівлі зброєю компанією KINTEX, пов'язаної в свою чергу з болгарським аналогом КДБ (зараз Държавна агенція "Национална сигурност" — ДАНС). Нині ж Гебрев — відомий в Болгарії підприємець, якого називають людиною, близькою до іншої впливової персони — який біг влітку 2014 р. з Болгарії в Сербію (і роком пізніше депортованим) банкіру Цветану Василеву. У свою чергу, від Василева тягнеться ниточка до "прославився" фінансуванням "російської весни" бізнесмену з путінського оточення Костянтину Малофееву.
Розповідь, мабуть, варто почати з того, що близько 2012 р. Малофєєв поклав око на великий збройовий завод "Дунарит", розташований в дунайському портовому місті Русе, що на північно-заході Болгарії, недалеко від румунського кордону. Цей завод виробляє протитанкові та протипіхотні міни, артилерійські та авіаційні боєприпаси, ручні гранати і т. п.
Зрозуміло, світитися в угоду російському олігархові було ні до чого, і тому прокладкою в схемі виступив російсько-бельгійський бізнесмен П'єр Луврье. Той самий, який обіймався з Ігорем Стрілецькою-Гиркиным і називав його "героєм нашого часу". Лобістом у справі виступав Василів, чий бізнес, до речі, після втечі згодом викупив все той же Луврье.
Однак у тріо з'явився конкурент — депутат болгарського парламенту з "Руху за права і свободи (ДПС), медійний олігарх, великий симпатик Кремля і давній недруг Василева Делян Пеевский.
У 2014 р. Пеевский віджав у Василева Корпоративний торговий банк (КТБ), після чого банкір, власне, і втік з країни. Сам Василів рік тому в інтерв'ю Forbes розповідав, що від нього вимагали безкоштовно передати активи банку в руки "мафії в оточенні ДПС". В іншому випадку йому погрожували знищенням КТБ. Цікаво, що в цьому банку, як повідомлялося в 2017 р., обслуговувалися і отримували вигідні кредити вісім великих компаній, у керівництві яких були колишні співробітники ГБ (ДАНС). А цікаво це тому, що в ближнє коло Пеевского, пише "Капітал", і входять як раз колишні гебісти. Так що, по всій видимості, розкол між Василевым і Пеевским куди глибше і безпосередньо обумовлений присутністю в структурі бізнесу вихідців з болгарської ГБ, пов'язаних з Москвою.
Конфлікт між Василевым і Пеевским навколо КТБ почав розкручуватися з вкидання в ЗМІ інформації про те, що перший замовив вбивство другого. Потім були затримання "вбивць", обшуки і конфіскації у фірмах Васильова. Згодом Василів виграв суд, але за цей час, точніше, всього лише за чотири дні було виведено 20% активів КТБ. Центробанк відмовився підтримати банк Василева, і протягом півроку той припинив існування.
Банкір хоч і втік, але свою діяльність в Болгарії не припинив. Новий виток протистояння між Василевым і Пеевским, як вже зазначалося, стався в боротьбі за "Дунарит", точніше, за комісійні від продажу заводу росіянам. Мало того, болгарський журналіст-розслідувач Атанас Чобанов в інтерв'ю Newsweek розповів, що Пеевский, що має зв'язки в російських спецслужбах, намагався дістати "Дунарит" з метою отримання контролю над продажем болгарського зброї Україні.
Тут на сцені з'являється збройовий магнат Гебрев, вважався людиною Васильова. Доти конфліктів з держструктурами він не мав і взагалі намагався не переходити дорогу колишнім колегам-силовикам і тим, хто в Болгарії є "глибоке держава". Але він вирішив, що "Дунарит" повинен належати йому, а тому в 2015 р. почав працювати над укладенням відповідної угоди, чим, безумовно, розлютив Москву.
Роздратування посилювалося, очевидно, ще тим, що інша його збройне підприємство — ЄМКО, судячи з усього, постачало свою продукцію українським збройним силам. У червні 2015 р. видання "24 години" інформувало, що Гебрев отримав великий контракт на поставку військової продукції в Україну. Що це могло бути? Проблема в тому, що "прейскурант" ЄМНО з найменуванням продукції знайти не вдалося, але Small Arms Defense Journal ще в 2012 р. згадував про неї. Згідно підписи до фото, опублікованого нижче, "ЄМНО — великий підрядник в Болгарії, що спеціалізується на мінометах, артилерії і гранатах різних типів. Особливий інтерес представляє їх нова тренувальна система для гранатометів РПГ-7 і СПГ-9 на основі трасуючих набоїв калібру 7,62, що імітують стандартну траєкторію пострілу з РПГ". Але і це ще не все. Якщо придивитися до знімка, то можна помітити боєприпаси, схожі на снаряди роздільного заряджання 122 мм (крайній праворуч) і 152 мм (по центру), які в Україні не виробляються. Перший боєприпас потрібен для "робочих конячок АТО" — гаубиць Д-30, 152-мм — для "Акацій" і "Гіацинтів".
Непрямим підтвердженням того, що саме ці боєприпаси ЄМКО могла поставляти в Україну, є й те, що в серпні 2017 р. підприємство Гебрева позбавили торгової ліцензії, а міністр економіки Еміл Караниколов 30 серпня заявив про намір повернути Дунарит" у власність держави. Сталося це, зауважимо, напередодні вибухів на артскладах у Калинівці Вінницької області 27 вересня 2017 р. Тоді були здебільшого знищені склади з 122-міліметровими гаубичными снарядами, а також ракетами для "Градів" і танковими снарядами. І як нагадав у коментарі "Крим.Реалії" главред "Цензора" і військовий експерт Юрій Бутусов, Україна ще раніше позбулася частини запасів дефіцитних 152-мм гаубичних боєприпасів, під час вибухів в Балаклії. До речі, якщо пройти за посиланням на матеріал "Крим.Реалії", то можна помітити певну подібність між наведеними на зображеннях снарядами 122 мм і 155 мм з тими, які показано на знімку Small Arms Defense Journal.
Пеевский, до речі, не відступився і не має наміру залишати "Дунарит" Гебреву. Зараз, за словами журналіста Чобанова, депутат намагається отримати підприємство через офшорну компанію свого адвоката. Таким чином, вимальовується чітко продумана схема по знищенню Росією в зв'язці з окремими болгарськими політиками життєво важливих для України каналів постачання артилерійських боєприпасів. Москва засилає диверсантів для знищення складів, а через своїх агентів впливу в Болгарії намагається заблокувати продажу цих боєприпасів в Україну. І не гребує замахів на контрагентів Києва.
Що до Гебрева, то він вважає, що став жертвою оголошеної йому державою чотири роки тому війни через рішення купити "Дунарит" і поставок зброї в Україну. Саме тому, вважає бізнесмен, його намагалися отруїти в 2015 р. Правда, тоді цей інцидент в Європі ніхто не звернув особливої уваги, хоча лабораторія Гельсінського університету, куди звернувся болгарський бізнесмен, ідентифікувала речовина як "Новачок". Згідно ж свіжому розслідування, проведеного Bellingcat, The Insider і болгарської газетою "Капітал", в організації замаху на Гебрева брав участь росіянин Сергій Федотов — третій підозрюваний в отруєнні Скрипалів.
Він прилітав у Болгарію в той же час, коли був отруєний Гебрев. Зазначається, що 24 квітня він прилетів у місто Бургас з Москви, а полетів назад 28 квітня — в день, коли був госпіталізований Гебрев. Бізнесмена, сина та його директора заводу врятували, але в кінці травня йому знову стало погано. І знову-таки в цей же час Федотов знову з'явився в Болгарії. Також нагадаємо, що розслідувачі Belingcat в листопаді 2018 р. публікували масштабне розслідування про роль офіцера ГРУ Володимира Моїсеєва-"Попова" в організації невдалої спроби державного перевороту в Чорногорії в 2016 р. "Попов" кілька разів бував у Болгарії, в тому числі і за місяць до отруєння Гебрева.
У будь-якому випадку бізнесмен залишився живий. І зараз продовжується тиск на нього з боку окремих чиновників. Але іншими способами, раз вже Європа насторожі після інциденту в Солсбері. Наприклад, болгарська Антимонопольний комітет 4 лютого "несподівано" почав розслідування відносно ЄМКО у зв'язку з купівлею "Дунарита".
В той же час спостерігається щось схоже на зміну позиції прокуратури, зокрема генпрокурора Сотіров Цацарова, щодо отруєння Гебрева. Варто відзначити, що Цацаров, за даними болгарських ЗМІ, як і його перший заступник Іван Гешев обслуговують інтереси Пеевского. І всі ці роки Цацаров намагався замовчати інцидент. При цьому розслідування в 2015 р. доручили столичної поліції, а не ДАНС, Головному управлінню по боротьбі з організованою злочинністю або спеціалізованої прокуратурі. В результаті пройшло чотири роки, а справа досі значиться як "нерозкритий злочин". Болгарський генпрокурор, пише болгарська газета "Капітал", встановив теплі відносини з російським колегою Юрієм Чайкою, до якого разом з Гешевым літав навесні 2018 р. за рахунок "приймаючої сторони". Навіщо — не повідомляється. В контексті історії Гебрева не варто виключати, що болгарський бізнесмен і питання поставок боєприпасів в Україну були серед пріоритетних тем розмови Цацарова і Чайки.
Однак після зустрічі з прем'єром Бойко Борисовим Цацаров, хоч і не підтвердив повідомлення ЗМІ про "Новачка", але визнав, що в цей час в країні перебував Федотов. Мало того, навіть генпрокурор уточнив, коли конкретно росіянин приїжджав в Болгарію. Чим пояснити таку зміну в поведінці Цацарова? Скринька відкривається просто: на зустрічі з Борисовим і Цацаровым була присутня посол Великобританії Емма Хопкінс. А Лондон після інциденту в Солсбері сильно зацікавився історією з замахом на Гебрева. Хопкінс ще 15 жовтня 2018 р. несподівано нанесла візит Борисову, а після повідомила, що поділилася з болгарським прем'єром додатковою інформацією про розслідування "справи Скрипалів" і спробі грушников викрасти файли ОЗХО в Нідерландах. Судячи з усього, активну участь Великобританії в деякому сенсі є засобом досягнення балансу в Болгарії — виступає противагою втручання Кремля.
